Буча-комбуча та редиска "Азовсталь": чим небезпечна спекуляція брендів на темі війни?
Колаж: ТиКиїв
Розпочата росією війна завдала важкого удару українській економіці та бізнесу. Проте вони відновлюються, і наразі, за даними Асоціації ритейлерів, в Україні працюють 95% торгових об'єктів у всіх галузях. Для подальшого ведення успішного бізнесу та підтримки економіки власникам потрібна реклама. Проте в сучасних реаліях для реалізації цієї мети багато компаній спекулюють на темі війни. Найвідоміші випадки – далі в матеріалі.
Запальничка "Слава Україні"
Запальничка з портретом розстріляного за слова "Слава Україні!" воїна – такий "креатив" запропонував український бренд, що займається лазерним гравіюванням. У рекламному дописі йшлося про те, що саме такий патріотичний аксесуар потрібен кожному українцю! Щоправда, українці з цим не погодилися: у коментарях до допису виникло багато обурень. Компанія після величезної кількості хейту видалила не лише допис, а й свої сторінки у соціальних мережах. Проте, ймовірно, вони вже змінили назву і надалі працюють.
Буча Комбуча
А засновники компанії напоїв з Ірпеня і оком не моргнули на хейт щодо свого продукту – так званої "Героїчної Бучі Комбучі". Таку назву безалкогольного напою українці назвали знеціненням національної трагедії та дегуманізацією. Дехто з коментаторів порівняв такий маркетинговий хід з тим, якби в Ізраїлі напій назвали "Голокостом". Проте компанія пояснила, що вважає свою комбучу героїчною, тому що цей напій поліпшує процеси обміну речовин та нормалізує роботу кишківника, тож скандальну комбучу продовжують продавати.
Пиво "Герої не вмирають"
Ще один напій, що викликав обурення, – пиво під назвою "Герої не вмирають". Саме це пиво бренду "Варвар" продається за завищеною ціною – 72 грн за 300 грамів. Причина такої ціни, вочевидь, "ексклюзивність" пляшки: її патріотична назва та дизайн. Проте українці прокоментували подібний маркетинг як заробіток на крові та кістках.
Колготки з написом "ЗСУ"
Колекція одягу, представлена українським брендом у колаборації зі співачкою Тіною Кароль, викликала запитання. У патріотичній колекції виявилися жіночі колготки за тисячу грн з написом "ЗСУ" і кардиган з таким же принтом за 4 тисячі. Притому бренд не зазначив, чи передаватиме хоча б частину отриманих коштів безпосередньо на ЗСУ. Хоча пояснив, що власними силами безоплатно відшиває форму для захисниць і допомагає ЗСУ фінансово. А колекцію, обличчям якої стала Тіна Кароль, попри хейт розкупили досить швидко.
Б'юті-сфера
Недоречний патріотизм зачепив і сферу краси. Салони, що надають послуги лазерної епіляції, для реклами почали використовувати світлини з українським прапором, а також із нашими військовими.
Інші приклади
"Патріотичними" стали і продукти на полицях магазинів. Зараз можна придбати "ЗСУ: Збройні Сухарі України", насіння редиски "Азовсталь", насіння кабачка "Привид Києва" чи лаваш із зображенням українських військових. Проте деякі компанії в такий спосіб збирають гроші для допомоги нашій армії: наприклад, виробник насіння з патріотичними назвами обіцяє передати на допомогу ЗСУ всі гроші, отримані з цієї партії товару.
Що пропонують у Верховній Раді?
Після низки скандалів навколо брендів, що спробували заробити за допомогою патріотичних назв та слоганів, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт щодо заборони експлуатації брендами теми війни та патріотизму. Законопроєкт забороняє реєструвати торговельні марки, які:
- відтворюють назви подій, пов'язаних із боротьбою з рф;
- назви населених пунктів та місцевостей, постраждалих унаслідок російської збройної агресії;
- використовують назви озброєння, військової та спеціальної техніки тощо.
Прикро, що у маркетингових комунікаціях виробники споживчих товарів та послуг вдаються до недоречного використання трагічних подій війни, назв постраждалих міст, патріотичних закликів та військових слоганів. Йдеться про реєстрацію торгових марок алкогольних напоїв, харчових продуктів, інших товарів, про назви акцій для клієнтів, слогани реклами, що застосовують або обігрують військову тематику необережно, а іноді й просто неприпустимим чином, – йдеться у зпояснювальній записці до законопроєкту.
