Як Київ зумів перемогти забудовника: кейс ботсаду імені Гришка
Фото: Wikimedia Commons
Столична громада все ж змогла відстояти від забудови Національний ботанічний сад імені Михайла Гришка. Як це вдалося зробити та чому землі заповідного фонду опинились у руках забудовників?
Як розпочався скандал
Той факт, що частину ботанічного саду імені Гришка взагалі-то передали під забудову, на початку грудня 2025-го виявила Держаудитслужба. Під час перевірки бюджетних програм Національної академії наук та її установ аудитори з'ясували, що ділянка на вулиці Садово-Ботанічній, 1, стала предметом інвестиційної угоди, яку уклали у 2018 році. Ця угода передбачала зведення на території ботсаду житлових та нежитлових будівель, частку в яких мав отримати ботсад.
Протягом шести років забудовник не міг там нічого побудувати через особливий режим охорони території ботсаду. Але сам ботсад за цей час отримав від інвестора готівку, послуги та різні товари (серед них були, наприклад, цибулини тюльпанів та ґрунт) на 2,6 млн грн.
За законом, на території ботанічного саду Гришка взагалі заборонено будувати житло, офіси тощо або проводити будь-яку діяльність, що суперечить цільовому призначенню заповідника. Адже установа входить до природно-заповідного фонду України та належить до земель природного та історико-культурного призначення, які охороняються як національне надбання.
Новину про можливу забудову ботсаду підхопили ЗМІ та почали поширювати у соцмережах кияни, занепокоєні тим, що їхнє улюблене місце відпочинку може "зарости" висотками.
Що кажуть чиновники
На скандал із можливою забудовою ботсаду імені Гришка відреагували столичні посадовці. Голова КМВА Тимур Ткаченко звернувся до керівництва установи з вимогою негайно розірвати інвестиційний договір. А мер Києва Віталій Кличко закликав уряд втрутитись у ситуацію, щоб унеможливити забудову ботанічного саду та "зробити все, щоб впорядкувати його територію".
Також мер нагадав, що Київ раніше звертався до НАН України з проханням передати ботсад в управління міста. Мовляв, ця територія в історичному центрі столиці перебуває в неналежному стані, а місто хоче цьому зарадити.
НАНУ відмовилась від пропозиції й згодом передала ділянку землі на території ботанічного саду імені Гришка приватному забудовнику. Попри те, що будівництво в природно-заповідному фонді заборонене законом, — заявив Кличко.
У ботсаду ж заявили, що інвестиційна угода дійсно є, але у ній йшлося про впорядкування господарської зони, а не про зведення житлових будинків. За словами заступника директора ботсаду Миколи Шумика, у документі йдеться про господарський двір та гуртожиток, які потребують ремонту.
Ми у проєкті чітко записали: капітальний ремонт і розбудова адміністративно-офісних приміщень на території господарської зони... Там було декілька інвесторів і була укладена угода з КСМ Груп, але про житлову забудову не йшлося, — запевнив Шумик.
Він додав, що навіть не знає, чи досі чинна ця угода, і з 2018 року нічого не чув про інвестора. А на території ботсаду за ці шість років нічого не збудували.
Однак, за словами юриста Олега Симороза, слова заступника директора ботсаду викликають сумніви. По-перше, компанія КСМ Груп спеціалізується саме на житловій забудові, а не на капітальних ремонтах, і вже втрапляла у земельні скандали. А, по-друге, забудовник виконував взяті на себе інвестиційні зобов'язання, і тепер може вимагати компенсації від НАНУ, а це чималі гроші.
Крапка в історії
Врешті, після громадського розголосу та втручання посадовців, ботанічний сад імені Гришка погодився розірвати скандальну інвестиційну угоду. Про це повідомив очільник КМВА Тимур Ткаченко.
Кияни відстояли землю ботсаду та вберегли зелену територію від забудовника. Це ще один приклад того, як громада може ефективно впливати на життєдіяльність міста, — написав Ткаченко.
Він подякував киянам, які не залишились осторонь, та висловив сподівання, що ця перемога "стане прикладом для усіх, хто хоче спробувати відібрати нашу історичну та культурну спадщину".
Звісно, забудовник ще може оскаржити розірвання угоди через суд. Питання у тому, чи захоче він це робити з огляду на суспільний розголос та супротив громади.
