Як закинутий мотозавод став інноваційним парком: історія створення UNIT.City

Фото: сайт UnitCity

Колись тут збирали мотоцикли "Дніпро", а сьогодні — стартапи, ідеї та інновації. Територія колишнього Київського мотоциклетного заводу на Лук'янівці пройшла шлях від радянського промислового гіганта до першого в Україні інноваційного парку.

Зараз UNIT.City — це сучасний центр для бізнесу, освіти та культури, де поєднуються офісні приміщення, коворкінги, навчальні заклади та культурні простори. Розповідаємо, як мотозавод перетворився на перший в Україні інноваційний парк.

Історичний контекст: Київський мотоциклетний завод (КМЗ)

Київський мотозавод, або Київський мотоциклетний завод, був заснований у 1945 році на базі бронетанкової частини, яка після Другої світової війни займалася ремонтом військової техніки. Спочатку тут збирали мотоцикли з деталей, привезених із Німеччини, — модель М-72, військовий мотоцикл із коляскою, сконструйований за зразком BMW R71. Їх використовували в армії та міліції.

У 1950-х роках завод почав розробляти власні моделі, зокрема К-750, який також був оснащений боковим причепом. У 1960-х з'явилася знаменита серія "Дніпро", що прославила підприємство далеко за межами СРСР.

Завод мав не лише виробничу, а й соціальну інфраструктуру: гуртожитки для працівників, їдальні, медпункти, дитячі садки, спортивні майданчики, клуби, санаторії та бази відпочинку. Праця тут була престижною: молодь приходила після ПТУ та залишалась на десятиліття, створюючи цілі династії.

Шулявка в той час була типовим індустріальним районом, заселеним робітниками великих підприємств. Окрім КМЗ, поблизу також розташовувалися заводи "Більшовик", "Радар", "Точелектроприлад". Це формувало особливий урбаністичний ландшафт: велика кількість "хрущовок", гуртожитків, крамниць, парків тощо.

Занепад: коли завод зупинився

У 1990-х роках КМЗ переживав значний занепад. Економічні зміни, відсутність державної підтримки та конкуренція з боку японських і китайських виробників призвели до того, що мотоцикли "Дніпро" стали неконкурентоспроможними. Хоча залишки виробництва існували до початку 2000-х, більшість цехів стояли порожніми. Це стало величезним ударом не лише для економіки району, а й для тисяч людей.

Територія заводу поступово перетворилася на занедбану зону: розкрадені комунікації, провалля в підлозі, вибиті вікна. Деякі приміщення здавали в оренду під склади, дрібні виробництва чи фотостудії. Наприклад, Cinema Art та Timestudia надавали там послуги з фотозйомки та реалізовували творчі проєкти.

У 2015–2016 роках ситуація змінилася: на Шулявці розпочали роботи з реконструкції території заводу. Хоча старі написи КМЗ ще залишалися, було очевидно, що тут з'явиться щось нове.

Ідея трансформації: нове життя

Ініціатором перебудови став український підприємець Василь Хмельницький — той самий, що стоїть за проєктами K.Fund та UFuture. Після кількох поїздок у бізнес-кампуси Ізраїлю, Польщі та Німеччини він загорівся ідеєю створити подібний інноваційний хаб в Україні.

Місце обрали не випадково — Шулявка поруч із центром, з гарною транспортною розв'язкою та великим шматком міської тканини, що вже давно не виконував своєї функції. У 2016 році розпочалося будівництво.

Амбіції Василя та його партнерів були великі: "Не просто забудувати територію, а створити цілу екосистему — середовище, де молодь не виїжджає, а залишається творити", — розповідав Хмельницький на каналі "Велика риба".

Це перший в Україні проєкт, який комплексно об'єднав офіси, коворкінги, стартап-інкубатори та освітні простори в єдиному архітектурному середовищі. До цього подібні структури існували окремо: офісні центри, як правило, були відірвані від творчих хабів, коворкінги здебільшого орієнтувалися на фрілансерів, а освітні ініціативи реалізовувалися, наприклад, у вузькоспеціалізованих школах або культурних центрах.

UNIT.City став першим майданчиком в Україні, створеним за моделлю інноваційних парків Silicon Valley, де простір підтримує міждисциплінарну взаємодію — від ІТ-компаній і стартапів до освітніх програм та R&D.

Архітектура та дизайн-проєкт 

Для розробки та реалізації архітектурної концепції запросили польську команду з APA Wojciechowski Architekci та українську студію Buro-O. Завдання полягало не в тому, щоб знищити старе, а в тому, щоб вплести його в нову тканину простору.

На території залишили кілька цехів із червоної цегли, бетонні димарі, фрагменти індустріальних конструкцій — усе це стало декоративними та сенсовими елементами нового кампусу. Частину фасадів відреставрували, замінивши вікна та підсвітивши стіни.

Нові будівлі — це скляні куби з відкритими терасами, панорамними ліфтами, сонячними панелями й охайним озелененням. Архітектура тут працює не заради ефекту, а заради функції: денне світло, модульні рішення, простір для роботи, навчання та дозвілля.

Принцип був простий — не кричати архітектурою, а створити контекст для діяльності. Як зазначали автори: "Ми не знищуємо дух місця — ми його оновлюємо".

Особливим елементом став 60-метровий димар, що залишився від заводу. У межах проєкту "Маяк інновацій" його перетворили на мистецький об'єкт. Удень він має стриманий вигляд, а після заходу сонця  — з нього виривається яскравий промінь світла, який видно з різних куточків Києва.

Усередині димаря облаштовано мініпланетарій із сучасними проєкторами та LED-екранами. "Маяк інновацій" став символом нової ери UNIT.City — інноваційним хабом і водночас культурною візитівкою, що приваблює гостей не лише технологічними рішеннями, а й численними подіями.

Розвиток UNIT.City — місто в місті

2016: Початок роботи

• Першим резидентом стала безплатна школа програмування UNIT Factory, що працювала за моделлю французької 42 School.
• У цей час також розпочалося будівництво перших бізнес-кампусів і коворкінгів.

2018–2019: Розширення інфраструктури

• Відкрито акселераційний хаб Sector X, лабораторію швидкого прототипування FabLab Fabricator та VR/AR-лабораторію Sensorama Lab.
• Стартувало будівництво житлового комплексу UNIT.Home.

2020–2021: Технологічні сервіси та нові програми

• У липні 2020 року UNIT.City підписав угоду з Європейським інвестиційним банком про кредит у розмірі 50 млн євро на будівництво нових кампусів.
• Запущено стартап-платформу NEST, яка об'єднала акселератор, інкубатор та HR-хаб для виходу стартапів на міжнародні ринки.
• У квітні 2021 року запрацювала операційна система TINU, що об'єднує всі сервіси інноваційного парку в єдиний операційний центр та надає інструменти для їхнього управління.
• А в березні 2021-го в партнерстві з імпортером BMW в Україні — "АВТ Баварія" — створено сервіс оренди електромобілів U.GO.

2022–2023: Події та міжнародна увага

• У вересні 2022 року розробник Ethereum, Віталік Бутерін, відвідав Київ і взяв участь у Web3-хакатоні, що проходив у UNIT.City.
• Інноваційний парк регулярно приймає світових лідерів думок: серед гостей — президент Володимир Зеленський, засновник Alibaba Джек Ма, співзасновник Apple Стів Возняк, а також робот Софія.

Житло UNIT.City

UNIT.Home — житловий компонент інноваційного парку UNIT.City, реалізацію якого розпочали у 2019 році. Проєкт створювався в межах концепції "місто в місті" — щоб відвідувачі могли жити, працювати й відпочивати в одному середовищі.

UNIT.Home займає територію 11,7 га та включає 9 житлових кварталів із 2475 квартирами — це приблизно 4500 жителів. Інфраструктура передбачає медичний центр, школу, два дитячі садки, два дитячі клуби, фітнес-центр із басейном, велопрокат, електротранспорт і паркінг.

Комплекс напряму інтегрований з інфраструктурою UNIT.City, що дозволяє мешканцям користуватися всіма сервісами парку — від освітніх програм до фудкортів.

Чим корисний UNIT.City для міста?

UNIT.City вплинув не тільки на територію колишнього мотозаводу, а й на сусідні вулиці. Поруч почали відкривати нові кав'ярні та заклади, частково оновили тротуари й дорожнє покриття. Запустили шатл-баси до метро, облаштували пішохідні зони й кілька громадських просторів. Проєкт став помітною домінантою Шулявки, частково пробудивши комерційну активність навколо.

Цей досвід демонструє: занедбані індустріальні зони можуть стати рушіями розвитку. Навіть жартують, що зараз на території UNIT.City більше айтівців, ніж колись було байкерів.

Реновація — це не про фасади. Це про культуру взаємодії з минулим. Про розуміння, що індустріальна пам'ять — не тягар, а ресурс.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter