Станція метро "Палац "Україна" в Києві та її радянський слід
Фото: Getty Images
Днями на станції метро "Палац "Україна" були збиті мозаїчні смуги. Столичні активісти назвали такий демонтаж зневагою до мистецького надбання Києва. Розберімося, який зміст вони несли та якою станція замислювалася раніше?
Станцію "Палац "Україна" проєктували у складі пускової ділянки від "Олімпійської" (тоді "Республіканський стадіон") до "Либідської" (тоді "Дзержинська"). Перегінні тунелі були прокладені вже у 1970-х роках.
Невдовзі пріоритети Київметробуду змістилися на шлях до Оболоні. А до зведення станцій на вже підготовленій ділянці повернулися у 1980-х. В авторському колективі — провідні архітектори: киянин Анатолій Крушинський, донбасівець Микола Альошкін та заслужена архітекторка України Тамара Целіковська.
Початкова назва станції — "Володимирська", бо в ХІХ столітті на місці сучасного Палацу "Україна" стояли Володимирський ринок та зруйнована в 1930-х Володимиро-Либідська церква...
...Але зрештою нову станцію відкрили 30 грудня 1984 року (в один день із "Дзержинською") під назвою "Червоноармійська". Так само в радянську добу називалася й Велика Васильківська вулиця, на якій вона розташована.
Інтер'єр "Червоноармійської" був цілковито присвячений радянсько-революційній тематиці. Втім, оформлювали станцію саме українські художники-монументалісти — Степан Кириченко та його син Роман. За довідником Членів Спілки Художників України, Роман Степанович і понині мешкає в Києві, на Бастіонному провулку.
Пілони станції порівняно вузькі, їхні торцеві частини вкриті іржостійкою сталлю, а бокові поверхні — рельєфною червоною смальтою, стилізованою під полум'я.
У торці центрального залу — мозаїчне панно із зображенням червоноармійця із гвинтівкою.
Портал ескалатора та тунельні портали на платформах також вкриті червоною смальтою.
А ось колійні стіни облицьовані білим мармуром. У їх центрі на дверях кабель-каналів — червоні зірки у врубленому обрамленні з іржостійкої сталі. На одній стіні — зірка Робітничо-Селянської Червоної армії...
...а на іншій — зірка Радянської армії.
Саме на станції "Червоноармійській" синхронно із "Серпуховською" (Московський метрополітен) була використана експериментальна технологія освітлення на основі світловоду.
Проте ні в Києві, ні в москві експеримент не вдався. Тому згодом світловод замінили на добре знайомі киянам кільцеві люстри.
З підземним вестибюлем станція з'єднується тристрічковим ескалатором. Наземний вестибюль відсутній. Вихід у місто — на вулиці Велика Васильківська та Німецька, до Палацу "Україна" та костелу Святого Миколая.
З 2 лютого 1993 року станція "Червоноармійська" має назву "Палац "Україна" — на честь однойменного Національного палацу мистецтв, розташованого поблизу.
Що було далі
Влітку 2015 року в межах декомунізації мозаїчне панно "Червоноармієць" і дві емблеми — "Зірка Червоної армії" та "Зірка Радянської армії" — були закриті листами з оцинкованої сталі. Відповідне рішення "Про заміну комуністичної символіки на будівлях та спорудах, які належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва" ухвалила Київрада.
Ми вже писали, що в березні 2025 року співробітники КП "Київський метрополітен" збили мозаїчні панно Кириченків із колійних стін станції за допомогою перфоратора. Про це повідомила дослідниця модернізму та монументального мистецтва Ельміра Еттінгер.
Вона зазначила, що демонтували мозаїки вкрай необережно, фактично "вирвавши" їх зі стін. На думку Еттінгер, до процесу слід було долучити професійних реставраторів, які б провели демонтаж охайно. А мозаїку без комуністичної символіки можна було залишити.
Також невідомо, куди після демонтажу поділи смальту, якою були виконані мозаїки. Еттінгер припускає, що її просто викинули як будівельне сміття.
Втім, на сайті КМДА запевняють, що "всі роботи проводять відповідно до чинного законодавства, з дотриманням технічних норм та з урахуванням архітектурних вимог і погоджень".
Незабаром збиту мозаїку почали замінювати сірою плиткою, яка кольором відрізняється від мармуру на колійних стінах.
Щодо мозаїки в центральному залі: наразі розглядається питання заміни зображення червоноармійця на інше панно, яке гармонійно впишеться в архітектуру станції та відповідатиме її назві. Втім, хто проводитиме конкурс і кому довірять переробку — поки що невідомо. Чи змінить Київський метрополітен методи демонтажу радянської символіки після скандалу — також залишається відкритим питанням.
Спостерігаймо!
