У Києві втричі більше підземних та надземних переходів, ніж в інших великих містах разом: що з цим робити далі?

Фото: Олег Переверзєв/"ТиКиїв"

У Києві втричі більше пішохідних переходів, ніж у всіх інших обласних центрах України разом узятих. І більшість з них не має наземних альтернатив. Це — результати дослідження проєктів NE:Urban та "Просвіт". 

Автори дослідження зазначають, що підземні та надземні переходи (будемо скорочено називати їх ПНПП) є одними із найскладніших бар'єрів, які доводиться долати маломобільним групам пішоходів у наших містах.

А під час повномасштабного вторгнення, коли багато хто отримує інвалідність через бойові дії та російські обстріли, доступність міської інфраструктури має бути одним із пріоритетів у кожному місті. Однак Київ у цьому питанні, на жаль, пасе задніх.

Загалом у нашому місті — 262 наземних та підземних переходи. За цим показником Київ — абсолютний лідер серед усіх українських обласних центрів. Друге місце посідає Харків (50 ПНПП), третє — Львів (16), а четверте ділять Дніпро та Одеса (по 12).

Водночас тільки 11 із загальної кількості ПНПП (або ж 4%) у Києві продубльовані наземними переходами. А в тому ж Харкові цей показник сягає 46% (продубльовані 23 переходи). Хоча активісти кажуть, що це скоріш "приємна випадковість", аніж результат планової роботи над покращенням доступності.

У Львові відсоток дублювання ПНПП є найвищим в Україні — 11 із загальної кількості (або ж 69%). Однак поки що багато з них продубльовані лише на папері, адже у дослідження зарахували й ті переходи, щодо яких тільки ухвалили рішення про їх дублювання.

На жаль, не всі ПНПП можна продублювати наземними з технічних причин. Проте кожен такий випадок має бути винятком із правила, а не загальною відмовкою для органів місцевої влади, — кажуть автори дослідження.

Київська влада не раз заявляла, що взяла курс на безбар'єрність у місті. Наземні переходи роблять більш інклюзивними: занижують бортовий камінь, кладуть тактильну плитку та встановлюють звукові сигнали для людей з порушеннями зору. За 2024 рік у місті у такий спосіб покращили понад 500 наземних переходів.

А що ж з підземними та надземними переходами, які є найбільш незручними для багатьох пішоходів? З ними не все так просто. Попри те, що останніми роками дійсно почали дублювати ПНПП, робиться це поки що "зі скрипом". Вдалими прикладами можна назвати нові "зебри" біля ЦУМу через Хрещатик, біля станції метро "Арсенальна" та через бульвар Шевченка на "Університеті".

Та активісти вважають, що робота ведеться занадто повільно і наземних переходів у столиці все ще катастрофічно мало. Так, на початку 2022 року у Києві погодили перелік з 49 наземних переходів, які мають продублювати ПНПП першочергово. Але на кінець 2024 року не облаштували навіть десяти з них. Загалом громадські організації напрацювали список із 95 нових наземних переходів, які необхідно облаштувати у місті.

Водночас на деяких локаціях наземні переходи-дублі необхідні "на вчора", адже це вже питання не доступності, а безпеки пішоходів. Приміром, пішохідний міст через вулицю Саперно-Слобідську (єдиний перехід на кілька сотень метрів) закрили у жовтні 2024-го на ремонт через його аварійний стан.  Проте хоча б тимчасовий наземний перехід не облаштували. Невдовзі тут у ДТП загинула жінка, яка намагалася перебігти дорогу, і аварійний міст відкрили достроково, так і не відремонтувавши.

Проте варто зазначити, що у період повномасштабної війни підземні переходи у багатьох мікрорайонах Києва містяни використовують як укриття. Перехід захищає від уламків, прямих влучень, адже має доволі міцні перекриття. До того ж підземний перехід має принаймні два входи, отже, завалити його з обох боків дуже важко. Це — плюс.

Але багато "підземок" не обладнані необхідними фільтровентиляційними системами, деякі в жахливому аварійному стані, а деякі мають закинуті підземні громадські вбиральні, які вже роками не використовуються та перебувають на балансі комунального підприємства "Київводфонд". За планами міської влади, їх передадуть на балас районних шляхово-експлуатаційних управлінь та оновлять: обладнають двома виходами та розумною системою доступу, яка дає декілька можливостей потрапити в укриття. Це або автоматичне відкриття під час тривоги, або зв'язок з диспетчером, або введення пін-коду, який відображається через Telegram-бот, доступ до якого можна отримати через QR-код, який розміщено на вході в укриття. 

Сподіватимемося, що у 2025 році заявлений курс на безбар'єрність у Києві та по всій Україні почнуть виконувати по-справжньому. Наземні переходи відповідають концепції доступного міста, вони зручніші для маломобільних груп населення та краще вписуються в сучасну міську інфраструктуру. А підземний простір, який існує в місті, незалежно від форми власності чи управління (в тому числі й приміщення державного підпорядкування), використовуватимуть максимально ефективно для захисту цивільного населення від ворожих атак. 

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter