34 роки тому українці підтримали незалежність: як це було
Фото: Укрінформ
1 грудня — одна з найважливіших дат в історії України. Саме цього дня у 1991 році відбувся референдум, на якому українці остаточно визначили свій шлях та проголосували за незалежність. Пригадуємо, як це було.
Метою всеукраїнського референдуму було закріпити Акт проголошення незалежності, який Верховна Рада ухвалила 24 серпня 1991 року. Так можновладці хотіли остаточно припинити будь-які спекуляції стосовно того, що більшість українців, буцімто, не підтримують ідею незалежності.
Адже попри те, що СРСР вже розвалювався, у москві не полишали надію утримати владу над Україною та іншими республіками. У березні 1991 року відбувся перший та єдиний всесоюзний референдум, на який винесли питання збереження СРСР. Цю ідею тоді підтримали 77,85% жителів Радянського Союзу, водночас найменша підтримка була саме в Україні — 70,2%. Протягом наступних місяців відбулось і змінилось багато чого. В тому числі й настрої українців щодо незалежності.
За вищими законами державотворення, Верховна Рада не могла скасувати наслідки такого референдуму. Народ сказав "Бути Радянському Союзу!", а Верховна Рада у серпні 1991 року ухвалила Акт про незалежність. Виникла суперечність, що була подолана саме 1 грудня на всеукраїнському референдумі, — пояснював перший президент Леонід Кравчук.
Крім того, у 1991-му інші країни не дуже поспішали з визнанням незалежності колишніх радянських республік. Більшість просто очікували, як далі розгортатимуться події.
Особливо не в захваті від ідеї появи на політичній мапі світу купи нових країн був тодішній президент США Джордж Буш-старший. У серпні 1991 року він навідався до Києва та виступив у Верховній Раді з промовою, у якій закликав українців не поспішати з виходом із СРСР і попереджав про "небезпеку націоналізму". Ця промова отримала іронічну назву Chicken Kiev speech — "Боягузлива промова у Києві" (в англійській мові слово chicken асоціюється не тільки з курками, а й з боягузами). На позицію Буша в результаті вплинула українська діаспора у Вашингтоні, і він дав обіцянку визнати Україну, якщо буде відповідний результат референдуму.
Для проведення референдуму по всій країні створили 34 093 дільниць для голосування. До виборчих списків внесли 37,89 млн людей, які мали право взяти участь у волевиявленні.
Звісно ж, не обійшлося без політичної агітації, адже в один день із референдумом також проходили перші вибори президента України. У переддень проведення референдуму, 30 листопада, на вулицях Києва та інших українських міст активно закликали віддати свій голос за незалежну Україну та підтримати певного кандидата.
Виборчий бюлетень містив лише одне запитання: "Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?". На нього можна було відповісти "Так, підтверджую" або "Ні, не підтверджую". А щоб учасники голосування точно розуміли, про який саме акт йдеться, надрукували його повний текст.
Загалом у референдумі взяли участь 31,89 млн людей — явка становила 84,18 % виборців, що вважається дуже високим показником. Абсолютна більшість — 90,32% або ж 28,80 млн — проголосувала за незалежність. Не підтримали ідею створення окремої української держави 7,58% виборців, а ще 2,10% голосів визнали недійсними.
У Києві за незалежність України проголосували 92,88% виборців або майже 1,49 млн людей.
Такі результати не залишили сумнівів — українці прагнуть будувати свою самостійну та незалежну державу.
На перших президентських виборах, що відбувались одночасно з референдумом, за найвищу у державі посаду змагалися шестеро кандидатів. Переможцем та, відповідно, першим президентом незалежної України став Леонід Кравчук, який до цього очолював Верховну Раду. Він набрав 61,59% голосів. Друге місце посів кандидат від "Народного руху України" В'ячеслав Чорновіл, за якого проголосували 23,27% виборців. Всі інші кандидати не набрали навіть 5% голосів.
Вже за тиждень після проведення референдуму, 8 грудня 1991 року, відбулася зустріч очільників України, росії та білорусі у Біловезькій Пущі. Вони підписали Біловезьку угоду, яка офіційно засвідчила припинення існування Радянського Союзу.
Цікавим фактом є те, що першими Україну як окрему незалежну державу визнали Польща та Канада. Відбулося це вже на наступний день після проведення референдуму — 2 грудня 1991 року. Потім були Угорщина, Литва, Латвія, Аргентина та інші. До кінця 1993 року незалежність нашої країни визнала більшість держав. Проте деякі, як-от Домініканська республіка чи Багамські Острови, "тягнули" з цим питанням аж до початку 2000-х.
