Пригадуємо київські легенди: хто "вигнав" привидів із замку Річарда на Подолі

Фото: Вікісховище

Замок Річарда на Андріївському узвозі, 15 — одна з найзагадковіших будівель Києва. Хто тут жив і чому роками з димаря лунали моторошні завивання?

Замок на узвозі є памʼяткою початку XX сторіччя та виконаний у стилі англійської готики. Заведено вважати, що назву йому дали самі кияни на честь англійського короля Річарда I Левове Серце, героя роману Вальтера Скотта "Айвенго".

Монументальні фасади замку оздоблені архітектурними елементами фортечно-замкових споруд. А з лівого боку видніється висока башта з рисами фортеці. Стоїть будинок на складному рельєфі колишньої літописної гори Уздихальниці, нижче від Андріївської церкви.

Історії будинку та його мешканців присвячено декілька вітрин сусіднього Музею однієї вулиці (Андріївський узвіз, 2-Б). Там представлені особисті речі та портрети митців, їхні художні роботи, а також плани й фотографії Замку Річарда.

Історія замку

Початок XX століття став періодом активної розбудови Києва. У той час київський архітектор Андрій-Фердінанд Краусс отримав замовлення від магната Дмитра Орлова. Завданням було звести споруду, що приваблюватиме мешканців Києва.

1904 року, коли будівництво вже мало завершитися, замок охопило вогнем. Причиною пожежі стала недбалість робітників, які залишилися на ночівлю. Відтоді серед містян і повелося вважати готичну будівлю "нещасливою". Втім, того-таки року спорудження замку добігло кінця.

Втім, кепська репутація замку остаточно закріпилася в серпні 1911 року, коли Дмитра Орлова вбили під час його відрядження в Благовіщенську. Його дружина залишилася вдовою з п'ятьма дітьми, тому мусила продати будинок. 

Після загибелі Орлова очільники замку мінялися, мов рукавички. Наступною власницею стала Марія Франк, а невдовзі — купець Анатолій Серебренников. Відтак замок перейшов у власність князя Павла Урусова, а з приходом радянської влади його націоналізували у 1917 році. Як наслідок, розкішні апартаменти були розділені на невеликі комунальні квартири.

Готичний замок Річарда ще довго привертав до себе увагу перехожих. Адже коли здіймався вітер, із пічних труб було чутно звуки моторошного виття. Любителі забобонів усе міркували, чи не має будівля якоїсь містичної сили...

Власне, причиною постійної зміни господарів і були моторошні шуми в пічних та вентиляційних трубах. Однак здогадки про нечисту силу швидко розвіялися, коли одну з квартир винайняв професор Київської духовної академії Степан Голубєв.

Оглянувши замок, історик таки знайшов причину виття. З труби димоходу Голубєв витягнув... яєчну шкаралупу та пляшки. Їхнє вібрування й створювало потойбічні звуки — ось тобі й привиди! Інше питання — як рештки яєць взагалі опинилися в комині. Подейкують, що так будівельники хотіли помститися скупому замовнику.

Попри те, що жодної нечистої сили в будівлі немає, а в стінах Замку Річарда навіть переховувалися євреї під час Другої світової війни, локація пустує й понині. Останніх мешканців відселили у 1980-му. А наприкінці 1990-х років замок придбав американський бізнесмен українського походження Юрій Чопівський.

У 2023 році на пам'ятці архітектури національного значення "Замок Річарда" почали зводити надбудову. Департамент охорони культурної спадщини відреагував на дії забудовників і оглянув об'єкт. У КМДА зазначили, що не отримували на погодження науково-проєктну документацію. Отож у грудні 2023 року власника зобов’язали замінити бетонні блоки надбудови на цегляні.

А ти віриш у привидів у замку на Подолі?

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter