Брудні подробиці: реве та стогне Дніпр широкий
Фото: "ТиКиїв"/Ігор Кузнєцов
Вода річки Дніпро в певні періоди, зокрема й під час спеки, стає непридатною для купання. Також на забрудненість Дніпра катастрофічно вплинув підрив греблі Каховської ГЕС 6 червня минулого року. Наразі КМДА не рекомендує нам пляжний відпочинок через воєнні небезпеки, а Держпродспоживслужба продовжує перевіряти, чи відповідає якість води на київських пляжах санітарно-гігієнічним нормам. Розберемося з брудними подробицями!
Хто забруднює річку?
Загальна площа Дніпра в межах України — понад 290 тисяч квадратних кілометрів. Водою Дніпра користується близько 70% населення країни. Тож можна уявити, наскільки важко слідкувати за чистотою цього гіганта!
Сезонна проблема — це "цвітіння" Дніпра в спекотні літні місяці, коли відбувається розмноження сукупності видів синьо-зелених водоростей. При збільшенні біомаси водоростей (до 500 г/м3 і вище) проявляється біологічне забруднення, внаслідок чого погіршується якість води. У Дніпрі з'являються токсичні сполуки, які створюють ідеальне середовище для бактерій, в тому числі й патогенних. Про це свідчить зелений колір річки. А ще через дефіцит розчинного кисню, що призводить до загибелі риби й інших мешканців, відчувається неприємний запах.
Також річку забруднюють промислові підприємства, погано очищенні побутові стоки, розорані землі, будівництво гідроелектростанцій та створення водосховищ там, де немає достатнього руху води.
Дніпро дає 80% водних ресурсів для господарства країни, він забезпечує водою 2/3 території України, у тому числі 50 великих міст та промислових центрів, близько 10 тисяч підприємств, 50 великих зрошувальних систем і 4 атомні станції.
Стан Дніпра (однієї з найбільших і найважливіших річок Європи та стратегічного запасу прісної води України) — це питання національної безпеки. Забруднення річки відображається на економіці країни та псує здоров'я громадян, бо наша вода з-під крана подекуди не відповідає стандарту "вода питна". І причина цього не тільки у зношеності інфраструктури, а й у забруднені підземних вод.
Очищення Дніпра
У Дніпрі періодично виявляють гербіцид атразин, метали кадмій і нікель, частки синтетичних речовин (сільськогосподарських отрутохімікатів, фармацевтичних препаратів та речовин, які використовуються у парфумерії), важких металів: цинку та міді, а також ртуті... Ще однією проблемою є обміління річки, яке відбувається через невиконання днопоглиблювальних робіт, які здійснювались при використанні річки як транспортної артерії. Тож роботи з очищення дуже багато.
Для поліпшення екологічного стану Дніпра у 2019 році у Святошинському районі почали реконструювати очисні споруди дощових вод, бо старі вже не справлялися зі своїми функціями. Роботи з реконструкції споруд закінчили на початку 2022 року. Рятувати річку кинулася вся країна. У Кабміні створили план, який допоможе уникнути екологічної катастрофи:
- необхідна комплексна програма санації Дніпра, в якій залучать центральні та місцеві органи влади, громадський сектор і наших міжнародних партнерів;
- потрібно суттєво підвищувати штрафи за забруднення водойм. Особливо це стосується великих підприємств, які сьогодні є головними забруднювачами;
- навколо Дніпра забезпечити оптимальне поєднання лісових насаджень, припинити там незаконні будівництва;
- посилити державний нагляд і контроль за скидами з підприємств та дотриманням режиму господарювання у водоохоронних зонах;
- на законодавчому рівні змусити власників великих підприємств встановити систему дощової каналізації з очисними спорудами, а також обмежити використання фосфатів у товарах побутової хімії, які масово потрапляють до Дніпра, і розпочати модернізацію очисних споруд за передовими світовими технологіями.
За даними Рахункової палати, протягом останніх 10 років для екологічного оздоровлення Дніпра та поліпшення якості питної води коштом усіх джерел фінансування побудували та реконструювали каналізаційні мережі водовідведення протяжністю 16,2% планових обсягів. Ще збудували протиерозійні гідротехнічні споруди та здійснили агротехнічні протиерозійні заходи на площі 0,1% планових обсягів. Також замінили 14,3% споруд зливової каналізації, забезпечивши плановий рівень її протяжності лише на 0,2%, та створили системи чистішого виробництва тільки на 3 зі 162 підприємств — це 1,9%. Тож, чи дасть це якийсь результат — питання риторичне.
Що буде далі?
У 2023 році внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС рівень забрудненості Дніпра перевищував норму у 28 тисяч разів. Про це тоді повідомив міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко, наголошуючи на забороні купання, вилову риби та прогнозуючи спалах гострих кишкових інфекційних хвороб та вірусних інфекцій.
Наприкінці 2023 року на сайті Президента України з'явилася петиція про порятунок річкового басейну Дніпра. Стурбовані громадяни закликають:
- провести будівництво та модернізацію очисних споруд;
- впровадити сучасні технології очищення стічних вод;
- посилити контроль за скидами у річку;
- залучити інвестиції у проєкти з очищення Дніпра.
Петиція набрала 1783 голоси з необхідних 25 тис., тож президент її не розглядатиме.
Наразі Державне агентство водних ресурсів України має величезний план управління річковим басейном Дніпра, який передбачає комплекс дій до 2030 року з порятунку річки. Чи він працюватиме? Подивимося!
