Київ майбутнього після перемоги: як позбутися заторів та створити європейський комфорт
Фото: Freepik
Відбудова Києва після перемоги — це шанс перетворити столицю на сучасне й комфортне місто майбутнього. Як подолати проблему заторів та які світові тренди слід перейняти — пояснює архітекторка й урбаністка Ірина Оя.
Читай також: Цар-балкони у Києві — це проблема?
Ірина Оя Очільниця студії архітектури й дизайну OIA Architects, урбаністка, корінна киянка- Ірино, які ваші прогнози щодо розвитку будівництва Києва у післявоєнний період?
Мої прогнози оптимістичні, адже кияни мають потребу як у житлі (зокрема його відновленні), так і в новій інфраструктурі — школах, садочках тощо. Після перемоги чимало столичних забудовників очікують на інвестиції — як іноземні, так і українські. Це дасть змогу розморозити зведення багатьох київських і не лише проєктів. Архітектори, безперечно, також матимуть чимало роботи.
Головне тут — не припуститися помилок відбудови після Другої світової війни. Хрущовки й панельні будинки свого часу вправно розв'язували проблему житла. Радянська влада звеліла побудувати їх якомога швидше та більше. Для цього довелося максимально спростити будівництво за допомогою prefabricated, тобто виготовлених на заводі будівельних конструкцій, а декоративні елементи на фасаді (та й будь-яку іншу творчість) звести до мінімуму.
Зараз ми пожинаємо плоди цих рішень. Радянські ЖК не надто добре пристосовані для життя й зовсім не інклюзивні — у багатьох під'їздах немає ліфтів, купа порогів, сходинок тощо. А ще ми отримали багато сірих, однакових, моноцентричних спальних районів, у яких буває складно зорієнтуватися. І така типова забудова — по всіх містах колишнього СРСР.
Отож заново відбудовані житлові комплекси повинні бути поліфункціональними: мати в певному радіусі як помешкання, так і необхідну інфраструктуру — школи, крамниці, аптеки тощо. А типових проєктів краще уникати — інакше вийдуть нові хрущовки. Радянський досвід ми вже маємо — треба лише його вдосконалити.
- Зараз у будівництві набуває популярності 3D-друк. Ця інноваційна технологія стане в пригоді у столиці?
Це корисна технологія, що має право на існування. Втім, основна проблема з 3D-друком в Україні — це відсутність законодавчої бази під нього. Державні будівельні норми (ДБН) містять певні вимоги до тримальних, зовнішніх, внутрішніх конструкцій — але саме ДБН щодо 3D-друку поки немає.
На практиці побудувати 3D-споруди без вписування їх у чинні застарілі, ще радянські норми можливо — проте це складна процедура. Тож нині за допомогою 3D-друку в Україні переважно зводять приватні будинки класу СС1.
Українське законодавство передбачає три класи наслідків (відповідальності) будівлі. Вони стосуються можливої небезпеки для здоров'я і життя певної кількості людей, які постійно або періодично перебувають на об'єкті.
- СС1 (незначні наслідки): до 20 осіб (постійно), до 50 осіб (періодично);
- СС2 (середні наслідки): від 20 до 300 осіб (постійно), від 50 до 1000 осіб (періодично);
- ССЗ (значні наслідки): понад 300 осіб (постійно), понад 1000 осіб (періодично).
Якщо повноцінно впровадити 3D-друк у законодавство України, то в майбутньому вдасться зводити масштабніші та функціональніші споруди.
- З погляду урбаністики, як можна подолати вічну проблему заторів у Києві?
Як не дивно, розширення доріг у Києві лише стимулюватиме затори. Що комфортнішими будуть умови для автомобілістів (приміром, не три смуги руху, а п'ять), то більше киян віддаватимуть перевагу приватному авто. Люди ж не дурні: якщо їм зручніше їхати власним ходом, аніж трьома маршрутками з пересадками — їх не виманиш із легковиків. Натомість якщо киянам забезпечити добрі умови громадського транспорту — ним залюбки користуватимуться.
Як популяризувати громадський транспорт у Києві?
- Платне паркування приватних автомобілів. Цілком нормальна практика в провідних європейських містах. У Києві її слід розпочати з центру й поступово розкинути на все місто. За несплату — штрафи на відповідні суми, щоби спокуси порушувати правила більше не виникало.
- Розвиток державного громадського транспорту — а саме його інклюзивність, охайність, комфортна температура залежно від пори року. Крім того, громадський транспорт не має стояти в заторах: за цим, як і в Європі, повинні слідкувати відповідні органи.
- Комфортна інфраструктура. Маршрутки — це незручно та неекологічно, ними не хочеться користуватись. А ось автобуси, тролейбуси, трамваї — це гідна альтернатива, яка розвантажить трафік. Приміром, у Відні (Австрія) трамвайна сітка дійсно розлога. А у Стокгольмі (Швеція) та інших європейських містах із річками часто курсує водний громадський транспорт (човники) — це теж зручно.
- Які сучасні світові архітектурні та урбаністичні тренди варто перейняти Києву?
Архітектурні тренди плинні та постійно змінюються. Тому краще зосередити увагу на урбаністичних. У провідних країнах чи не найголовнішим трендом є sustainability — використання стійких матеріалів та вторинних (відновлювальних) систем. Приміром, популярності набуває збір дощової чи трубопровідної води — її очищують і використовують, зокрема, для поливу. Або ж після демонтажу будівлі цеглу, плитку чи паркет не викидають, а сортують, чистять і заново застосовують.
Сучасні європейці суворо контролюють викиди CO2: прораховують, скільки вуглекислого газу продукуватиме як будівництво, так і експлуатація. Загалом більшість провідних держав світу вже має відповідні квоти щодо CO2, а також популяризує велодоріжки як екологічний спосіб пересування.
Також українській столиці важливо перейняти тренд на гармонійну структуру вулиць у мегаполісах. Найперше він стосується безпеки. Повз киян не мають носитися автівки зі швидкістю 150 км/год, як по Кільцевій дорозі. А велодоріжки не мають бути частиною ані проїжджої, ані пішохідної частини. Тому простори для пішоходів та велосипедистів слід відділяти від дорожнього полотна — або паркувальними кишенями, або зеленими зонами.
Суспільною нормою має стати й тренд на інклюзивність: стосується він не лише пандусів та ліфтів для людей з інвалідністю, а й комфортних умов для всіх містян. Ширина дороги має бути такою, щоб два водії могли безпечно розминутися. Тротуари — рівними, цілими, без ям. А бруківка — без фасок (скошених під певним кутом і по всьому периметру країв), через які легко перечепитися й травмуватися.
Якщо столиця стане комфортною — то й більше містян полюблять нею гуляти. Адже, попри радянську спадщину, Київ — це дуже гарне місто! Докладемо зусиль — і наша столиця буде не гіршою за провідні європейські міста.
