Без цар-балконів: як зробити Київ європейським містом

Без цар-балконів: як зробити Київ європейським містом Фото: Pixabay

Київ — невимовно красиве місто. Але історичні фасади столиці вже пів сторіччя псує засилля потворних, незграбних і подекуди незаконних прибудов. Кому потрібні цар-балкони, чим вони небезпечні та як з ними боротися, — пояснює архітекторка й урбаністка Ірина Оя.

Цар-балкон: як і навіщо?

Фото: Unsplash

Для того, щоб побачити сумнозвісний цар-балкон, зовсім необов'язково їхати на інший край столиці — варто лише оглянути власний під'їзд. І в поле зору неодмінно впаде вона — хаотична, непропорційна прибудова, нерідко ще й ніби зшита з різних будівельних матеріалів, які слабо поєднуються між собою. "Цар-балкон" — це народна назва. А ось як його величають у технічній документації? Як виявилося — ніяк, адже такі прибудови здебільшого жодним чином не узаконені.

Кожний аспект житлової будівлі чітко прописаний у паспорті фасаду. Самовільно бодай найменші зміни вносити не можна — це регламентується будівельним законодавством. Але на практиці наглядові органи дивляться на такі ситуації крізь пальці. Часом для того, щоб винайняти бригаду, яка склитиме балкон, мешканці можуть навіть обійтися без документів — максимум право власності на квартиру вказати, — коментує Ірина Оя, очільниця бюро "OIA Architects".

Паспорт фасаду — це документ, який закріплює всі архітектурні та колористичні рішення щодо споруди, як-от:

  • схему розташування будинку;
  • креслення фасаду;
  • перелік запланованих робіт;
  • матеріали оздоблення фасаду;
  • загальне колорування;
  • художнє освітлення (опціонально);
  • благоустрій прилеглої території.
Фото: Unsplash

Згідно з чинним законодавством, погодження паспорта фасаду проходить у декілька етапів: спершу необхідно отримати дозвіл від Київської районної державної адміністрації — це регулює Порядок утримання, ремонту, реконструкції, реставрації фасадів будинків та споруд на території міста Києва від 27 листопада 2003 року. Після цього згоду має надати Департамент містобудування та архітектури міста Києва. І лише тоді, коли всі юридичні нюанси остаточно затверджено, мешканець здобуває право почати ремонтні роботи.

За початковою ідеєю балкони було створено для пожежної безпеки — на випадок, якщо лихо станеться у чиїйсь квартирі. У такому разі балкону відводилася роль приміщення з доступом до кисню, де можна вберегтися від вогню за перестінком. Існують навіть окремі вимоги, які регулюють його товщину — усе задля того, щоб полум'я не дійшло до мешканців. Утім, на практиці все інакше. 

Фото: Ольга Безсонова

Чому у нас склять балкони? Варіант А — холодно. Це доволі спірне питання, бо під час проєктування кожної будівлі проводиться теплотехнічний розрахунок. У панельних будинках — так, може бути ця проблема. А ось у "хрущовках", де стіни цегляні й по пів метра завтовшки — навряд чи. Варіант Б — додаткові місця для зберігання, тобто замість шафи вдома. Мовляв, "мені нема куди ставити велосипед, тому я засклю собі балкон", — зазначає Ірина Оя. 

Навіс над головою: чим загрожують цар-балкони

Фото: Unsplash

Спекулюючи на тому, що кожному буцімто відведено додаткові 1,5 м² на квартиру, деякі недобросовісні кияни починають розширювати власну житлову площу в обхід усіх теоретичних заборон. Нерідко такі "царські балкони" роблять абияк, бо доводиться постійно озиратися на проблемні фактори: технічні можливості підрядника, особливості самої споруди, бажання зекономити тощо. 

Через цар-балкони Київ стає схожим на нетрі. Це ж не якесь уніфіковане рішення: у кожного балкончик свій — білий, сірий, чорний, у когось дерев'яний, у когось — розмальований. А потім люди обурюються, чого це у європейських містах дуже гарно, а в українських — чомусь не так, — наголошує архітекторка Ірина Оя.

Новий ЖК. Фото: Unsplash

Найбільше від засилля цар-балконів страждає старий житловий фонд. У нових ЖК ця проблема — також не рідкість, але там вищий шанс натрапити на свідомого забудовника. Грамотні керівники заздалегідь вносять в інвестиційний договір заборону самочинно міняти фасад. У такому разі, якщо починаються монтажні роботи, що не були погоджені, мешканці можуть звернутися до власника будинку: той негайно зупиняє процес, а порушник — зобов'язується все демонтувати.

Інвестиційний договір — це юридична угода, яка чітко закріплює взаємні права та обов'язки, строки, етапи й умови реалізації проєкту. Предметом такого договору є інвестиція в будь-якій формі, що не суперечить законодавству України. Під неї підпадає й придбання рухомого та нерухомого майна.

Будинок старого фонду. Фото: Unsplash

Інше питання — фонд радянського зразка. Номінально його будівлі перебувають у підпорядкуванні бюджетних установ — на практиці ж їм до свого надбання зовсім немає діла. Як наслідок, цар-балкони суцільно розкинулися по всіх районах міста: їх можна побачити як на історичних будівлях у центрі Києва, так і у спальних районах, як-от Троєщина, Оболонь, Виноградар тощо. Усе це згубно відбивається на фасаді — а кожен окремий фасад впливає і на загальний вигляд міста. Від цього й засилля потворних прибудов-франкенштейнів на загальних планах столиці.

Більшість людей ставить цар-балкони не тому, що хоче зіпсувати фасад або зробити комусь погано — просто у нас це вважається нормою. Ніхто не знає, що цього робити не можна, бо ж так роблять "всі", і нікого не штрафують. Навіть в архітектурних вишах, з мого досвіду, цього не навчають. Усі звикли до цього, наче так і має бути, — констатує Ірина Оя.

Фото: Unsplash

Ба більше, будівельна самодіяльність — це ще й небезпечно, адже жодних цар-балконів, як правило, не передбачено в проєктах житлових будинків. Навіть найменше втручання в несучі конструкції фасадної стіни може призвести до обвалу прибудови — якщо не пощастить, прямісінько на голови сусідів чи пересічних містян. Задля впевненості, що фасад витримає появу балкона, обов'язково має бути конструкторський розрахунок. Виходить, охочі розширити "рідні пенати" нишком ставлять під загрозу не тільки власний балкон, а й безпеку мешканців будинку.

Хочу балкон — і ніхто мені не указ!

Фото: Unsplash

Постає питання — як тоді боротися з домашніми "архітекторами", які ставлять собі на втіху цар-балкон? Окремі квартиранти можуть іще й лукаво заявляти, що мають усі необхідні дозволи на прибудову. На щастя, такий сценарій є малоймовірним — установленню балкона передує тривала бюрократична тяганина.

Будівлі, що мають охоронний статус — пам'ятки історії, архітектури, місцевого або національного значення, — перебувають на балансі в державному реєстрі. Якщо ви з Києва, можна створити письмове звернення на лінію мера за номером 1551, бажано доклавши фото. Або ж телефонувати з проханням перевірити, чому були внесені зміни в фасад, — радить Ірина Оя, очільниця бюро "OIA Architects".

Лайфхак: До речі, не так давно Департамент охорони культурної спадщини КМДА створив так званий "Перелік щойно виявлених об'єктів культурної спадщини м. Києва"  — спеціальний реєстр, де можна легко перевірити, чи є твій будинок на балансі.

Фото: Unsplash

Якщо ти мешкаєш у будівлі з охоронним статусом, і в разі проблеми з цар-балконом тобі вдалося достукатися до можновладців — порушником займеться вже Департамент охорони культурної спадщини КМДА. Якщо це історична будівля в центрі, не буде зайвим також заручитися підтримкою громадських організацій чи зацікавлених осіб.

Але якщо твоя столична домівка — звичайна споруда, що тоді? Загалом алгоритм той самий — звертатися на лінію мера. Лишень посилатися у такому разі варто на конкретні закони, що гарантують заборону вносити зміни у фасад без погодження з автором проєкту чи балансоутримувальною компанією.

Фото: Unsplash

Порядок і норми розроблення проєктної документації на будівництво регулює ціла низка законопроєктів, зокрема:

  • Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності";
  • Закон України "Про архітектурну діяльність";
  • Закон України "Про будівельні норми";
  • Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Будьмо реалістами: добитися демонтажу цар-балкона — нелегко. У Києві такі прецеденти — рідкісне явище. Але загалом по Україні завдяки небайдужим громадянам спостерігається позитивна тенденція: до прикладу, у Львові, Дніпрі та Одесі вже траплялися випадки, коли недобросовісних власників зобов'язали прибрати незаконні конструкції та повернути будівлю до проєктного стану. 

Усе спирається на соціальний запит. Одного запиту на демонтаж замало. А ось якщо є 10 запитів, то влада вже більш зацікавлена закрити це питання — від цього залежать рейтинги й заробітна плата. Тому, коли з'явиться попит серед громади, люди розумітимуть, що це дійсно важливо, і не варто склити нові будівлі, — каже Ірина Оя.

А як у Європі?

Мадрид, Іспанія // Фото: Unsplash

Менталітет європейців суттєво різниться з нашим у питанні житлового будівництва, а також культури спільного проживання. Почати варто з того, що серед західних країн у наші часи взагалі не існує такого поняття, як "цар-балкони". Про кожний тамтешній будинок піклується певна керівна установа, яка чітко контролює всі процеси довкола власних споруд. І якщо почнуться бодай якісь несанкціоновані роботи, власники моментально зреагують.

Я спілкувалася з мешканцями різних країн віком 20-45 років. У них усіх це на підкірці: як у нас, сподіваюсь, усім відомо, що недопалки від цигарок не можна кидати на тротуар — так само європейці знають, що не можна склити балкон. І у них навіть думки такої не виникає: "Якщо я так зроблю, то буде штраф", — розповідає урбаністка Ірина Оя.

0 / 0
Фото 1: Познань, Польща. Фото 2: Канни, Франція. Фото 3: Лондон, Велика Британія // Unsplash

Також у Європі відмінно реалізована система взаємодії між громадянами. Якщо мешканці бажають внести зміни у фасад — скажімо, теплотехнічний розрахунок був проведений некоректно, і в будинку дійсно холодно, — вони мають звернутися в місцевий аналог ОСББ та подати заявку на розгляд.

Принципи керування багатоквартирними будинками в Європі:

  • У Великій Британії приватизоване все житлове господарство. Підприємства, які надають комунальні послуги, перебувають під контролем Департаменту регулювання водних послуг та Управління газо- і електроенергетичних ринків. За окремі сервіси, як-от водопостачання, можуть відповідати приватні компанії.
  • У Німеччині й Польщі діє так звана "німецька модель": житлово-комунальне господарство здебільшого приватизоване та окремі типи власності підпорядковані місцевим органам самоврядування. Мешканці закріплюють за собою територію спільного користування, за яку несуть пряму відповідальність. Участь в об'єднанні співвласників будинку є обов'язковою.
  • У Франції — власна "французька модель", якою передбачена приватизація об'єктів ЖКГ муніципалітетами. Вони можуть як керувати власноруч, так і делегувати повноваження приватним компаніям. Тамтешні ОСББ являють собою некомерційні організації, де власники здійснюють управління спільним майном. Багатоквартирні будинки переважно приватизовані.

Щоб з'ясувати, чи дійсно є резон склити проблемне приміщення, проводиться дослідження, на місце потенційного ремонту прибувають фахівці. І в разі схвалення — проводять комплексне скління, тобто склять не один балкон, а повністю всю будівлю. Сам ремонт відбувається або коштом мешканців споруди, або фінансується міською владою. Наша держава цей досвід поки не перейняла.

Нині нове житло в Україні часто проєктується так: 50% квартир засклені, решта — ні. Ви можете одразу вибрати, що вам подобається, щоб потім не винаходити велосипед. Частина людей скаже: "Мені все одно, моя хата, що хочу, те й роблю". Для таких є система штрафів. Раз-два заплатять — на третій уже не захочеться робити цар-балкон, — підсумовує Ірина Оя.

Київ, Україна. Фото: Pixabay

Отже, перш ніж похапцем ставити цар-балкон, аби розширити своє житло, краще обміркувати, чи вартують зайві квадратні метри непоправної шкоди — як для власного будинку, так і для загального вигляду міста. А якщо осоружну добудову хтось намагається примостити над головою — можна сміливо покласти цьому край. Головне — мати бажання та діяти в межах закону. 

Читай також: Квартира в Києві дешево: як купити й не прогоріти  

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Може бути цікаво

Що буде на місці демонтованої "церкви-МАФу" біля Музею історії України - 412x412
Новини

Валентина Твердохліб

Що буде на місці демонтованої "церкви-МАФу" біля Музею історії України

Геннадій Попенко: "Завдяки "Будинку "Слово" я зустрівся з дружиною та доньками на один день" - 412x412
Люди

Ольга Безсонова

Геннадій Попенко: "Завдяки "Будинку "Слово" я зустрівся з дружиною та доньками на один день"

В Оболонському районі на кілька місяців обмежать рух транспорту - 412x412
Новини

Тетяна Трифонова

В Оболонському районі на кілька місяців обмежать рух транспорту

На День Києва у столиці прикрашатимуть тризуба-рекордсмена - 412x412
Новини

Валентина Твердохліб

На День Києва у столиці прикрашатимуть тризуба-рекордсмена

Знайшли друкарську помилку?

Роботу над знаковим проєктом для виликого стримінгового сервісу не зупинила навіть війна.

Цей сайт використовує cookie-файли
Більше інформації