"Дорогожичі": перша станція київського метро в новому тисячолітті
Прибуття першого потягу на станцію "Дорогожичі" в 2000 році. Фото: facebook.com/groups/kievriddles
Станція метро "Дорогожичі" змінила 6 проєктних назв, перш ніж отримати фінальну. Збудували її "на кістках" — у сумнозвісному урочищі Бабин Яр. А чим ще відома перша станція київського метро, зведена у XXI сторіччі?
Навколо "Дорогожичів" цифри зійшлися вдало: перша столична станція нового тисячоліття, за рахунком — ювілейна 40-ва, а відкрили її 30 березня 2000 року — до 40-ї річниці самого Київського метрополітену залишалися лічені місяці.
Дорогожичі: історія станції
До побудови "Дорогожичів" долучилися архітектори-старожили, що вже працювали над численними станціями метро: Валерій Гнєвишев, Микола Альошкін і Тамара Целіковська. Зодчі стрибнули вище голови: комплекс станції вийшов настільки вдалим, що був запропонований на Державну премію України в галузі архітектури.
Замість звичного візуального зменшення товщини пілонів, на "Дорогожичах" вона, навпаки, була підкреслена облицюванням платформенних проходів та баз пілонів полірованим зеленим мармуром. Кожний із проходів має портал із білого мармуру та підлогу із рожевого граніту. З такого ж граніту зроблена підлога платформ.
Стеля білого кольору із двома лініями освітлення продовжує плавну геометрію порталів та контрастує із чорною гранітною підлогою.
Колійні стіни облицьовані білим мармуром, на якому зеленим виведена назва.
Успіх архітекторів вражає і тому, що в 1990-х роках українська економіка ще тільки починала формуватися. Щоб швидше відкрити "Дорогожичі", столична влада відмовилася від побудови станції "Герцена", яка планувалася наступною за "Лук'янівською" біля центрального входу в будівлю ІМВ. Ось чому відстань між "Лук'янівською" та "Дорогожичами" нетипово велика — 2,7 км.
На відкриття станції завітав весь столичний бомонд, зокрема: голова Верховної Ради України Іван Плющ, мер Києва Олександр Омельченко та Президент України Леонід Кучма. А гендиректор "Київметробуду" Володимир Петренко передав символічний ключ з написом "2000" начальникові метрополітену.
Чому саме "Дорогожичі"
Ювілейна 40-ва станція мала щонайменше 6 проєктних імен.
- "Новоокружна", "Вулиця Дем'яна Коротченка", "Проспект Дем'яна Коротченка" та "Вулиця Олени Теліги" — на честь розташованої поблизу транспортної магістралі, яка за час проєктування станції міняла назву тричі;
- "Сирецька" — через близькість до історичної місцевості Сирець;
- "Бабин Яр" — на честь однойменного урочища, місця масового вбивства євреїв у вересні 1941 року, а також розстрілів ромів, радянських військовополонених і учасників українського підпілля у 1941–1943 роках. Лінія тунелю проходить посеред колишнього некрополя, а станцію викопали в центрі Бабиного Яру. Самі ж Дорогожичі як частина Сирця були всіяні кістками століттями: в цій місцевості був облаштований Лук'янівський некрополь, а також караїмське, єврейське і церковне кладовища, знищені під час і після Другої світової війни.
Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”
Що цікаво, у 2020 році "Дорогожичі" могли перейменувати на станцію "Бабин Яр". З цією пропозицією до мера Києва Віталія Кличка звернулися благодійний фонд "Меморіал Голокосту "Бабин Яр" та громадська організація "Марш пам'яті". Проте Український інститут національної пам'яті цього не підтримав, пославшись на те, що обидва топоніми — і "Дорогожичі", і "Бабин Яр" — є важливою частиною пам'яті киян.
Що означає назва Дорогожичі?
Актуальна назва станції "Дорогожичі" походить від однойменної місцевості, де вона розташована. За часів Київської Русі тут, між річкою Глибочицею і струмком Скоморох, була митниця із земляним укріпленням. За іншою ж версією, Дорогожичі простягалися поблизу Кирилівського монастиря на Куренівці.
Вперше місцевість згадується в літописі 980 року:
І прийшов Володимир до Києва з воями многими. [...] І стояв Володимир, окопавшись, на Дорогожичі — межи Дорогожичем і Капичем, — і єсть рів [той] і до сьогодні.
Назву "Дорогожичі" одні кияни тлумачать як "Місце доріг" (тобто локація, де вони сходяться), інші ж — як "Дорого жити" (буцімто тут не жили, а ховали). Втім, жодна з версій не має наукового підтвердження. Крім того, до 2000-х років кияни вже й забули про історичну назву місцевості — заново закріпила її в народній пам'яті саме однойменна станція "Дорогожичі".
Станція нині
У жовтні 2024 року біля метро "Дорогожичі" стався прорив мережі: затопило частину вулиці Юрія Іллєнка та підземний перехід станції. Її закрили на вхід та вихід, а потяги проїжджали станцію без зупинки.
Схожі ситуації вже траплялися на цій ділянці у 2018 та 2019 році, коли під час сильних злив затопило автомобільний тунель, вулиці біля станції "Дорогожичі" та її підземний перехід. Це пов'язано з проблемами зливостоків та загальним станом каналізаційних систем міста. Як зазначили представники влади, система зливостоків не була розрахована на таку кількість опадів.
Більшість дощових колекторів та каналізаційна система встановлені ще у 1950-1980-х роках. Інша проблема міста — що у бетонні труби ховали малі річки. Наприклад, підземну річку Сирець, яка проходить біля метро "Дорогожичі", помістили в колектор. Це також може призводити до підтоплень під час сильних злив, адже природні шляхи для відведення води перекриті.
З вересня 2023 року на станції "Дорогожичі" працює бюро знахідок столичного метро. Воно приймає лише речі, а загублені документи передають поліції.
А ти часто буваєш на "Дорогожичах"?
