Депресія та хвороби серця: який між ними зв'язок
Депресія та серцево-судинні захворювання взаємопов'язані. Депресія несе ризик появи проблем із серцем, а ті, як і всі хронічні стани, часто призводять до ментальних розладів. То як не проґавити і психічне, і фізичне здоров'я?
Читай також: Коли й кому призначають антидепресанти
Депресивних розладів виокремлюють чимало, зокрема:
- великий депресивний епізод;
- хронічна (стійка) депресія, або дистимія;
- післяпологова депресія;
- передменструальний дисфоричний розлад;
- сезонне афективне порушення;
- стареча (сенільна) депресія;
- депресивний епізод у разі біполярного розладу.
Ми вже писали, що не всякий поганий настрій свідчить про депресію. Мають бути ще й інші симптоми, які проявляються день у день і буквально заважають жити: спілкуватися, працювати, стежити за собою, піклуватися про близьких.
Універсальні симптоми депресивних розладів:
- втрата здатності відчувати радість і задоволення (ангедонія);
- збайдужіння до колись цікавих і приємних речей;
- постійний сум, відчай, відчуття втоми, власної нікчемності і безсилля;
- фізичні симптоми, які не мають очевидної причини;
- порушення сну, апетиту і лібідо — з часом ці прояви можуть як сходити нанівець, так і надміру зростати.
Як пов'язані депресія та хвороби серця
За даними дослідження STEPS (Поетапний підхід ВООЗ до нагляду), в Україні кожен восьмий дорослий (12,4%) повідомив про симптоми, що відповідають клінічному діагнозу депресії. Водночас серед людей зі серцево-судинними захворюваннями поширеність депресії сягає 15-30%!
За даними МОЗ, двоє з кожних трьох людей, шпиталізовані з інфарктом міокарда, на якийсь час розвивають помірні депресивні симптоми. І навпаки, люди із великим депресивним розладом майже втричі частіше мають серцево-судинні захворювання, аніж решта. При цьому ці хвороби в них з'являються на 7,5 років раніше, ніж в "сердечників" без депресивних розладів.
Американська асоціація серця та Європейське товариство кардіології визнали депресію фактором ризику за ішемічної хвороби серця. У здорових людей ризик пережити інсульт чи інфаркт різко зростає утричі під час депресивного епізоду. Найбільшу схильність до розвитку хвороб серця і судин мають люди зі стійкою депресією чи ті, в кого її симптоми проявляються "в тілі" більше, ніж "у думках".
За зв'язком депресивних розладів та серцево-судинних захворювань стоїть низка фізіологічних та поведінкових механізмів. Ось головні:
- Поведінка. Людям у стані депресії складно вживати потрібні ліки та виконувати лікарські настанови — на це немає сил і мотивації. Як наслідок, уже наявні хвороби загострюються. Люди, які переживають депресивний епізод, часто вдаються до таких механізмів "знеболення душі" — як куріння чи алкоголь. А що більше людина курить та вживає алкоголь, то більший ризик інфаркту, інсульту й патологічних процесів у судинах.
- Порушений сон. Поганий сон у разі депресії прискорює хвороби серця й судин та посилює жагу до жирної та солодкої їжі. Саме під час глибокого сну спрацьовує механізм нормалізації тиску і сповільнення серцебиття. Якщо ж сон поверховий і переривчастий, то цього не відбувається. На додачу люди, в яких відбувається короткочасна зупинка дихання уві сні (сонне апное), мають більший ризик і серцево-судинних захворювань, і депресії.
- Цукровий діабет 2 типу. За даними Diabets UK, 40% людей із діабетом втрачають психічну рівновагу, що може призвести до депресії. Власне цукровий діабет — це хронічне захворювання, коли людині бракує гормону інсуліну, або клітини тіла до нього не чутливі. Недуг супроводжують інші хронічні захворювання — ожиріння, високий тиск, серцево-судинні захворювання, ниркова недостатність та... депресія.
Що робити?
Запідозрити в пацієнта депресивні розлади може не лише психіатр, а й сімейний лікар, психолог та психотерапевт. На щастя, з-поміж ментальних розладів саме депресія — найбільш вивчена хвороба та найкраще піддається лікуванню:
- у неважких випадках може допомогти когнітивно-поведінкова психотерапія (КПТ);
- у важчих випадках — поєднання медикаментів та КПТ.
Європейські настанови зі запобігання серцево-судинним захворюванням радять проводити скринінг депресивних розладів у всіх пацієнтів. Для виявлення 88% випадків сімейному лікарю достатньо запитати, чи був у людини протягом щонайменше двох тижнів бодай один із ключових симптомів:
- стійкий пригнічений настрій;
- знижений інтерес до діяльності та втрата відчуття задоволення від неї.
Якщо цього не було, то наразі депресія малоймовірна.
Якщо ж у тебе вкупі з депресією є хронічне захворювання (діабет, ішемічна хвороба серця тощо), варто зважати на свій загальний стан й обговорити його з медиками. За потреби сімейний лікар може призначити додаткові обстеження:
- кардіограму;
- розгорнутий аналіз на холестерин (ліпідограма);
- визначення рівня глюкози на натщесерце;
- аналіз на рівень глікованого гемоглобіну тощо.
Хронічні захворювання зцілити, найімовірніше, не вдасться. Та можна стримувати їхній прогрес та запобігати супутнім хворобам. Нормалізація сну, збалансований раціон, щоденна фізична активність є корисними і в лікуванні депресії, і в керуванні серцево-судинними захворюваннями, діабетом та іншими хронічними станами.
Читай також: Симптом ПТСР? Що таке гостра реакція на стрес