Не плутати з хандрою! Що таке сезонний афективний розлад і як йому зарадити
Наближається грудень, а зі зміною пори року зростає ризик появи сезонного афективного розладу. Які симптоми має цей стан і чому його не варто плутати з "зимовим блюзом" та іншими проявами хандри?
Читай також: Як розпізнати перші симптоми депресії
Сезонний афективний розлад (скорочено САР) — це різновид депресивного розладу, загострення якого щороку стається у певний сезон. Частіше він загострюється восени й досягає свого піка в грудні-лютому. Але буває й навпаки: депресивні епізоди трапляються лише влітку, коли світловий день найдовший.
За даними МОЗ України, САР офіційно визнаний підтипом великого депресивного розладу. Основна різниця з просто поганим настроєм (чи то пак "хандрою") у тому, що сезонний афективний розлад відчутно псує звичний хід життя. Чому? Бо заважає людині працювати, радіти тим речам, які раніше приносили задоволення, пригнічує бажання зустрічатися з друзями та взагалі виходити з дому, щось робити. І з цього стану проблематично вибратися самотужки.
Що цікаво, англійською мовою сезонний афективний розлад звучить, як seasonal affective disorder. А його перші літери складаються в абревіатуру SAD — "сумний".
Загальні симптоми сезонного афективного розладу:
- пригнічений настрій день у день наприкінці осені та взимку (або ж, навпаки, влітку);
- низький рівень енергії, відсутність задоволення від звичної приємної активності;
- відчуття власної нікчемності, неефективності, сорому;
- підвищена дратівливість;
- труднощі з концентрацією;
- потяг до солодкого та жирного і, як наслідок, набір ваги;
- постійне бажання спати;
- болі незрозумілого походження.
Якщо у тебе САР восени та взимку, може даватися взнаки:
- втома або брак енергії;
- пересипання;
- тяга до крохмалистої їжі;
- бажання більше сидіти вдома.
Якщо ж САР застав тебе навесні та влітку, ти можеш відчувати:
- тривогу
- дратівливість
- проблеми зі сном
- втрату апетиту та ваги.
Діагностика САР іноді може зайняти деякий час, позаяк розлад може імітувати інші захворювання та симптоми, як-от синдром хронічної втоми, проблеми зі щитоподібною залозою, низький рівень цукру в крові, вірусні захворювання чи інші психічні розлади.
Що викликає сезонний афективний розлад?
Точні причини САР достеменно невідомо. Проте найпопулярніша теорія каже, що певні гормони в мозку викликають зміни настрою залежно від пори року.
Як це працює? Наш мозок реагує на світло — його тривалість, інтенсивність, спектр — і починає інакше виробляти низку речовин, які впливають на добові ритми активності, роботу самого мозку або на все тіло. Зокрема, це гормон мелатонін та нейромедіатор серотонін. Як наслідок, людина стає апатичною і навіть сумною, сонливою, охочою до "комфортної їжі" та неохочою до активності.
Оскільки зимовий САР пов’язаний зі зниженим рівнем денного світла, він рідше зустрічається в країнах, де протягом року багато сонця.
А ось що викликає САР, який починається навесні чи влітку? Вважається, що це зумовлено високим рівнем світла, який може порушити режим сну. Або ж — збільшенням соціального тиску, бо на теплу погоду людина планує більше активностей.
САР зазвичай починається в молодому віці й частіше зустрічається у жінок. Долають його психотерапією, змінами способу життя, антидепресантами, світловою терапією чи комбінацією цих підходів.
У разі сезонного афективного розладу ефективними є такі правила повсякденного життя:
- чіткий режим сну як у будні, так і у вихідні;
- пильнування раціону: не слід піддаватися на запит організму на "комфортну їжу", харчуватися передусім рослинними продуктами, білками та складними вуглеводами;
- щоденна активність (якщо дозволяє погода і стан здоров'я, то й просто неба): прогулянки, пробіжки, тренування.
Для вбереження від САР потрібно вже зараз звернути увагу на ваш спосіб життя. У МОЗ радять добре й достатньо спати, гуляти в денний час доби, проводити більше часу на свіжому повітрі, займатися спортом. Також корисно додати до рутинних справ щось приємне для себе — щось, що стимулюватиме викид серотоніну.
Важливо! САР — це не просто "хандра", а реальний розлад, який потребує лікування та нагляду спеціаліста — психіатра (або психотерапевта, який працює за напрямом когнітивно-поведінкової терапії).
За перших ознак розладу не завадить звернутися до свого сімейного лікаря або психіатра — направлення для цього не потрібне. І не хандрити: хороший настрій — запорука ментального здоров'я.
Читай також: Симптом ПТСР? Що таке гостра реакція на стрес