Вірус папіломи людини: чим небезпечний, як виявити і як запобігти
Фото: Freepik
Папіломавірус — одна з найнебезпечніших інфекцій у світі, оскільки здатна спричинити онкологічні захворювання. Людина може не підозрювати про його наявність усе життя. Як він передається, чим небезпечний, як його виявити та чи можна захиститися вакцинацією, — розповідає лікарка-гінекологиня Марія Білоцька.
Що таке вірус папіломи людини?
Вірус папіломи людини (ВПЛ) — це поширене вірусне захворювання. За статистикою, носіями ВПЛ є 80% сексуально активного населення. Людський організм не може виробити стійкий імунітет до всіх штамів, тому завжди є висока ймовірність повторного зараження. Крім того, бувають випадки, коли людина може бути інфікована кількома типами ВПЛ одночасно.
На сьогодні відомо про понад 100 штамів вірусу.
Деякі з них "нешкідливі" — тобто зникають через кілька місяців без лікування і повністю знищуються в організмі протягом двох років. Низькоонкогенні штами можуть спричиняти появу бородавок і папілом на шкірі та слизових оболонках. Вони широко поширені, але не є небезпечними для здоров'я, хоча негативно впливають на якість життя.
Найнебезпечніші — високогенні штами типів 16 і 18. Вони спричиняють більшість видів раку, включно з раком шийки матки, піхви, вульви, статевого члена і заднього проходу. Також можуть призводити до раку горла, язика і мигдалин.
Як передається ВПЛ?
Найчастіше вірус папіломи людини передається статевим шляхом, більшість людей заражається ним після початку статевого життя. При цьому презерватив не є 100% захистом, оскільки ВПЛ також може передаватися через слизові та мікротріщини на шкірі.
Фактори ризику зараження ВПЛ:
- початок статевого життя в ранньому віці;
- велика кількість статевих партнерів;
- більш як три вагітності, народження дитини в молодому віці;
- супутні інфекції, які передаються статевим шляхом;
- куріння;
- проживання в місцях із поганою екологією;
- ВІЛ-інфекція;
- прийом препаратів, що пригнічують імунну систему (імунодепресантів).
Шляхи передачі ВПЛ:
- під час статевого контакту/через оральний секс;
- через поріз, садно або невеликий розрив шкіри;
- через дотик при контакті зі шкірою навколо геніталій;
- мати з ВПЛ може передати дитині вірус під час пологів;
- можливе самозараження — перенесення з однієї ділянки тіла на іншу під час епіляції або гоління;
- ВПЛ можна заразитися під час відвідування громадських місць — туалетів, лазень, басейнів — оскільки вірус деякий час залишається життєздатним у навколишньому середовищі.
Симптоми ВПЛ
У більшості випадків захворювання протікає безсимптомно — людина може навіть не підозрювати, що є носієм вірусу папіломи людини. Як правило, симптоми з'являються після впливу провокуючих факторів (імунодефіцит, переохолодження, стресові ситуації). Зрозуміти, що відбулося зараження, можна в разі виникнення генітальних бородавок, кандилом тощо. На жаль, деякі люди дізнаються про наявність у них ВПЛ, коли виникають серйозні проблеми зі здоров'ям — аж до онкологічних захворювань.
Як діагностують ВПЛ
Найчастіше наявність вірусу діагностують за допомогою ВПЛ-тесту, це основний метод виявлення ризику розвитку раку шийки матки. У більшості підлітків і молодих жінок папіломавірусна інфекція має минущий характер. Однак у жінок після 30 років самостійна ліквідація вірусу відбувається значно рідше. Тому необхідність тестування з віком лише зростає.
Лікарі також визначають наявність ВПЛ за допомогою огляду, кольпоскопії та цитологічних досліджень.
Під час огляду обстежують наявність бородавок і кондилом. Під час кольпоскопії — наявність атипових клітин, ознаки ВПЛ-інфекції та раку шийки матки. Під час цитологічних досліджень проводять скринінг на наявність передракових і онкологічних клітин у стінці піхви або шийки матки.
Лікування та профілактика ВПЛ
Сьогодні не існує спеціалізованого лікування від папіломавірусу, і повністю усунути його з організму неможливо. Лікарі можуть боротися тільки з його наслідками й застосовувати симптоматичні засоби та препарати, що стимулюють імунні процеси. Як профілактику захворювання можна зробити щеплення проти онкогенних штамів ВПЛ — це є досить ефективним методом.
В Україні зареєстровано дві вакцини — "Гардасил" і "Церварикс".
З 2007 року у нас почала діяти програма безоплатної вакцинації дівчаток 12-13 років, а з 2013 року — почали вакцинувати і хлопців, адже вони можуть бути носіями вірусу. Зробити безоплатне щеплення від ВПЛ мають змогу всі підлітки до 19 років.
Вакцинація проти ВПЛ може запобігти понад 90% ракових захворювань, пов'язаних з вірусом.
Як зазначає лікарка-гінекологиня Марія Білоцька, робити щеплення від ВПЛ можна, навіть якщо вірус уже є в організмі. Це необхідно для захисту від інших форм папіломавірусу.
Здавати аналіз на ВПЛ перед щепленням не обов'язково, тому що його результат не впливає на процес вакцинації. А от для подальшого обстеження — так, — каже Марія Білоцька.
Вакцинацію від ВПЛ проводять:
- 2-кратно (0–6 місяців) у віці 9–14 років (до початку статевого життя);
- 3-кратно (0–2 місяців – 6 місяців) до 45 років.
Зараз вакцинація проти ВПЛ в Україні має рекомендаційний характер, але з 2026 року Міністерство охорони здоров'я пропонує зробити її обов'язковою.
У багатьох людей немає поствакцинальних реакцій, крім болю в місці уколу.
Найпоширеніші поствакцинальні реакції:
- почервоніння або набряк у руці, де було зроблено укол;
- лихоманка;
- запаморочення або непритомність (непритомність після будь-якої вакцини, зокрема проти ВПЛ, частіше трапляється серед підлітків);
- головний біль або відчуття втоми;
- нудота;
- біль у м'язах або суглобах.
Щоб уникнути ускладнень або травм, підліткам під час вакцинації та протягом 15 хвилин після уколу слід посидіти або полежати.
Людям з тяжкою алергією на компоненти вакцини проводити щеплення не варто.
Читай також: "Новий календар щеплень: що зміниться"
