Як працює цифровізація Київщини, хто такий CDTO і що він робить — інтерв'ю з Максимом Столярчуком

Фото надане героєм

Що таке цифровізація на рівні цілої області? Це не про складні коди чи сервери. Це про те, щоб "швидка" приїжджала вчасно завдяки розумним маршрутам, у найвіддаленішому селі був швидкісний інтернет, а довідку можна було отримати без черг.

Про те, як технології змінюють Київщину, поспілкувалися з Максимом Столярчуком — CDTO Київської ОВА.

CDTO: хто це і які питання вирішує ця людина

Мало хто поза професійним середовищем розуміє, хто такий CDTO, зокрема на рівні області. У чому суть вашої роботи?

CDTO (Chief Digital Transformation Officer) на рівні обладміністрації — це людина, яка відповідає за те, щоб цифровізація в області працювала. Якщо коротко, CDTO — це місток між державним баченням і реальними проблемами людей на місцях. Мінцифра задає загальний вектор для всієї країни, а моє завдання — зробити так, щоб ці інновації запрацювали в кожній громаді Київщини.

Головне правило: якщо процеси в хаосі й повні бюрократії, їх не можна просто брати й "цифровізувати". Бо вийде оцифрований хаос.

Моя роль — спочатку навести лад у процесах, прибрати зайві папірці, а вже потім переводити це в зручний цифровий сервіс. Мета проста — прозора і людяна взаємодія держави та громадянина.

Як виглядає ваш робочий день? Це більше про технології, управління процесами чи роботу з командами та громадами?

Це більше про процеси та людей, хоча технології теж важливі. У мене майже щодня є комунікація з громадами. На зустрічах ми обговорюємо, чому певні рішення чи зміни потрібні. Є ситуації, коли громада не готова — тоді її треба підтримати, навчити, супроводити.

Усередині адміністрації теж велика частина роботи: налаштовувати процеси, прибирати зайве, робити так, щоб рішення ухвалювали швидше і якісніше. А ще область — це режим 24/7. Якщо щось стається, ти одразу реагуєш на термінові задачі.

У моєму випадку, окрім цифрового напряму, є ще обласний архів, транспорт і відеоспостереження області. Тому день може бути дуже різним: від стратегічних цифрових проєктів до задач, які треба закрити тут і зараз.

Які рішення, над якими ви працюєте, жителі Київщини можуть відчути у своєму щоденному житті?

Найважливіше — це те, що зазвичай непомітно. Саме воно визначає, чи працює все інше.

Перше — зв'язок. У Київській області без швидкісного інтернету залишаються 76 населених пунктів із 1182 — це 6,4%, один із найнижчих показників серед регіонів. Водночас для мешканців цих громад це означає обмежений доступ до навчання, роботи та онлайн-послуг. Відновлення інтернет-субвенції дозволить системно закрити останні "білі плями" — населені пункти, куди провайдери не заходять через економічну невигідність.

Друге — кібербезпека. Людина її не бачить, але точно відчує наслідки, якщо система "ляже", зникнуть дані, або сервіс стане недоступним у критичний момент. На рівні обласної адміністрації ми будуємо системну модель: впроваджуємо технічні рішення, затверджуємо політики безпеки, визначаємо відповідальних осіб, удосконалюємо процес сповіщення і реагування на інциденти. 

Третій напрям — цифрові процеси. Коли документи не губляться, рішення рухаються швидко, а комунікація між установами прозора — це економія часу людей і фундамент довіри.

Окремий напрям — цифрові продукти та сервіси. Ми вже створили й тестуємо голосового помічника Київської ОВА на базі AI з особливим фокусом на ветеранах. Людина зможе голосом отримати підказку: яку довідку потрібно, куди звернутися по правову чи психологічну допомогу, які можливості є в громаді.

Ми будуємо підхід, за якого громади зможуть швидко переводити свої публічні послуги в цифровий формат: описувати послугу, стандартизувати процес, створювати електронну форму подачі, забезпечувати обробку в цифровому середовищі та інтегрувати результат у внутрішній документообіг. Наша ціль — щоб нова послуга одразу проєктувалась як цифрова, а не спочатку паперова, а потім "оцифрована".

Старт кар'єри у державному секторі

Повернемося до початку вашої кар'єри — до посади у Київській ОВА ви працювали на Львівщині. Як ви прийшли до державної служби?

Колись моїм основним місцем роботи був Львівський національний університет імені Івана Франка, я працював там 15 років. Паралельно займався бізнесом.

Перших десять років мене драйвило, але в якийсь момент я відчув, що починаю вигорати. Тому я зосередився на бізнесі, а згодом з'явилася можливість спробувати себе у Львівській обласній державній адміністрації. Я починав із невеликого управлінського рівня, і одним із перших моїх проєктів стала інтернет-субвенція.

Що це був за проєкт?

Це була державна програма, мета якої — провести швидкісний інтернет у ті населені пункти, де його не було. Я об'їжджав населені пункти, перевіряв об'єкти, дивився на місці, що реально відбувається. І в одному з віддалених сіл у горах до мене під'їхали троє підлітків на велосипедах. Вони зупинилися і запитали: "Скажіть, у нас тут буде інтернет?". 

Тоді я подумав: якщо в селі немає інтернету, то у дітей немає доступу до можливостей, навчання та ширшого світу. Я тоді вирішив зробити все можливе, щоб у цих селах з'явився інтернет.

Коли нам вдалося реалізувати проєкт і підключити всі громади, які я перед цим об'їхав, я на практиці побачив, як такі рішення можуть змінювати можливості для людей. Це і визначило мій подальший професійний шлях.

Цифровізація Київщини  

Які три напрями цифрового розвитку Київщини зараз пріоритетні?

Якщо говорити про 2026 рік, я виділяю три пріоритети, які перетинаються з цифровізацією, але виходять в управління регіоном.

Перший напрям — транспорт і дані. Транспортна система області історично сформована. Ключове питання — чи відповідає вона реальному запиту людей. Ми аналізуємо український і міжнародний досвід, пасажиропотоки, порівнюємо їх із місцями проживання мешканців і центрами тяжіння роботи, навчання, медицини.

Транспортна система має відповідати потребам людей, а не логіці перевізників. Якщо дані покажуть, що мережа маршрутів не відповідає фактичному попиту, це стане основою для зміни політики перевезень. Рішення мають ухвалюватися на основі аналітики, а не інтуїції.

Логічне продовження — впровадження електронної системи обліку оплати проїзду. Сьогодні більшість розрахунків у приміському транспорті готівкові. Це непрозора модель, яка не дає можливості будувати сучасну систему управління. Е-квиток — це джерело аналітики, що дозволяє коригувати маршрути й частоту рейсів відповідно до реального попиту. Для повноцінної реалізації потрібні зміни в законодавстві. 

Другий напрям — цифрова інфраструктура та сервіси області: посилення кібербезпеки, розвиток центру обробки даних, масштабування електронного документообігу та інтегрованої системи відеоспостереження.

Окремий блок — робота з даними: цифровий погосподарський облік, відкриті дані, рейтинг громад області. Ми також працюємо над концепцією регіонального порталу сервісів як бази для майбутнього мобільного застосунку Київщини. Логіка проста: спочатку повноцінний портал із сервісами, потім — мобільна версія.

Одним із можливих елементів стане інтеграція механіки "Дія-картки". Це дозволить здійснювати виплати ветеранам, соціально вразливим категоріям і родинам із дітьми прозоро та з можливістю цільових обмежень витрат. Інфраструктура вже існує на національному рівні, завдання регіону — інтегруватися та додати місцевий рівень. У результаті застосунок має стати єдиним робочим інструментом для звернень, сервісів, виплат і транспортних рішень в одному цифровому середовищі.

Один із найбільш амбітних проєктів — цифровізація архіву, бо це дані та історична пам'ять регіону. Ми працюємо над масштабною оцифровкою фондів і впровадженням інструментів ШІ для пошуку, розпізнавання та структуризації документів. Завдання — зробити так, щоб архівні дані не лише зберігалися, а використовувалися: для науковців, бізнесу, генеалогічних досліджень, урбаністичних рішень, відновлення майнових прав.

Над чим ви зараз працюєте?

Зараз левова частка зусиль зосереджена на національному скринінгу публічних послуг. Кожен публічний орган у громадах має пройти повну інвентаризацію послуг: що надається, на якій підставі, у які строки і з якими вимогами до людей.

Паралельно посилюємо кіберстійкість. Також розвиваємо інтегровану систему відеоспостереження в громадах і модернізуємо інфраструктуру. Ядро системи потребує оновлення, тому створення сучасного центру обробки даних із належним рівнем захисту є критично важливим для стабільності роботи.

Готуємо проєкт єдиної системи електронного документообігу. Сьогодні в громадах фактично "зоопарк" рішень: різні системи й витрати на підтримку. Наше завдання — зменшити витрати за рахунок масштабу й створити єдиний цифровий фундамент регіону.

Окремо розвиваємо управління на основі даних. Уже працює інструмент для аналізу масивів даних громад і адміністрації, який дозволяє бачити реальну картину ресурсів і формувати підтримку. Рішення одразу проєктується з можливістю масштабування для інших областей.

Так само було з проєктом сталості зв'язку під час блекаутів: система управління задачами об'єднала операторів, громади, РДА й область у єдину модель контролю. Рішення довело ефективність і вже впроваджується в інших регіонах.

Для нас важливо не лише реалізувати проєкти в межах області, а й створювати моделі, які можна повторити. Цифровізація — це підсилення всієї системи держави.

Освіта, управлінська культура і CDTO Campus

Ви були одним із перших студентів і випускників програми CDTO Campus "Цифрова трансформація в публічному врядуванні". Чи був той досвід для вас корисним? 

Найбільша цінність цієї програми — середовище і нетворкінг. У CDTO Campus ти отримуєш доступ до людей, які вже роблять зміни в державі та громадах, і можеш дуже швидко знаходити рішення через спільний досвід і контакт із тими, хто вже пройшов цей шлях.

Водночас я переконаний: нетворкінг працює лише тоді, коли ти сам проактивний. Можна мати доступ до контактів і знань, але не використати його. А можна мати чітку мотивацію, відповідальність, бажання змінювати державу і тоді цей доступ реально конвертується в результат.

Важливо розуміти, що навіть людина без досвіду у державному секторі або керівній посаді може прийти у CDTO Campus і отримати якісну базу, щоб працювати у сфері цифровізації. Я пам'ятаю, що коли подався на програму, то конкурс був великим, а на інтерв'ю мене питали не про технічний досвід, а про моє бачення і цілі на майбутнє. Тому якщо менеджери з приватного сектору хочуть змінювати державу і мають ідеї, CDTO Campus — ідеальний варіант для розуміння процесів, законодавства і нетворкінгу.   

Тепер ви активно викладаєте у CDTO Campus, зокрема на довготривалій програмі для громад. Що найважливіше для вас як лектора?  

​​Я викладаю в програмі "Цифрова трансформація в публічному врядуванні для громад" і працюю з темами, які найближчі до моєї практики — зокрема про відкриті дані та організацію цифрових змін на рівні регіону/громади.

Моя ключова теза для цифрових лідерів громад проста: цифровізація починається з управлінської культури.

Є два стилі роботи. Перший — коли людина діє тільки "в межах доручення" і чекає офіційних листів, документів і розпоряджень. Другий — коли цифровий лідер проактивно залучає команду, пояснює, менторить і підтримує. Саме цей підхід дозволяє виростити спроможність у громаді, а не просто виконати те, що мусить бути зроблено. 

І ще важлива річ: на програмі студенти отримують багато знань, але вони мають результат, коли людина повертається в громаду й одразу починає застосовувати. Не треба відкладати свої плани на потім, бо реальність засипає іншими задачами.

Чи легко стати CDTO зараз? Що для цього треба? Які компетенції?  

Якісні професіонали потрібні завжди. Попит на людей, які здатні системно впроваджувати зміни, зараз тільки зростає.

Щоб стати CDTO, важливо мати не просто досвід у цифрових інструментах, а стратегічне бачення: розуміння, куди рухається країна, як цифрові рішення можуть змінити процеси і які конкретні результати це дасть на місцевому рівні.

Я б виділив три ключові компетенції:

• Проактивність і візія. CDTO — це людина, яка бачить можливості раніше за інших і не чекає "команди зверху". Потрібна готовність показати практичний результат.
• Відповідальність за результат. Цифрова трансформація — це довгі дистанції. Тут мало придумати ідею. Треба домовлятися, вибудовувати процеси, тримати фокус і доводити ініціативи до вимірюваного результату.
• Комунікація і робота з людьми. CDTO має вміти пояснювати складні процеси просто, пояснювати важливість реформ і об'єднувати людей навколо спільної мети.

Системне навчання теж критично важливе. Програми в CDTO Campus дають цілісну рамку мислення, доступ до середовища практиків і розуміння, як працюють цифрові зміни у публічному секторі. Це значно скорочує шлях від амбіції до реального впливу.

Чи є у вас улюблені місця на Київщині чи у Києві? 

Мій ритм зараз — це передусім робота і постійні виїзди в громади. Я відкриваю для себе Київщину через людей, проєкти й рішення, тому особиста мапа улюблених місць ще формується.

Бородянка має для мене особливий сенс. Вона повинна стати зразковим прикладом відновлення після війни в Україні. Фактично ми формуємо там модель, на яку зможуть спиратися інші міста: підходи, стандарти, набір рішень, логіку планування. У нас щотижневі статуси за проєктом, чіткий контроль задач і відповідальності. Це дуже серйозна робота, вона задає планку для майбутнього відновлення країни.

Київ я раніше бачив інакше, місто сприймалося через темп і шум. Зараз я бачу його через громади області, людей, з якими працюємо, рішення, які ухвалюють щодня.

Наразі моє найулюбленіше місце — цей кабінет, бо звідси видно кожну територіальну громаду області завдяки нашій тісній співпраці. 

Текст: Олена Лисенко

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter