"Київ — це місто мого серця": акторка Олеся Надєєва — про любов до столиці, рідну Херсонщину та справу свого життя
Олеся Надєєва. Фото: особистий архів Олесі Надєєвої
Олеся Надєєва здобула визнання завдяки ролі в серіалі "Зворотний напрямок" і нині продовжує торувати свій шлях в акторській сфері. Вона працює в театрі AMÆNTES, знімається в кіно й підтримує молодих митців — зокрема режисерку Маргариту Завалко, у короткометражній стрічці якої зіграла головну роль.
Ми запросили Олесю до рубрики "Діалоги з містом", де говоримо з творчими киянами про їхнє життя та проєкти, натхнення й особливі місця, роль столиці в буденності та роботі.
Це розмова про переїзд і рідну Херсонщину, натхнення й улюблені локації, життя й роботу акторки в столиці. Це — чесні "Діалоги з містом" Олесі Надєєвої.
Насамперед хочу розпитати про твоє перше знайомство з Києвом. Пам'ятаєш, як це було?
Чесно кажучи, це точно не була любов із першого погляду. Коли я приїжджала в Київ, він здавався мені похмурим, сірим і не надто атмосферним — ніби люди тут існують, а не живуть, ніби все відбувається "на автоматі".
Але з часом, коли я почала краще пізнавати місто, моє серце поступово розтануло. Зараз я не уявляю для себе комфортнішого місця. Я безмежно люблю Київ — у всіх його проявах.
Пізнаючи місто зараз, яким воно відчувається для тебе? Чи вдалося столиці стати домом?
Київ — це місто мого серця, мій дім. Тут я відчуваю себе собою. Хтось не любить його за постійний шум, потік людей і вічну гонитву, а мене це, навпаки, надихає.
Загалом поняття "дім", як і для кожної людини, має для мене величезне значення. Втративши його в Херсонській області, я ще з більшою любов'ю створюю у своїй квартирі затишок і спокій.
І, зрештою, дім — це люди. І з ними мені в житті дуже пощастило.
Чи є в Києві місце або спільнота, що нагадує тобі про рідну Херсонщину? Якщо ні — чи хотіла б мати такий простір?
Такого місця, яке б повністю відтворювало відчуття Херсонщини, у Києві для мене поки немає — і, мабуть, це нормально. Але інколи це відчуття раптово з'являється, коли я сиджу біля Дніпра. Усе дитинство я провела в селі поруч із ним, і яке це щастя, що і в Києві можна посидіти біля води й подумати про своє.
Особливо мене вразив Витачів — там плавні та краєвиди дуже нагадують Херсонщину. Тому мрію про будиночок саме там.
Також у мене є компанія друзів-"театралів" із Херсона, яких я дуже ціную. Кожна наша зустріч дарує неймовірне тепло й відчуття дому. Ми тримаємося за ці спогади, адже це те небагато, пов'язане з Херсоном, що залишилося у нас.
Розкажи більше про життя акторки в столиці: як це — мати таку професію в найамбітнішому місті України?
Це постійний рух і дуже тонкий баланс між натхненням і виснаженням. Тут багато можливостей, кастингів і знайомств, але водночас — велика конкуренція та внутрішній тиск.
Головне — залишатися щирою в цьому темпі та вирі амбіцій.
Мене дуже надихають люди, які так само горять своєю справою. Я постійно бачу велике бажання у своїх колег — здавалося б, елементарне, але нині таке складне — працювати. Ми всі дуже цього прагнемо.
Для мене найбільше щастя — мати проєкти. Мені складно повністю передати свої відчуття до акторства, але це справді справа мого життя. І якби в цій професії була стабільність, це було б просто неймовірно.
У Києві чимало театрів — на якій сцені ти мрієш зіграти? Можливо, у певній постановці чи під керівництвом конкретного режисера?
Я більше мрію про кіно — ним заповнені всі мої думки. Але в театрі маю ширший діапазон ролей, тому використовую цю можливість, граючи у виставах нашого театру AMÆNTES.
Ми заснували його в Литві під керівництвом режисера Валєнтінаса Масальскіса, який повірив у нас і наш талант. Разом із ним ми поставили виставу, з якою гастролювали в Норвегії, Польщі та Литві, а згодом привезли її до Києва.
Це були справді фантастичні відчуття.
Сцена і глядачі дарують багато любові — це особлива енергетика.
З нещодавнього дуже раджу Serendipity в Малому театрі (режисерка — Марія Шварньова). Це вистава про світлі й темні сторони дружніх стосунків, про красу та абсурд мистецтва, про те, що ми бачимо і чого боїмося побачити.
І, користуючись нагодою, запрошую також на вистави театру AMÆNTES: Animal Tales та "Гуртожиток птахофабрики".
До речі, які твої улюблені кінофестивалі в Україні?
Обожнюю Одеський кінофестиваль. Раніше він проходив в Одесі, потім в Чернівцях, і це завжди такі яскраві спогади. Ми старались виділяти час і їздити в інше місто для того, щоб цілодобово насолоджуватись кіно. Ну, мрія!
Ще дуже люблю кінофестивалі "Молодість", KISFF, Docudays і "Київський тиждень критики".
Поділися також фаворитами серед кав'ярень, книгарень, парків чи закладів — де тобі подобається бувати?
Люблю виїжджати на Київське море. Також часто їздимо з коханим в Ulis — це будиночки за містом, де можна відчути максимальний спокій і тишу.
Влітку любимо бувати біля басейнів у Shelest або Sobi Club.
Із закладів обожнюю "Будинок великого дива", люблю еклери в Namelaka, коктейль L.A.V.A в Suite 13, випічку в "Буланжері" на Золотих, піцу в "Мімозі", Milk Bar у ЦУМі, Readeat на Олімпійській, а також "Маму Манану" — особливо їхній шашлик, це вау.
Якби ти мала показати Київ уперше — куди повела б гостя?
Ми б поїхали до Золотих воріт і гуляли тамошніми вуличками — я добре їх знаю, у цьому мені допомогла професія фотографа. Потім пішли б на Пейзажну алею та піднялися на схил, звідки відкривається краєвид на Київ.
Далі спустилися б на Андріївський узвіз і пройшлися до Поштової площі, а звідти піднялися б на пішохідний міст і рушили до води на Труханів острів. Можна було б ще зайти на скляний міст, а потім — у ботанічний сад Фоміна.
Обожнюю такі прогулянки Києвом.
Наостанок: чи є щось, чого ти особливо чекаєш у Києві навесні? Що точно зробиш, коли потеплішає?
Я вже чекаю, як проводитиму дні в ботанічному саду Гришка. Я часто знімаю там і потрапляю на різні періоди цвітіння — там неймовірно красиво. Магнолії, сакури, бузок, півонії, троянди.
І взагалі дуже чекаю тепла — з приходом сонця з'являється більше натхнення і, нарешті, хочеться жити.
Читай також: Діалоги з містом: мистецтвознавиця Олена Полякова — про Київ, свій шлях у мистецтві та найцікавіші галереї столиці
