"Діти виростуть, а ми залишимось": київські пари про те, чому "штамп у паспорті" — більше, ніж формальність
Колаж: "ТиКиїв"
Хоча торік Київ посів друге місце за кількістю розлучень, у столиці лишається чимало міцних пар, які продовжують (або тільки починають) будувати спільне життя в офіційному шлюбі. І для багатьох із цих людей той самий "штамп у паспорті" — більше, ніж формальність чи традиція.
У Всесвітній день шлюбу, який відзначають у другу неділю лютого, ми розпитали два київські подружжя, що спонукало їх до офіційного одруження та як розпис у РАЦСі вплинув на їхні стосунки.
Олександра Телегузова та Гліб Ємець
Олександра та Гліб — лікарі-кардіохірурги відділення мініінвазивної кардіохірургії та транскатетерних процедур Центру кардіології та кардіохірургії МОЗ України. Після 24 лютого 2022 року, ще бувши лише колегами, медики 50 днів не полишали лікарню, пліч-о-пліч лікуючи та оперуючи пацієнтів навіть під обстрілами. У квітні Гліб зробив Олександрі пропозицію, і вже наступного дня пара зареєструвала шлюб. Через два з половиною роки в сім'ї народилася донька.
Чому офіційне одруження було важливим
Ми не просто одружилися — наші серця обрали одне одного. Ритм серця починається з імпульсу, а імпульсом у наших відносинах став шлюб. Ми не були в романтичних стосунках, навіть не обіймалися до моменту, коли Гліб зробив пропозицію.
Для нас офіційний шлюб — це хоч і несподіваний, але усвідомлений крок двох лікарів, які працювали разом, вирішували чимало професійних викликів і з рештою відчули любов не лише до пацієнтів і роботи, а й один до одного.
Це було мовчазне усвідомлення. Рятуючи людські життя під вибухами, ми вирішили не відкладати своє власне життя. Це про відповідальність, глибоку довіру, спільну місію служіння людям і родину, в якій народилася Віра — попри все і в ім'я любові.
Як розпис у РАЦСі вплинув на стосунки
Ми стали родиною ще до перших обіймів. У професійному плані. Але після одруження відчули спокій і внутрішню силу, бо тепер знаємо: ми — команда у всьому. У побуті з'явилося відчуття дому і злагодженості. Нам спокійно, сильно й радісно разом. Та завжди і скрізь можна поговорити про роботу!
Штамп у паспорті — це…
...підпис під любов'ю, яка дала світові Віру й окриляє рятувати життя.
Анастасія і Вадим Марценки
Анастасія та Вадим є партнерами як в особистому, так і в професійному житті. Разом подружжя заснувало консалтингову компанію Martsenko Sales, і до сьогодні пара проводить час разом 24/7 на роботі та вдома. Крім того, Анастасія та Вадим виховують двох синів — біологічного та прийомного. Про те, як їм вдалося створити міцну родину й бути мудрими батьками для двох хлопців із настільки різними долями, ми розповідали в одній із попередніх публікацій.
Чому офіційне одруження було важливим
Для нас офіційний шлюб — це не формальність і не "так заведено". Це усвідомлене рішення залишатися у стосунках, навіть коли складно.
Один наш знайомий дуже точно це сформулював: "Коли ти у стосунках, після сварки можна психанути, грюкнути дверима й піти. Коли з'явилась обручка, після сварки максимум можна піти в іншу кімнату й думати, як помиритися".
Це дуже про нас. Шлюб змінює не емоції, а напрямок мислення: з "як швидше вийти з конфлікту" на "як зберегти й налагодити".
Головні цінності шлюбу для нас — партнерство, відповідальність і вибір одне одного щодня. Ми починалися як друзі, які вже тоді були разом 24/7: працювали над проєктами, багато спілкувалися і вміли бути поруч без масок. І саме цей фундамент дружби став базою для шлюбу, де важливо не тікати від складного, а домовлятися.
Як розпис у РАЦСі вплинув на стосунки
Емоційно шлюб дав нам дуже чітке відчуття "ми". Коли ти знаєш, що поруч людина, яка не зникає при першій кризі, змінюється і рівень довіри, і глибина розмов, і спосіб вирішення конфліктів. Ми не боїмося складних тем, бо знаємо, що це не загроза стосункам, а частина шляху.
Побутово ми ніколи не мали різкого "шоку спільного життя", бо завжди були разом багато часу. Під час карантину, коли багато пар уперше опинилися разом у замкненому просторі й раптом зрозуміли, що майже не знають одне одного, для нас майже нічого не змінилося. Нам тоді багато писали: "Як ви витримуєте 24/7 разом?" А для нас це було природно: нам добре вдвох, нам завжди є про що поговорити й комфортно навіть помовчати.
Дуже важливою річчю для нас стало розділення ролей: партнери в бізнесі, батьки й пара. І ми свідомо не дозволяємо одній ролі "з'їдати" іншу. Завжди залишаємо час, де ми — саме чоловік і жінка: прогулянки, вечері, поїздки, навіть короткі моменти у відрядженнях без розмов про роботу чи побут. Бо ми точно знаємо: діти виростуть, а ми залишимось. І якщо вчасно не плекати пару, то в якийсь момент можна прокинутися поруч із людиною, яку ти майже не знаєш.
Штамп у паспорті — це…
...не про папірець, а про усвідомлене рішення бути разом 24/7 у любові та труднощах. Залишатися парою і після сварок думати не про те, як піти, а про те, як знову бути разом.