Від "скверів Ніксона" до повітряної тривоги: як і коли американські президенти відвідували Київ
Білл Клінтон у Києві, 2000-й рік
Сполучені Штати протягом не одного десятка років залишаються стратегічним партнером нашої країни. У складних умовах війни — це особливо цінно, тому візити американських президентів завжди сприймалися з посиленою увагою. Хоча за роки незалежності не всі американські очільники відвідували нашу країну. Розповідаємо, хто саме з них приземлявся в Україні та за яких обставин.
1972 рік: Річард Ніксон та прикрий інцидент в аеропорту
Республіканець Річард Ніксон запам'ятався історії тим, що завершив вивід американських військ з В'єтнаму і став поки єдиним американським президентом, який залишив свій пост до завершення терміну. Також Ніксон був ініціатором розрядки міжнародних відносин, у результаті чого в умовах Холодної війни став можливим його візит до СРСР.
Наприкінці травня 1972 року 37-й американський президент вирушив у двотижневе європейсько-азійське турне з відвідуванням трьох міст Радянського Союзу, серед яких був Київ. Слід зазначити, що візит головного американця у Союз після багатьох років конфронтації двох країн був чимось на кшталт прибуття інопланетян. Головною метою поїздки було підписання документа "Основні принципи відносин між СРСР та США". Підписи Ніксона й тодішнього генсека Брєжнєва мали розрядити напругу між країнами та офіційно закріпити гарантії (сьогодні це слово вже здається іронічно-смішним) щодо недопущення воєнних дій.
Напередодні вильоту до Києва трапився неприємний інцидент, який міг призвести до трагічних наслідків: в аеропорту "Внуково" американську делегацію повідомили про відмову двигуна на літаку, яким мав летіти Ніксон. Тому до України американському президентові довелося летіти резервним транспортом. Про це особисто розпорядився тодішній радянський номінальний прем'єр (голова Ради Міністрів) Олексій Косигін.
Свідки того прикрого інциденту, зокрема відомий перекладач перших осіб Віктор Суходрєв, згодом пригадували, ніби Косигін просто в аеропорту демонстративно перед американським гостем присягнувся звільнити радянського міністра транспорту. Однак, за спогадами, американський президент, навпаки, порадив залишити міністра на посаді, адже той, на його думку, з гідністю впорався з непростою ситуацією.
За радянськими традиціями, напередодні прибуття високої "шишки" — а тим паче гостя майже інопланетного масштабу — починається терміновий шухер. Зазвичай він більше на користь містянам, бо вулиці перевтілюються, а ями на дорогах латаються. Перед візитом Ніксона було відремонтовано дорогу у напрямку Борисполя, реконструйовано площу перед Верховною Радою. Однак головними "бенефіціарами" візиту президента США до Києва стали… мешканці столичних вулиць Артема та Великої Житомирської.
Річ у тому, що у графіку перебування високого гостя значилося відвідування Інституту надтвердих матеріалів, який розміщувався на вулиці Автозаводській (район Куренівки). Цей заклад прославився прогресивною на той час інновацією — синтезуванням штучних алмазів, чим планували здивувати американців.
Заздалегідь узгоджений маршрут лідера США на Куренівку мав пролягати якраз повз вулицю Артема. У 1972 році на початку цієї вулиці зберігся ледь не цілий квартал стареньких будинків XIX століття. Розповідають, що за одну ніч, напередодні візиту іноземців, мешканців усіх будинків терміново виселили, будівлі знесли, сміття прибрали, насипали поверх чорнозему і навіть висадили там зелені кущі. Для жителів хатинок ця метушня минула добре, бо вони не лише отримали нові квартири, а й безоплатну допомогу з доставки меблів. З того часу сквер неподалік Пейзажної алеї стали іменувати "ніксонівським".
Також пощастило мешканцям Куренівки, бо завдяки американському президентові було відремонтовано дорогу на Автозаводській та нарешті заасфальтовано величезну яму, яку оминали десятиліттями. А ще на розі вулиць Фрунзе та Сирецької на місці колишнього гастронома з'явилася модернова споруда, у якій через деякий час почало функціонувати популярне кафе "Пінгвін". Що цікаво, тим маршрутом кортеж Ніксона тоді так і не поїхав.
А от перша американська леді Патріція Ніксон у супроводі тодішньої голови президії Верховної Ради Валентини Шевченко відвідала столичний Палац піонерів, що розташовувався на вулиці Івана Мазепи (неподалік нинішнього готелю "Салют"). Коли дружину президента пригостили фірмовою українською стравою — варениками з вишнями, вона трохи розгубилася. І тільки після того, як українська парламентарка першою скуштувала страву, слідом за нею взялася смакувати вареники. Чи не було у гості бодай думки, що їжа може бути отруєна?
Один із найголовніших результатів візиту американського президента до української столиці у 1972 році — домовленість про створення генконсульства США у Києві та радянського консульства у Нью-Йорку. Той візит зафіксувала кінохроніка.
Вдруге Річард Ніксон відвідав Київ уже в роки незалежності — у 1994 році. Під час цього візиту він зустрівся з президентом України Леонідом Кравчуком.
1991 рік: Джордж Буш-старший — котлета по-київськи та гіпноз Горбачова
Цікава конспірологія склалася навколо візиту Буша-старшого до нас влітку 1991 року: наприкінці липня він приїхав до москви, а через декілька тижнів Радянський Союз припинив своє існування. У серпні виступив у Києві з промовою у Верховній Раді, і цього ж місяця Україна проголосила свою незалежність.
Та насправді у задумах Джорджа Буша цього всього не було. Головна мета його візиту до ще існуючого СРСР була публічна підтримка дій першого та останнього радянського президента Михайла Горбачова, який мав намір підписати новий Союзний договір. На початку серпня того року розпад Радянського Союзу став очевидним: країни Балтії оголосили про свою незалежність, а Грузія, Вірменія та Молдова — про намір йти тим самим шляхом.
В Україні дуже вагалися, чи варто підписувати цей документ, і дискусія з цього питання у суспільстві ставала все гострішою: патріотичні сили, звісно ж, були проти. Можливо, саме тому одразу після зустрічі з Горбачовим Джордж Буш-старший вирушив до Києва.
Важлива деталь: підписання нового договору планувалося на 20 серпня, але днем раніше ті, хто зранку ввімкнув телевізор, побачили на екранах балет "Лебедине озеро", а згодом дізналися нову абревіатуру — ГКЧП. В країні стався державний переворот, який прискорив розпад СРСР.
Промова Буша в українському парламенті, яку, до речі, написала майбутня державна секретарка США Кондоліза Райз, увійшла в історію під назвою Chicken Kyiv speech — так її тоді охрестило впливове видання The New York Times. І справа не лише у популярній страві. У переносному сенсі chicken англійською — "боягуз", і очевидно, саме це мали на увазі американські журналісти стосовно свого президента. Бо замість того, щоб відкрито стати на бік української незалежності, у своїй промові Джордж Буш активно вихваляв Горбачова та його успішні реформи, агітував за збереження Союзу і застеріг українців від "суїцидального націоналізму" (це словосполучення політик дописав самостійно під впливом подій, що розгорталися у Югославії).
Найбільше розчарувалися у візиті очільника Штатів представники Народного Руху України, які розраховували на зустріч з ним, а натомість отримали ігнор. Згодом тодішній керівник партії Іван Драч заявив, що Буш був "загіпнотизований Горбачовим".
1994 рік: Білл Клінтон та невдалий жарт у "Борисполі"
Офіційно Клінтон був у Києві двічі: за часів президентства Леоніда Кучми у травні 1995-го та у червні 2000-го. Але нога 42-го президента США вперше стала на українську землю ще у січні 1994 року. Щоправда, тоді американський лідер обмежився лише перебуванням в аеропорту "Бориспіль". Саме там він дав спільну пресконференцію для вітчизняних і американських журналістів разом з тодішнім українським президентом Леонідом Кравчуком, після чого обидва лідери вирушили до москви на підписання сумнозвісної угоди про вивезення з України усієї ядерної зброї.
Зустріч у Борисполі, яка виявилася для вітчизняних медійників несподіванкою, ледь не обернулася дипломатичним скандалом. Представники пулу американських журналістів, який прибув разом із Клінтоном, скориставшись нагодою, почали задавати президенту незручні питання з внутрішнього порядку денного США. Попри незмінну посмішку на обличчі, Клінтону це не дуже сподобалося.
У якийсь момент Леонід Кравчук перехопив ініціативу модератора заходу та самостійно надав право поставити питання українському журналісту. На це американський президент у розкутій та незвичній для пострадянської дійсності манері пожартував, що коли вийде на пенсію, то призначить Кравчука особистим прессекретарем.
Жарт оцінили не всі — можливо, через труднощі перекладу. Американському посольству навіть довелося перепрошувати, пояснивши, що перекладач неточно передав слова президента.
Наступного року, вже за каденції Леоніда Кучми, Клінтону у Києві вручили диплом почесного доктора Київського національного університету.
А те, що відбулося 5 червня 2000 року на столичній Михайлівській площі, українська преса згодом назвала "шоу Білла Клінтона". У межах "прощального" європейського туру (за пів року Америка вже обрала Буша-молодшого) він виступив з пафосною промовою, де закликав українців боротися з корупцією та пообіцяв тримати відкритими двері до НАТО. А ще, на радість публіки, продекламував Шевченка мовою оригіналу: "Борітеся — поборете", а свій виступ завершив фразою "Слава Україні!".
2008 рік: Джордж Буш-молодший — багато обіцянок та снайпери на Хрещатику
Тему вступу України до Північноатлантичного альянсу також дуже багато разів підіймав під час свого візиту Буш-молодший у 2008 році, за каденції Віктора Ющенка. Власне, його одноденна зупинка у перший день квітня у Києві була транзитною, перед тим як він направився до Бухареста, на той самий саміт Альянсу, на якому Україна так і не отримала план дій щодо членства у НАТО.
Візит Буша теж розпочався з неприємного інциденту: за декілька годин до того, як літак американського президента приземлився в аеропорту "Бориспіль", неподалік посольства США противники інтеграції до військового Альянсу демонстративно спалили опудало президента. Можливо, це й стало однією з причин того, що за безпеку під час візиту американського лідера до Києва відповідала безпрецедентна кількість людей — дані свідчили про залучення понад 5 тисяч правоохоронців.
Як звітували іноземні кореспонденти з української столиці, Київ того першоквітневого дня перетворився на закрите місто. Внаслідок цього у місті утворилися багатогодинні затори, особливо страждали ті, хто планував свій день між правим та лівим берегами. Повідомлялося, що разом з Бушем прибула значна кількість американських снайперів, тому мешканців Хрещатика та інших центральних вулиць наполегливо просили утриматись від виходу на балкони та навіть відчинення вікон. Про приватну фото- та відеозйомку того дня навіть не могло й бути мови.
Попри щільний графік (вже о шостій вечора президент залишив Київ), Буш того дня зустрівся з тодішньою прем'єркою Юлією Тимошенко, тодішнім "лідером опозиції" Віктором Януковичем та встиг заглянути у школу № 57 на Прорізній.
2015 та 2023 роки: Джозеф Байден — прочухан депутатам та повітряна тривога над Михайлівським
46-й президент США став рекордсменом за візитами до України. Щоправда, шість разів до 2023 року він відвідував нашу країну не як очільник держави, а як віцепрезидент в адміністрації Барака Обами. У грудні 2015 року деякі українські ЗМІ подали приїзд Байдена як "головного ревізора українських реформ".
Особлива увага тоді була прикута до емоційного виступу американського президента у Верховній Раді, у якому він вмовляв депутатів та водночас погрожував їм, дуже багато згадував та застерігав українців від загрози корупції.
Ось ці слова: "Будь ласка, заради нас усіх, скористайтеся цією можливістю, не гайте час, будуйте краще майбутнє для українського народу, ви знаєте, що робити". Водночас із характерним примруженням очей і виразною жестикуляцією, він вказівним пальцем спрямовував свої слова у бік депутатів: імовірно, Блоку Юлії Тимошенко, або Блоку Петра Порошенка. За традицією Байден теж цитував Шевченка, цього разу це був "Заповіт" з рядками: "Не забудьте пом'янути незлим тихим словом".
Напередодні річниці російського вторгнення — 20 лютого 2023 року Джо Байден неочікувано прибув до Києва. Найбільше візит запам'ятався тим, що під час перебування президентів України та США у Михайлівському Золотоверхому соборі пролунала повітряна тривога. Програма того візиту очільника штатів була насиченою — зустрічі у Маріїнському палаці, прогулянка біля Михайлівського собору, вшанування пам'яті українських військових, обіцянки підтримки України.
Дональд Трамп: все ще попереду?
Нинішній американський президент Дональд Трамп жодного разу не був в Україні, хоча президент Зеленський неодноразово його запрошував. Як кажуть у таких випадках — ще не вечір.
