Повернути Казимира з окупації: у Києві презентували фільм "Малевич"
Фото: кадр із фільму "Малевич" / компанія FILM.UA
Отже, фільм "Малевич" про нашого видатного земляка Казимира Малевича, появи якого так довго чекали ми, а ще довше — його творці, сьогодні нарешті виходить на екрани. А 10 вересня відбувся допрем'єрний показ стрічки за участі творчої групи. "ТиКиїв" відвідав презентацію "Малевича" й розповідає про створення фільму і свої враження від нього.
Про що фільм?
"Малевич" розповідає про яскраві сторінки з життя відомого засновника супрематизму Казимира Малевича. Сюжет стрічки охоплює період ранньої творчості художника: від знаменитої виставки "0,10", яка стає вирішальною у запеклій боротьбі з молодим конструктивістом Володимиром Татліним на шляху до визнання, до викладання у Вітебській художній школі та, зрештою, роботи в Художньому інституті, де 53-річний митець наважився відобразити у своїх творах Голодомор, який бачив на власні очі під час експедицій до українського села — саме за це Малевича переслідувала радянська влада.
Якщо ти не читав нашу попередню статтю про фільм "Малевич", то нагадаємо, що ідея його створення народилася в продюсерки Анни Паленчук ще задовго до повномасштабного вторгнення. За її словами, побачивши в стокгольмському Музеї сучасного мистецтва картину Малевича, підписану: "Казимир Малевич — російський авангардний художник", вона обурилася й вирішила будь-що розповісти світові про те, що Малевич, якого росіяни за давньою звичкою привласнили, народився та став художником саме в Києві, говорив і писав українською й завжди позиціював себе як "українець і поляк".
Спільницею Анни в цій справі стала режисерка Дар'я Онищенко, а консультувала їх відома мистецтвознавиця, авторка кількох книжок про зв'язок Малевича з Україною Тетяна Філевська. І почався довгий шлях розповіді світу про Малевича-українця: вивчення архівних матеріалів, фотографій, спогадів колег, учнів і друзів митця, спілкування з мистецтвознавцями та родичами художника тощо.
Через повномасштабне вторгнення знімання, що мало завершитись у березні 2022-го, у 2022-му лише почалось, а оператор Сергій Михальчук, який мав знімати фільм, пішов на передову. Режисерка ж вирішила принагідно переробити сценарій і додати до нього сцени сучасного буття України. А завдяки цьому провести історичні паралелі між геноцидом українського народу, який росія чинила за часів Малевича, і тим, що вона чинить зараз.
До речі, "дорогою" замінили й виконавця ролі Малевича Віталія Салія, який мав грати художника за первісним задумом, на актора Театру ім. Івана Франка Віталія Ажнова.
Разом із ним до знімання долучилася ціла низка "франківців": другу дружину Малевича, Софію Рафалович, зіграла Христина Корчинська (Федорак), його ученицю й згодом кохану Наталю — Марина Кошкіна.
А от для актора Олександра Новікова, який зіграв головного опонента Малевича, художника Володимира Татліна — ця роль стала дебютною.
Власне, всі виконавці головних ролей завітали до кінотеатру "Оскар", щоб представити стрічку київському глядачу.
Фото з Ажновим
Звісно, одним із перших на захід завітав виконавець ролі Казимира Малевича Віталій Ажнов:
З ним фотографувалися всі охочі, зокрема шоумен і ведучий Євген Янович:
Та режисерка Тоня Ноябрьова:
А акторки Христина Корчинська й Марина Кошкіна, які зіграли другу та третю дружин Малевича, трималися разом:
А Святослав Вакарчук, гітарист "Океану Ельзи" Денис Дудко та клавішник гурту Мілош Єліч, який за сумісництвом написав музику до "Малевича", фотографувалися з режисеркою Дар'єю Онищенко:
Святослав сфотографувався ще й з Юрієм Горбуновим і Костянтином Грубичем:
А актор Олександр Новіков — з дослідницею Малевича Тетяною Філевською:
Відвідав презентацію і актор Андрій Ісаєнко з дружиною Олесею:
Пообіймавшись із колегами, члени знімальної групи швиденько сказали по парі вступних слів:
"Я віддала цьому фільму все, що могла: своє терпіння, всі свої можливості, дуже-дуже багато часу. Хіба ще печінку чи нирку не продала заради цього кіно" — зізналася режисерка Дар'я Онищенко й передала слово виконавцю головної ролі Віталію Ажнову.
"Хочу сказати, що Казимир Малевич — це щось більше, ніж "Чорний квадрат": це наш голос. Бо пошук нових форм і кольорів, власне, йде з тієї землі, на якій ми сьогодні стоїмо. Тому дуже важливо, що це кіно в нинішніх реаліях виходить саме в Україні. Малевич — наш!"
Продюсер Ігор Корж зауважив, що Казимир Малевич — найвідоміший киянин у світі, й те, що презентація стрічки про нього відбувається саме в Києві, дуже важливо (до речі, саме під час знімання "Малевича" було з'ясовано, що художник народився і жив у будинку 62-65 на вулиці Жилянській — на жаль, до сьогодні він не зберігся).
А після всі пішли дивитися кіно.
Радянська влада та багато сексу
Одразу скажемо, що класичного байопіку — тобто фільму, який чітко й послідовно розповідає біографію героя й розкриває його характер, від "Малевича" можна не чекати — навіть чіткої хронології тут немає. За словами творців стрічки, вона складається з "квадратів", кожен із яких описує важливий період життя митця, але не розповідає повну біографію художника.
Починає стрічку взагалі сцена сучасності, де воїн (Костянтин Темляк, якого після недавнього скандалу з його насильством рекомендували з "Малевича" вирізати, але все ж не вирізали) повертається з фронту до коханої в село на Сході України. Воїн вмовляє кохану виїхати, після чого вони займаються пристрасним сексом. Навіщо у стрічці сексуальні сцени з перших хвилин і який стосунок вони мають до Малевича, глядач може не дуже зрозуміти — власне, навіть як і подальші сцени пристрасті Малевича та його дружини. Але нехай буде.
Сякий-такий зв'язок сучасної пари з Малевичем з'являється у сцені, де вони розглядають одне одного в тепловізор, і там тіла мають вигляд абстрактних геометричних фігур, як на картинах митця.
Що ж по Малевичу? Малевич з'являється у фільмі за лаштунками футуристичної опери "Победа над солнцем", прем'єра якої відбулася 1913 року в Санкт-Петербурзі — майбутній автор "Чорного квадрату" був у ній сценографом.
І далі доволі схематично, але достатньо для того, щоб скласти враження про умови, в яких творив Малевич, його переконання та творчу особистість, у фільмі зображені багаторічна конкуренція Малевича з художником Володимиром Татліним...
...стосунки з другою дружиною Соф'єю та її передчасна смерть, роки життя й викладання у Вітебську (який знімали в Києво-Печерській лаврі), конфлікт із радянською владою, яку у фільмі уособлює чекіст Мєдвєдєв у виконанні Олексія Горбунова (чекіст вийшов "середньостатистичний", але майстерність Горбунова надає фарб будь-якому образу)...
...гоніння й арешт через "незрозумілу антисовєтську мазню" та, зрештою, бунтарський характер Малевича. Бунтар Малевич пропагує "непрогинання під чиїсь очікування", розписує своїми малюнками машини чекістів та, осідлавши "літальний апарат", визволяє щойно заарештованого одвічного ворога Татліна, врізаючись у чекістів, що ведуть того до в'язниці.
Звісно, є у стрічці й знаменитий "Чорний квадрат", який сучасники, певна річ, не оцінили. Творці фільму висувають версію, що квадрат народився від споглядання художником перегорнутої ікони — не дарма на виставці "0,10" він просить повісити її, як ікону, в кут.
Лінія Малевича-українця теж є, але, може, вона не настільки "червона", як очікувалось. Проте митець у фільмі згадує українське село, гру бандури, а у фіналі українська коханка чекіста Мєдвєдєва (Ірма Вітовська-Ванца) знаходить заведену на Малевича справу, де художник сповідує своє українство — отже, зараховуємо.
Завершується фільм несподівано й навіть трошки ошелешує: адже те, що переживав Казимир Малевич століття тому через радянську владу, українці переживають просто зараз. Скажемо тільки, що останні кадри стрічки зняті в деокупованому селі Мощун.
Загалом постать Малевича та його творче й особисте життя настільки багаті, що вмістити усе в один фільм було дуже складно — особливо враховуючи лінію сьогодення. Проте навіть те, що нам показали, змушує відкрити як мінімум "Вікіпедію", а як максимум добряче зануритись у вивчення життєпису знаменитого киянина — щоб зрозуміти, що з показаного у фільмі було насправді, а чого вистачить ще на цілий серіал про Малевича.
А поява такого серіалу після фільму була б дуже логічною — адже стільки всього про відомого земляка хотілося б дізнатися. Можливо, творці "Малевича" подумають про новий творчий виклик?
