Що читає режисер і сценарист Сергій Кулибишев: 7 книжок для тих, хто ставиться до життя з іронією
Колаж: "ТиКиїв"
Сергій Кулибишев — український режисер, сценарист і драматург з доробком у понад 400 сценаріїв. Цього року його п'єсу "Поліандрія" поставив Давид Петросян, а сам він виступив шоуранером і режисером серіалу "Ховаючи колишню", що виходить на платформі Sweet TV 26 листопада.
Для "ТиКиїв" Сергій розповідає про книжки, які вплинули на нього та його творчість.
Про звичку читати щодня та вибір книжок
Читаю я майже щодня за їжею. Це звичка, бо так завжди робила мама. В моєму дитинстві вона читала за обідом, вечерею і перед сном. Тож я звик і продовжую так робити. Я не можу їсти, не читаючи. І мене навіть не треба намагатися перевчити.
Зазвичай читаю те, що мене цікавить зараз. Це завжди драматургія: і режисура кіно, і режисура театру. В якийсь момент може здаватися, що я купую більше книжок, ніж читаю. Але у мене немає жодної непрочитаної книги вдома, я все наздоганяю.
Читання дає мені знання про світ і знання, що інші люди сприймають світ інакше. Це те, що загалом дуже цікавить мене по життю — дізнаватися як саме по-іншому люди сприймають світ навколо.
Рекомендую ці книжки вдумливим людям і тим, хто має почуття гумору й ставиться іронічно насамперед до себе. Тобто людям, які мають дар самоіронії, які ніколи не опускають руки, навіть в найтемніші часи. І тим, хто цікавиться історією України.
Ярослав Гашек, "Пригоди бравого вояка Швейка"
Улюблена книжка дитинства, читав 14 разів. Це дуже важлива книга, яка сформувала моє іронічне світосприйняття. Це сарказм, іронія, трагікомедія. Коли я читав її у дитинстві, мені здавалося, що вона аж надто іронічна. Але вже під час повномасштабної війни іноді відчувається, що ця історія достатньо близька до реальності.
Маріо Варґас Льйоса, Captain Pantoja and the Special Service
Маріо Варґас Льйоса — мій улюблений письменник, який помер в день, коли ми закінчували знімання серіалу "Ховаючи колишню". Його погляд на світ, хоч він перуанський письменник, який часто жив в Іспанії та Аргентині, мені відгукується. Його світи дивні, і він відкриває їх для мене. До того ж мені близький його трагікомізм, іронічний погляд на все, що відбувається навколо нас.
Владлен Мараєв, "Україна, 1918: хроніка"
Це те, що мені цікаво зараз, бо я працюю вже давно над сценаріями фільму про гетьмана Скоропадського. І жадібно всотую всю інформацію про той період. А ще Владлен Мураєв мені допомагав, дав невеличку консультацію для сценарію. І тепер я читаю його книгу.
Всеволод Нестайко, "Тореадори з Васюківки"
Книга, яка надихнула мене на мій короткометражний дебютний фільм "Сонечко". Тореадори сподобалися мені своєю безпосередністю сприйняття дитинства. Звісно, нічого схожого не відбувається в моїй короткометражці, але сам дух безпосередності дитячого мислення наштовхнув мене на той погляд на маленького героя, який фігурує у фільмі. Тому я рекомендую цю книгу людям, які не забули, що це таке — бути дітьми.
Александр Дюма, "Три мушкетери"
Ця книга вплинула на "Ховаючи колишню" та дуже відсторонено надихнула мене. Бо для мене "Три мушкетери" — це історія про чоловічу дружбу, коли між вами немає, здається, нічого спільного. Чотири людини з напрочуд різними життєвими цілями, досвідами — як вони можуть дружити? Як їх об'єднує бажання мати спільноту, всупереч тому, що це абсолютно різні люди з різними баченнями минулого і майбутнього для себе.
Ця історія цікава і дітям, і дорослим, і чоловікам, і жінкам. Так, "Три мушкетери" зараз не дуже актуальні. Можливо, вони не в топі дитячих чи підліткових книжок, але все одно вони є. І ця книга ще довго буде цікава саме через те, що там є оця невловна чоловіча єдність, якої нам часто не вистачає в житті.
Юрій Рокецький, "Всьо чотко. Сергій Кузьмінський і "Брати Гадюкіни"
Книга про Сергія Кузьмінського — соліста та фронтмена гурту "Брати Гадюкіни" — дуже цікавої для мене постаті, через яку можна відчути вайб розпаду "совка". Що це таке — бути молодим у 1980-х та бути маленькою людиною на зламі епох. Хоча Кузьмінський і став значною й дуже неоднозначною фігурою. І мені дуже подобається, що він дуже контроверсійний. А його життя — теж трошечки трагікомедія.
