"Справжньому чоловікові треба і гламурний світ знати": актор Арам Арзуманян — про фільм "Танці зі штангою"
Кадр із фільму "Танці зі штангою". Фото надане пресслужбою фільму
22 жовтня у прокат виходить романтичний фільм "Танці зі штангою". Це танцювально-спортивна комедія режисера Олега Борщевського про стосунки між поколіннями, кохання, шлях до мрії та зіткнення двох різних світів — важкої атлетики й танців.
Напередодні прем'єри стрічки ми поспілкувалися з актором Арамом Арзуманяном. У "Танцях зі штангою" він виконав головну роль, а також був автором ідеї та співпродюсером.
Про що фільм?
Арам Арзуманян зіграв тренера з важкої атлетики Арсена. За сюжетом, він працює у провінційному Палаці культури та спорту. Через непорозуміння Арсен змушений також стати керівником естрадних танців. Тепер йому доводиться обирати між залізом і танцями, а також між спортивними амбіціями свого вихованця Сашка та новими почуттями, які виникають в об'єднаному колективі. Тим часом Сашко, який готується до Олімпіади, закохується в лідерку танцювальної секції Мілану.
"Чи завадять танці важкій атлетиці, чи, навпаки, допоможуть? Починається двобій: залізо проти грації, дисципліна проти свободи" — інтригують творці фільму.
Арсена зіграв Арам Арзуманян, Сашка — Роман Кучерявенко, а Мілану — Паола-Елізабет Джим. Також у стрічці знялися Ліза Зайцева, Ігор Портянко, Костянтин Корецький, Ярослав Безкоровайний, Дмитро Соловйов та інші актори.
Задум "Танців зі штангою" з'явився 2020 року, коли ви брали участь у шоу "Танці з зірками". Як саме виникла ця ідея, в чому вона полягала та як згодом розвинулася?
Ідея виникла, коли тільки почав розуміти, що таке танці. Бо я людина, яка взагалі ніколи не танцювала. Під час участі в шоу "Танці з зірками" перед першим ефіром, коли ми обирали танці, нічого не розумів. Але в мене є сильна сторона — фізичний потенціал. Кажу: "Так давай підтримками ми й будемо вигравати". Так і почали. Приїхав Андрій Ульянов (танцівник і хореограф згодом готував молодих акторів до танців у фільмі. — прим.) і показав підтримку. Він легко підняв мою партнерку, і я подумав, що теж це з легкістю зроблю, дворазовий чемпіон з важкої атлетики все-таки.
Але в той самий момент Андрій зрозумів, що я взагалі далекий від танців, а підтримку виконую як підхід зі штангою. Тож він мені пояснював, що головне — це грація і краса, а не зафіксувати партнерку зверху. Цей приклад показує, наскільки іншим був мій світогляд.
Тоді і з'явилась ідея зняти фільм про те, як тренер із важкої атлетики стає тренером з танців. Я довго жив із цією ідеєю. Намагався розкручувати її з іншою командою, але тоді не пішло. А два роки тому запропонував Олегу Борщевському та сценаристам Миколі Куцику й Кирилу Тимченку написати цю історію. І воно вийшло. Динамічне та смішне спортивне кіно, яке потрібне.
Чому ви запросили саме Олега Борщевського стати режисером фільму?
Олег Борщевський — це вже мій друг. Ми працювали в інших проєктах і розуміли одне одного з півслова. Взагалі ми хлопці із Запорізького краю, тому легко знаходимо спільну мову.
До Олега я пішов, коли два роки тому знову повернувся до думок про цей фільм. Розповів йому сюжет і сказав, що це не примітивна комедія чи ситком якийсь, а справді драматична історія про те, як змінювався особисто я та мій світогляд.
Я вихований спортом, а нам говорили, що танцювати — "западло", чоловік мав тільки захищати, і все. Але з танцями зрозумів, що варто бачити світ різнокольоровим, відчувати емоції та робити щаcливою жінку, яка поряд з тобою. Тому для балансу справжньому чоловікові треба і гламурний світ знати, і брутальний теж.
Ваш герой Арсен схожий на вас у реальності? Чи цьому персонажу передалися лише окремі риси або елементи досвіду?
Ми з ним схожі у підході до спорту. У мене теж є оця дисципліна: якщо маєш мету, нічого не завадить на шляху до неї, просто треба терпіння та багато працювати.
У мене в житті було так само. Я завжди мріяв потрапити в кіно. Але жив у маленькому містечку й можливостей ніяких не мав. Але бачите, тепер я на сцені. Бо колись пішов на проби, зняв візитку, й мене затвердили серед багатьох кандидатів.
У чому знаходили гумор у стрічці? Що найбільше надихало в комедійній складовій?
Гумор хотілося зробити таким, щоб ситуація була смішна, а не просто гумористичні репліки. Багато комедійних ліній — зі світу спорту. Вони часом тоненькі, але життєві. У цьому фільмі взагалі цілісна солянка із життєвих історій. Тому багато хто впізнає себе в жартах.
Скажімо, я приїжджав до хлопців і тренував їх як справжній тренер. Була історія, коли наш актор Єгор поклав собі на плечі поролон під штангу і присідав. Це було смішно, не дозволив йому так робити — ну бо штангісти ж не присідають з поролоном.
А чи був ще якийсь гумор на знімальному майданчику? Можливо, ви могли б поділитися якимось із таких моментів.
Був найскладніший для мене момент, коли Арсен та його друзі сваряться. Вони від неочікуваності його прямо матюкають, і треба було лаятися. Хлопці мене з усіх сил матюкали, просто на рівному місці, такими жахливими словами (у фільмі все запікано. — прим.), а я не можу — стою і ржу. Хлопці теж починають ржати. Ми дублі чотири зробили, поки вийшло відзняти сцену. Це так складно було. У мене від сміху були сльози, а це ж щоразу правки по гриму.
Фільм поєднує різні теми й жанрові елементи. А чого тут усе ж таки більше?
У нас багато спорту й танцю в кадрі, і це додає динаміки. А насправді це глибока романтична історія. А також історія про різні покоління. Про те, що не тільки діти можуть у дорослих навчитись, а й навпаки. Головне — вміти почути.
Також важливо чути себе. Якщо ти хочеш танцювати — йди танцюй, хочеш штангу підіймати — йди підіймай.
