Старий бус став ключовим героєм: режисер комедії "Крашанка 2.0. Квантовий парадокс" — про залаштунки знімального процесу
Знімальний процес фільму "Крашанка 2.0. Квантовий парадокс". Фото: Марія Гук
8 жовтня у прокат вийшла сімейна комедія "Крашанка 2.0. Квантовий парадокс". Фільм продовжує історію родини Забіяк і розповідає про нову пригоду винахідника Івана Андрійовича. Цього разу він створює машину часу, замасковану під старий мікроавтобус.
Спеціально для "ТиКиїв" режисер Тарас Дудар розповів про залаштунки знімального процесу. Як шукали автомобіль для стрічки? Яка сучасна технологія захована в "машині квантової заплутаності" діда Івана? Чому несправна фура змусила переписати цілу сцену? Про ці та інші деталі — у матеріалі.
Про що фільм?
Історія про сім'ю, яка вчиться бути разом, навіть коли світ навколо здається суцільним парадоксом. Так описують пригодницький фільм "Крашанка 2.0. Квантовий парадокс". Це сиквел комедії "Крашанка" про родину Забіяк. У другій частині актор Станіслав Боклан знову виконав роль винахідника Івана Забіяки.
За сюжетом фільму, головний герой дізнається, що його син Ярик перебуває у військовому госпіталі. Тоді він вирішує вплинути на хід історії. Іван Андрійович будує машину квантової заплутаності, маскує її під старий мікроавтобус і вирушає через усю країну, щоб змінити минуле. Також до Ярика їдуть інші рідні. Під час цієї несподіваної сімейної подорожі відбуваються кумедні ситуації, суперечки та примирення.
У стрічці також зіграли Олеся Жураківська, Дар'я Легейда, Артур Логай, Володимир Гладкий і Михайло Пулянський. Прем'єра відбулася 29 серпня на 17-му Одеському міжнародному кінофестивалі в Києві.
Штовхали бус усією знімальною групою
За задумом команди фільму, автомобіль Івана Забіяки не мав бути декорацією. Він був повноцінною частиною історії та одним із ключових її героїв.
"Нам було важливо, щоб Іван Забіяка міг купити в реальному житті такий старий бус. Але водночас хотілося, щоб ця машина була унікальною. Щоб вона була Івану і товаришем, і помічником, і його творінням", — розповідає режисер Тарас Дудар.
Команда довго шукала відповідний автомобіль. Зрештою знайшли 30-річний бус на ходу та віддали його художникам на доопрацювання. Зовні автомобіль пофарбували у жовто-блакитний колір, а салон стилізували під купе старого потяга. Це мало підкреслити історію самого Івана Забіяки, який усе життя працював в Укрзалізниці.
Уже під час знімання творці стрічки зрозуміли, що автівка не менш норовлива за свого екранного власника.
"Машина нам дісталася старенька, зі своїм характером. Іноді в неї відмовляла коробка передач, іноді доводилося штовхати її всією групою", — згадує режисер.
Машину часу зробили зі зручностями
Усередині буса команда змонтувала основну деталь винаходу діда Івана — "машину квантової заплутаності". Знімали фільм у розпал літа, тому перебувати в салоні старого автомобіля акторам було б непросто. Довелося викручуватися: в автівку встановили кондиціонер. А щоб сучасний прилад не псував картинку, художники замаскували його під ще одну деталь чудернацького винаходу головного героя.
Через несправну фуру довелося переписати сцену
Старенький бус витримав весь марафон знімального процесу, а от із новою сучасною технікою несподівано виникали проблеми. Щоб зняти сцену, де герої їдуть на фурі, вантажівку потрібно було ставити на іншу фуру. Це була громіздка й важка конструкція.
"Ми завантажили фуру на фуру, годину обвішували кабіну освітлювальними приладами, помістили всіх акторів усередину. Але вся ця конструкція відмовилась виїжджати на трасу. Вантажівку прикріпили до платформи так, що заблокували ходову частину. Виправити це не змогли, тому були змушені терміново переписувати сцену", — розповідає Тарас Дудар.
У результаті замість погоні персонажі просто сіли в нерухому вантажівку та почали вирішувати, куди їм рухатися та як шукати діда Івана. Усі інші сцени, заплановані у фурі, яка мала їхати дорогою, того дня також скасували.
"І до сьогодні здригаюся, коли бачу фуру на трасі", — зізнається режисер.
Частина жартів народилася просто на майданчику
Попри технічні труднощі, головним виразовим засобом фільму режисер називає акторський склад. Більшість уже грали своїх персонажів у першій "Крашанці", тому були глибоко занурені в їхні характери. Це дозволило їм більше імпровізувати під час знімання.
"До фінального монтажу стрічки увійшло чимало незапланованих жартів. Багато дублів нам не доводилося робити, та й, чесно кажучи, у нас не було на це зайвого часу", — говорить Тарас Дудар.
Найбільше імпровізацій, за його словами, додав Володимир Гладкий, який зіграв Ярика Забіяку. Наприклад, під час уроку танців з Оленою Шоптенко. У цій сцені хореографка запитує героя, чи не болять у нього ноги. У відповідь Ярик імпровізаційно каже: "У мене дуже міцні ноги, як у коня". А потім одразу: "А у тебе?".
Ще одна імпровізація з'явилася у сцені з Денисом Берінчиком. Коли боксер зауважує, що замість Ярика на спаринг мав вийти мексиканець, герой відповідає: "Так я майже мексиканець, у мене сусідка циганкою була". Обидві репліки залишили у фінальній версії фільму.
Берінчик постійно ставав у бойову стійку
Окремим випробуванням стала сцена бою з Денисом Берінчиком. За задумом авторів, Ярик мав дражнити суперника, тягнути час і якомога довше уникати контакту з професійним бійцем. А Берінчик мав дивитися на нього як на дурника та не вступати у справжній бій.
"Проте Денис як професійний спортсмен рефлекторно весь час ставав у бойову стійку, і я переживав за життя та здоров'я нашого актора", — згадує режисер.
Читай також: Розбірки за хату під Києвом, знімання під роботу ППО та кінодебют Волканова: як створювалася комедія "Родичі"
