Найбільша виставка художника-шістдесятника Олександра Дубовика в Українському домі: відкриття та очікування
Виставка художника Олександра Дубовика відкрилася в Українському домі. Фото надано пресслужбою Українського дому
26 червня в Національному центрі "Український дім" у Києві відкрили виставку "Лабіринти значень. Олександр Дубовик". Вона присвячена творчості сучасного художника з покоління шістдесятників, 94-річного Олександра Дубовика, та складається з понад 250 його творів різних періодів і напрямів творчості. Експозиція, створена у співпраці зі Stedley Art Foundation, стала наймасштабнішим представленням доробку митця і триватиме до 2 серпня.
Як пройшло відкриття виставки, що на ній можна побачити та що треба знати про Олександра Дубовика — розповідаємо в матеріалі.
Хто такий Олександр Дубовик?
Олександра Дубовика, який народився, живе і працює в Києві, називають, зокрема, художником-шістдесятником, авангардистом і неоавангардистом, модерністом і постмодерністом, мислителем і філософом. Упродовж десятиліть він розвивав власну систему образів і знаків, у якій живопис став способом осмислення людини, часу, пам'яті та культури.
Центральним образом творчості Дубовика є "Букет". Цей знак виник у нього в 1960-х і надалі проходить крізь увесь доробок митця — зі змінами, ускладненнями та новими зв'язками. Також образ став символом щорічного столичного фестивалю високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage.
На початку повномасштабної війни Олександр Дубовик залишився в Києві та продовжував працювати під звуки сирен і вибухів. Результатом стала графічна серія "Фантоми", яку Український дім представив у серпні 2022 року.
У передостанній день нинішньої виставки Дубовику виповниться 95 років. Він продовжує працювати над новими картинами в рідному місті.
Мистецтво як простір складного і сміливого мислення
Вечірній вернісаж відбувся в атріумі Українського дому серед кількох великих картин Олександра Дубовика (водночас більшість із них розмістили на другому і третьому поверхах) менш ніж за пів години після завершення престуру експозицією для медіа. Урочиста подія зібрала митців і мистецтвознавців, колекціонерів і журналістів та представників інших професій і сфер — загалом понад 100 відвідувачів.
Відкриття розпочалося зі вступного слова модератора й куратора подій Українського дому Олексія Ананова, який пояснив контекст, у якому існує ця виставка. Вона є частиною досліджень феноменів та явищ сучасного мистецтва. Український дім прагне зберігати пам'ять і робити це за життя людей, які творять культуру. Відповідно, й нинішня експозиція увійшла до програми "Зберігачі пам'яті. Поза часом" про живу історію, архівування та вшанування знакових постатей.
Далі Олексій Ананов розкрив, що ж глядачі побачать на експозиції. А це зразки творчості, яка охоплює кілька десятків років, вписана в українське мистецтво та переплетена з історією країни.
За словами ведучого, Олександр Дубовик формувався в той час, коли мистецтво перебувало під тиском цензури. Але попри це, протягом десятиліть він послідовно вибудовував власну художню мову. Художник був завжди вірним внутрішній свободі, інтелектуальній незалежності та переконанню, що мистецтво має бути простором складного і сміливого мислення.
"Можливо, щоб зрозуміти значення деяких символів, треба увійти в цей світ, прослухати екскурсію, почитати тексти. Це теж надзвичайно важливо", — наголосив Олексій Ананов. І додав: обсяг виставки величезний. Тут представлені твори з багатьох державних і приватних колекцій. Це повна жанрова палітра — від ранніх робіт, автопортретів і пейзажів до живопису, графіки, гуашевих серій, ескізів монументальних творів і сучасних великих полотен. Є серед них і найновіші картини, написані останніми роками в Києві під час повномасштабного вторгнення.
Не тільки про творчість, а й про думки
Директорка Українського дому Ольга Вієру привітала з відкриттям і відвідувачів, і насамперед Олександра Дубовика та його дружину, музу і натхненницю Ірину Дубовик. Вона повідомила, що на цю велику виставку чекали довго, адже проєкт "Зберігачі пам'яті" розпочали ще 2020 року.
"Нам зашкодила пандемія, а потім війна, але одним із перших героїв програми став неймовірний художник і філософ, творець сенсів, власної образної системи, символів і знаків", — зазначила Ольга Вієру. І акцентувала, що експозиція розкаже не лише про творчість Дубовика, а й про його думки та про нього самого.
Очільниця Українського дому зізналася, що організатори старалися гідно представити творчість митця, а тепер хочуть, щоб про нього знала вся Україна.
"Ми знаємо західних митців і безліч політиків, але інколи не знаємо тих, ким маємо пишатися сьогодні — живих класиків, до яких можна підійти й поспілкуватись. Маємо цінувати їх, коли вони поруч з нами", — заявила Ольга Вієру.
Також вона зауважила знаковий момент, що майже одночасно з цією відкривається ще одна виставка Олександра Дубовика, але не в Україні. Адже з 1 до 10 липня роботи художника показуватимуть в Оксфорді у програмі фестивалю Oxford Festival of the Arts.
Важкий кулак культури
"Ви знаєте, важко говорити, коли є що сказати". Такими словами почав свою промову сам Олександр Дубовик. Він подякував організаторам за роботу над виставкою, а всім присутнім — за візит у цей тривожний і невизначений час.
"Я радію бачити вас. Радію, що можу поспілкуватися й подякувати, що ви є. Усі, що тут присутні, — мої друзі. Я буду завжди пам'ятати ваші обличчя", — каже митець.
Після цього він поділився своїми думками про Україну та українську культуру. Зокрема, прозвучали міркування художника про силу нашого народу: "Українці тим і сильні, що люблять життя та вміють користуватись всіма його благами. Саме через це ми все пережили та врятувалися під час навал та всіляких важких подій. Це наш український характер, вміння сміятися, любити і, між іншим, прощати".
Український дім Олександр Дубовик назвав одним із найбільших центрів культури нашої країни, де різні люди зібралися заради спільної важливої справи — і працюють із шаленим ентузіазмом та веселою свободою. Він також додав, що не лише тут, а й загалом багато різних людей культури живуть і працюють у якійсь єдиній атмосфері, і це означає, що Україна створює важкий кулак культури: "Це, може, дико звучить, але це відчуття зібраності й сили".
За словами Дубовика, ми маємо думати про ті щасливі роки, які нас чекають попереду, і ми зможемо їх дочекатися.
"Те, що відбулось і поламало наші долі — це нас згуртувало, не знищило. Україну не можна зламати, а українську культуру неможливо знищити, це навічно. Хай живе Україна!"
Не стільки для глядачів, скільки для художника
Для Катерини Цигикало, яка вже понад шість років досліджує творчість Олександра Дубовика й курувала нинішній проєкт, ця виставка — передусім про зустріч із художником, що створив навколо себе цілий світ.
"Це світ, у якому знаки, кольори, символи, форми, пам'ять, філософія та щоденне життя пов'язані між собою надзвичайно сильно. Вони фактично нерозривні, хоча на перший погляд цього можна й не побачити, тому що мистецтво Олександра Дубовика не прямолінійне. Воно задумливе, філософське", — каже кураторка.
За словами Катерини Цигикало, митця хотіли показати в різних вимірах — і як представника покоління шістдесятників, і як автора власної системи знаків, і як людину, для якої творчість є способом пізнання світу.
"Тут роботи й останніх років, і створені давним-давно — пан Олександр казав, що забув, що він колись такі зробив. Тому для мене було важливо зробити цю виставку не стільки для глядачів, скільки для Олександра Дубовика, й нагадати йому, що він створив за все своє життя", — зазначає дослідниця.
Як зізналася Катерина Цигикало, її цікава й захоплива робота — не тільки в тому, щоб спілкуватися з людьми, а й з'ясовувати життя вже самих картин.
"Ми часто говоримо з паном Олександром про те, як твір починає жити своє життя. Десь у цьому просторі літає цитата, яку я знайшла в одному з альбомів художника — про те, що іноді робота переростає самого автора й починає дивитися на нього з висоти. Ці слова гарно описують те, що я відчувала, готуючи виставку".
Кураторка підкреслила, як цінно те, що в цей нелегкий час для мистецтва, особливо зважаючи на останні кілька тижнів, музеї та колекціонери погодилися надати роботи Дубовика для виставки. Завдяки такій участі та підтримці вийшов "не побоюся цього слова, саме музейний проєкт, який з легкістю може далі подорожувати в інші міста і країни та досить повноцінно репрезентувати Олександра Дубовика".
Насамкінець Катерина Цигикало подякувала всій команді проєкту, а найбільшу подяку висловила Олександру та Ірині Дубовикам — за мистецтво, щедрість, довіру, присутність і "лабіринт значень, у який ми сьогодні з вами разом можемо зануритися". А трохи пізніше вона анонсувала велике ретроспективне видання, присвячене творчості Дубовика. Його активно готують останні пів року, а презентацію планують на 1 серпня, в день народження художника.
Одразу після завершення основної частини відкриття почалася повітряна тривога. Вона тривала 15 хвилин, а після відбою митець із дружиною, організатори та частина гостей піднялися на третій поверх, де на тлі "Букетів" та інших картин майстра відбувся невеликий концерт. Камерний оркестр домристів "Лик домер" виконав твір композитора Володимира Рунчака "Добридень, пане Дубовик!" і ще чотири композиції. Цим музичним подарунком для художника та відвідувачів і завершився перший вечір нової виставки.
