Це космос! Як пройшла прем'єра фільму "Ти — космос", і чому його обов'язково треба дивитися

Фото: пресслужба фільму "Ти — космос"

Це, нарешті, сталося: фільм Павла Острікова "Ти — космос", який 10 років йшов до глядача, здобув світову прем'єру в Торонто й понад 20 міжнародних нагород, нарешті побачать українці. З 20 листопада його показуватимуть в українських кінотеатрах.

А 14 листопада відбулася українська прем'єра стрічки, на яку її творці запросили зіркових друзів і журналістів. Звісно ж, "ТиКиїв" також відвідав прем'єру й розповідає про всі її подробиці й свої враження від довгоочікуваного фільму.

"Ти — космос" став сенсацією ще до того, як вийшов на українські екрани: режисер-дебютант Павло Остріков — за освітою, взагалі-то, правник — створював свою стрічку довгі 10 років, до цього маючи у творчому доробку лиш декілька короткометражок. І тут замахнувся на вкрай масштабне кіно, робити яке відмовлялися навіть поважні продюсери.

Нарешті створив — і відтоді чи не щотижня почав отримувати головні й не головні призи на різних міжнародних фестивалях. Сам режисер вже збився з ліку — сьогодні нагород чи то 20 +, чи то вже під 30. Разом із ними "Ти — космос" цьогоріч став фільмом-переможцем Одеського кінофестивалю і лідером за кількістю номінацій (6) на Національну премію кінокритиків "Кіноколо".  

Якщо ти не читав наше інтерв'ю з Павлом Остріковим, де він розповідає історію й найдрібніші подробиці створення фільму, дуже радимо прочитати.

Ми ж не будемо його переказувати, лише нагадаємо, що ідея стрічки народилася зі студентської роботи Павла Острікова — номера для фестивалю "Студентська весна", в якій подружжя опинялося в космосі й сварилося за умов невагомості. Згодом, вирішивши стати кінорежисером, а не юристом, Остріков почав цю ідею розвивати — так подружжя перетворилося на космічного далекобійника Андрія, який під час подорожі на своєму кораблі дізнається про те, що Землі більше не існує.

Далі були довгі пошуки фінансування, два виграних конкурси Держкіно (результати одного з них скасували разом із фінансуванням), пошуки актора, яким, після перегляду усіх топових артистів країни, зрештою став "широко відомий у вузьких колах" Володимир Кравчук, знімання космосу в старих павільйонах "Київнаукфільму" на Лісовій. А далі — війна й усі пов'язані з нею труднощі, відчай режисера, залучення частини знімальної групи до ЗСУ, рішення все ж дознімати стрічку, низка форс-мажорів і, зрештою, міжнародний тріумф…

Дорогі гості

Подивитися, що ж цей тріумф спричинило, попри попередню безсонну через масовану атаку росіян ніч, до столичного кінотеатру "Оскар" на КПІ завітало чимало людей. По-перше, батьки режисера стрічки Павла Острікова, яким він давно мріяв показати її на великому екрані:

Кохана Павла, сценаристка Євгенія Бабенко:

Звісно, виконавець головної ролі, нині військовослужбовець Володимир Кравчук, якому заради прем'єри на пару днів дали відпустку. І виконавиця ролі французької космонавтки, українська акторка Дар'я Плахтій:

Актор Олександр Рудинський (на цьому фото він із режисером Олегом Сенцовим):

Власне, сам Олег Сенцов:

Поетеса Тетяна Власова:

Лідер гурту ТНМК Фагот:

Актор і співак Раміл Насіров:

Актори Іван Бліндар і Марія Стопник:

Актори Павло Текучев і Дар'я Трегубова:

Режисер Любомир Левицький:

Зірки "Жіночого Кварталу" Анастасія Оружова, Олександра Машлятіна й Аліна Блажкевич:

Зірка мюзиклу "Кабаре" Ілля Чопоров:

Акторське подружжя Дар'я Легейда й Дмитро Сова:

Акторка Любава Грешнова:

Та інші представники творчої богеми й еліти.

Коли всі охочі нарешті нафотографувалися з режисером і виконавцем головної ролі та наспілкувалися одне з одним, глядачів запросили до зали. Точніше, до залів, бо присутніх було стільки, що довелося розмістити їх у всіх залах кінотеатру. Між якими бігали Павло Остріков, Володимир Кравчук та продюсери стрічки Володимир і Анна Яценки.

"Шановні глядачі, дякую вам, що ви довірили свій час нашому фільму. Ми створювали його з любов'ю, з проблемами, з недофінансуванням, але все ж таки важливо те, що ми його доробили. Це кіно створювалось 10 років, але воно створювалось для вас. — сказав у вітальній промові Павло Остріков. — Я хочу обійняти кожного з вас. Не хочу говорити про кіно абсолютно нічого. Просто забудьте про цю важку ніч і прийміть цю подорож у космос. Сподіваюся, вона вам сподобається".

Де його "Оскар"?

Як би розказати про свої враження від фільму, щоб не спойлерити? Якщо коротко: таку кількість міжнародних призів просто так не дають.

"Ти — космос" захоплює одразу: незвичною ситуацією, якоюсь теплою атмосферою, що, зокрема, створює стара українська попмузика (наприклад, "Незрівнянний світ краси" у виконанні Назарія Яремчука), чудовими діалогами Андрюхи з бортовим роботом Максимом (хоча за фактом Володимир Кравчук 80% фільму відпрацював у кадрі один) тощо. І навіть те, що спочатку з екрана лунає переважно обсценна лексика, вухо чомусь не ріже — ну, типу, а як мають спілкуватися два чоловіки?

А робот, попри те, що з живого в нього — лише голос Леоніда Попадька, сприймається як абсолютно жива істота. В інтерв'ю "ТиКиїв" Павло Остріков зізнався, що голос цей шукали довго і, зрештою, вирішили зробити його по-справжньому людським, а не роботизованим — і це дійсно зіграло на користь фільму.

До речі, створивши ці стосунки Андрюхи й робота Максима, Остріков мимоволі став пророком. Адже в роки, коли він працював над стрічкою, умовного ChatGPT ще не існувало, і люди ще не намагалися спілкуватися з ШІ як із живою істотою, а подекуди й замінити ним реальні стосунки.

І, знаючи, як довго і прискіпливо Остріков і Ко створювали й відмальовували цього робота, дивлячись на нього на екрані, ти розумієш, навіщо.

Окремо хочеться подякувати режисерові, він же автор сценарію, за гумор: така рідкість і радість, коли гумор у нашому кіно не "тупий". Коли ти щиро смієшся чи не над кожною фразою, навіть над випадами робота: "Господи, з ким я живу!". А листування Андрія з Катрін — єдиною жінкою, та що там — єдиною, крім нього, людиною у Всесвіті — це чудова сатира на те, як чоловіки часто поводяться під час спілкування з жінками (хто подивиться фільм, той зрозуміє).

Ну й про Володимира Кравчука: панове режисери, а де ви всі були всі ці роки й чому досі залучали Володимира до якихось другорядних ролей у комедіях?

Ця акторська робота, яка, по суті, є роботою у моновиставі, просто заслуговує на "Оскар" — і, будь "Ти — космос" американським фільмом, ймовірність отримання Володимиром золотої статуетки була б дуже високою.

Тут він у нас на очах проживає драму абсолютно посереднього чоловіка-невдахи, який раптом виявляється останньою людиною у Всесвіті й розуміє, що рано чи пізно — а радше рано, ніж пізно — в цьому Всесвіті й сконає. Намагається проживати свої останні дні на повну, раптом здобуває стосунки, закохується, отримує надію, втрачає надію, знову отримує й з останніх сил летить назустріч своєму такому неочікуваному щастю…

Як пояснили Павлу Острікову астрофізики, зв'язок між космічними кораблями, що перебувають у різних галактиках, не може бути миттєвим, тому Андрій і французька астронавтка обмінюються голосовими повідомленнями, що доходять до них десь за три  години, і в кадрі герой слухає ці повідомлення.

Як виявилось після показу, в нашому залі показували браковану копію стрічки, де французька мова не була дубльована українською — але майже кожен вирішив, що так і було задумано — настільки зміст повідомлень відбивався на обличчі Кравчука. А, отримавши найдраматичніше з повідомлень (не будемо спойлерити, яке саме), він переживав власну трагедію так — зі сльозами, що раптом взялися нізвідки, — що хотілося роздобути той "Оскар" негайно й віддати акторові після сеансу. Ну бо він справді заслужив.

Сподіваємось, після цього фільму до Володимира вишикується черга з режисерів. Є тільки одне але — його служба в ЗСУ.

Вражають і "космічні" кадри — знову ж таки, не дарма їх так довго створювали.

Ну а фінал… Який, до речі, часто є слабким місцем українських фільмів, бо подекуди зводить нанівець усе побачене. Так-от, фінал "Ти — космос" достойний цього фільму. І показує, що в Україні раптово виник режисер світового рівня, що зняв бездоганне кіно світового рівня.

З чим вітаємо і себе, і Павла Острікова. Сподіваємось, його нових робіт не доведеться чекати 10 років.

А поки — ти маєш це побачити. 20 листопада вже скоро: бронюй квитки й біжи до кінотеатрів.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter