Вся правда про "ОЕ", яку не знала навіть мама Вакарчука: в Києві презентували стрічку "Океан Ельзи: Спостереження Шторму"
Фото: кадр із фільму "Океан Ельзи: Спостереження Шторму"
Сьогодні, 6 листопада, в український прокат виходить документальна стрічка "Океан Ельзи: Спостереження Шторму", присвячена 30-річчю гурту "Океан Ельзи". Напередодні колектив протягом двох днів презентував фільм у столиці.
"ТиКиїв" відвідав гала-прем'єру та розповідає подробиці створення стрічки, деталі презентації та свої враження від побаченого.
Для того щоб про тебе зняли двогодинне кіно, треба бути легендою. Якщо це музичний гурт — треба бути The Beatles, Queen чи "Океаном Ельзи". І якщо про перші дві легенди фільми вже давно зняли, то у випадку з "ОЕ" залишалася прогалина, яку взялися заповнити студія KNIFE! Films (творці фільму "Яремчук: Незрівнянний світ краси") та компанія SWEET.TV.
Як розповідають режисер стрічки Артем Григорян і продюсер Максим Сердюк, вперше ідея зняти фільм про "Океан Ельзи" виникла ще у 2021 році — Сердюк із Григоряном тоді працювали з "ОЕ" в одному з епізодів серіалу "Спалах" і запропонували це менеджменту гурту.
А торік, коли гурт готувався до 30-річчя та п'яти концертів у київському Палаці спорту й випускав книгу про свій шлях, вони вже самі подумали, що непогано було б зробити ще й кіно — і тоді "Океани" згадали про ідею Сердюка.
Стало зрозуміло, що якщо вже робити такий фільм, то для кінотеатрального прокату — і з цією пропозицією творці "Спостереження Шторму" звернулися до компанії SWEET.TV, яка якраз збиралася запускати власне кіновиробництво.
"Я пам'ятаю, одна з перших наших розмов була про те, що це не може бути просто історія гурту — це все одно буде історія, пов'язана з історією дорослішання та боротьби України, — каже директор з контенту SWEET.TV Юрій Поворозник. — Щоб люди буквально переживали 30 років власного життя в Україні, рефлексували, ностальгували.
І, враховуючи масштаби "Океану Ельзи", дуже складно було уявити, що буде якось інакше".
KNIFE! Films взялися до справи: переглянули архіви гурту, про які музиканти вже навіть забули, зібрали все — аж до дитячих фотографій, знайшли відео з першого туру гурту до Парижа, все це оцифрували, провели десятки годин інтерв'ю з колишніми й теперішніми учасниками "ОЕ" та всіма, хто був до них дотичний. Творці фільму й музиканти погодилися, що ці розмови мають бути максимально щирі, і Вакарчук своє слово стримав: як згадує Юрій Поворозник, фронтмен "ОЕ" навіть питав: "Точно є драма, може ще додати?"
Загалом робота над стрічкою тривала півтора року. Найскладнішим, за спогадами її творців, було умістити все відзняте у дві години для показу в кінотеатрі. Бо в першому чорновому варіанті фільм тривав п'ять годин — і з кожним наступним монтажем втрачав по 10 хвилин, поки не дійшов до тих самих двох годин п'яти хвилин разом із фінальними титрами.
"Славік, що це таке?"
І от день, коли гурт був готовий показати стрічку про себе друзям, колегам і журналістам, настав.
Перша гала-прем'єра відбулася в Театрі ім. Івана Франка, куди завітали, зокрема, Олександр Педан із дружиною:
Співачка Христина Соловій:
Телеведучий Тимур Мірошниченко з дружиною Інною (праворуч):
Режисер Павло Остріков:
Телеведучий Дмитро Комаров:
Лідер гурту ТНМК Фагот:
Колишній клавішник "Океану Ельзи" Дмитро Шуров:
Гурт МУР:
За день друга порція друзів і колег завітала вже до кінотеатру "Планета кіно" у ТРЦ Blockbaster, і там вже можна було зустріти Антоніну Хижняк, Артура Логая та інших зірок. І, звісно, Святослава Вакарчука, який роздавав коментарі журналістам, фотографувався зі всіма охочими, а потім презентував фільм у залі.
"Незалежно від того, як фільм оцінять люди, для мене він дуже вдалий, бо він не стільки про "Океан Ельзи", скільки про нас як про українців — і кожен, хто буде його дивитися, бачитиме головним героєм себе. Бо не сторінка з Вікіпедії покладена у фільм. Це фільм для роздумів, для емоцій, для сліз, для сміху — там дуже багато смішних моментів", — пообіцяв Вакарчук перед початком кінопоказу й зізнався, що його мама, подивившись стрічку, була здивована: "Славік, я цього всього не знала! Що це все таке?"
"А відгук, який мене вразив найбільше, був у Львові під час першого закритого показу фільму для наших героїв у центрі UNBROKEN: "Ви знаєте, я пішов на фронт добровольцем. Я пам'ятаю, як вашу пісню "Стіна" ми десь на Луганщині співали під час виконання бойових задач. Дякую, вам за те, що ваша музика, ваші пісні навчили мене любити Україну". В мене сльози навернулися, бо ці слова виправдовують 30 років нашого існування", — підсумував Вакарчук.
Від Жовкви до Парижа
Скажу одразу, творці фільму зі своїм завданням "створити не агітку, а максимально щиру розповідь" впоралися: такої відвертості від Вакарчука й Ко жоден із присутніх на презентації не чув, напевно, ніколи.
До речі, не дарма в перші роки існування гурту їх порівнювали з The Beatles: як виявилось, майже всі музиканти "ОЕ" з усіх складів виросли саме на "Бітлах", і Вакарчук колись ставив собі задачу: "Щоб я міг слухати нашу музику й насолоджуватись нею, так само як музикою The Beatles".
Звісно, найперше музиканти розповіли, як кожен із них прийшов у музику, чому і як гурт назвали "Океан Ельзи" (спойлер: вони й самі досі не сильно розуміють), як саме Святослав Вакарчук став солістом "ОЕ" і як гурт критикували за цей вибір: "Де ви взяли цього чувака?"
Згадали й про свій перший та останній конкурс, на якому посіли ганебне друге місце й отримали чотири спортивні костюми, і свій перший "тур Львівською областю", і незабутній концерт у місці Жовква, на який купили… аж два квитки.
Про зустріч і прощання із першим продюсером Віталієм Клімовим, драматичний переїзд до Києва й депресивне мешкання на Оболоні, де Вакарчук плакав, дивлячись у вікно, — між іншим, саме там, під впливом переїзду, народилася пісня "Там, де нас нема".
Та й взагалі, музиканти послідовно згадують історію створення чи не кожного хіта "Океану Ельзи", і свої концерти — зокрема той, де Вакарчук ледь не вмер у холодильнику, з якого мав ефектно вилізти на сцену, і зміну складів, і навіть зіркову хворобу Вакарчука, через яку фактично розвалився перший склад гурту.
Про свою зіркову хворобу лідер "ОЕ" сьогодні говорить так само відверто, як і про те, що курив "травку" (щоправда, після того, як йому якось явився Фредді Мерк'юрі, вирішив "зав'язати").
Розповів він і про те, чому не любить пісню "Сьюзі", чому "Вище неба" записував п'яним, як народилася "Без бою", навіть про свої походи в політику — і ще багато чого цікавого.
А ще Вакарчук, який завжди тримав особисте за сімома замками, нарешті розповів про свої колишні стосунки з дизайнеркою Лялею Фонарьовою та нинішньою коханою, матір'ю його двох дітей, Євгенією Яцуту. Та й дітей у фільмі показав — випадок безпрецедентний.
Відверті у фільмі й музиканти — хтось, як Павло Гудімов, розповідає про те, чому пішов із гурту, хтось — про часи першої хвилі шаленої популярності "ОЕ", стосунки з фанатками й веселощі в готелях, де доходило навіть до викидування телевізорів з вікна…
А ще цей фільм — про дорослішання гурту, про всі Майдани, які без Вакарчука й концертів "ОЕ" сьогодні уявити складно, і фактично про всю історію незалежної України, яка тісно переплелася з історією "Океану Ельзи".
І, звісно, весь фільм сповнений цих неймовірних пісень, заради яких ми вщент заповнюємо Палац спорту й викуповуємо всі квитки на стадіон "Олімпійський". До речі, концерти на "Олімпійському" у стрічці теж є, і ти, сидячі в залі кінотеатру, знову переживаєш ті незабутні моменти й — чого приховувати — потайки витираєш сльози.
Але дарма, бо далі буде повномасштабне вторгнення, концерти на скляному мосту й у метро, і тут рюмсають вже сусіди праворуч і ліворуч. А потім той самий концерт у Палаці спорту, який перервала повітряна тривога і який продовжився у підземному переході — і ти дійсно розумієш, що це фільм не про "Океан Ельзи" — це фільм про всіх нас.
Що смішного?
Всі допрем'єрні покази завершувались оплесками стоячи. Цей винятком не став. А потім "Океани" знову з'явилися на сцені, щоб дізнатися про наші враження.
І Святослав Вакарчук зізнався, що сорому за свою відвертість не відчував: "Це була моя позиція — розказати все. Я дожив до моменту, коли всі неприємні відчуття, які в мене були, я пережив і перегорнув ті сторінки — тому відчув у собі сили спокійно про них говорити".
До речі, "Океани" поділилися ідеєю: розіграти два квитки на концерт у Жовкві й зіграти концерт лише для двох щасливчиків, яким пощастить їх виграти. Крутий задум!
А ще Вакарчук поцікавився, чому на всіх показах люди сміються з цього його старого образу…
Зал у відповідь знову засміявся.
"ТиКиїв", своєю чергою, запитав: попри відвертість музикантів у фільмі, чи залишилося ще щось, чого, можливо, вони вирішили не розповідати — про що ми дізнаємось пізніше?
"Що таке відвертість? Відвертість — це коли все, що ти говориш, правда, — відповів нам Святослав. — У цьому сенсі це абсолютно відвертий фільм. Все, що ми там говоримо — це правда. Є інша річ, яка називається "вивернути себе навиворіт" — таке, можливо хіба що на сеансах психоаналітика. Я такого не роблю ніколи: мають бути речі, які залишаться тільки з тобою. Така надмірна відвертість — це вже трошки неправильно, і люди відчувають, коли ти аж занадто їм все розказуєш. Тому, безумовно, такі речі залишилися. Ба більше: в архівах цього фільму залишилось ще мінімум дві, а може і три години першого великого монтажу, в якому є ще стільки історій!..
Тому я благаю хлопців — і, до речі, від вас це теж залежить: якщо фільм побачить багато людей, тоді, можливо, буде сенс зробити колись серіал або якусь широку версію стрічки, де можна розказати набагато більше речей. А зараз важливо, щоб саме цей фільм знайшов свого глядача".
Тож виправдаймо очікування Святослава: відсьогодні дивимося "Океан Ельзи: Спостереження Шторму" у всіх кінотеатрах України! До речі, прибутки від фільму в перші два дні прокату — 6 та 7 листопада — підуть на підтримку реабілітації українських героїв Львівського центру Unbroken.
Читай також: Ювілей "Океану Ельзи": 30 років Слави