День без автомобіля: які альтернативи існують в Києві

Фото: КМДА

У світі 22 вересня відзначають День без автомобіля. Така ідея з'явилася у 1990-х роках в Європі, коли міста зіштовхнулися з проблемами заторів, забруднення повітря та шуму.

У такий спосіб людей закликають відмовитися від автівки хоча б на один день та обрати громадський транспорт, велосипед чи піші прогулянки.

Відмова від автомобілів

За даними City Changers, транспорт спричиняє близько 15% всіх парникових газів у світі, а пасажирські авто — понад 60% викидів дорожнього транспорту в Європі. Тому зменшення їх кількості допоможе покращити якість повітря.

Також у такий спосіб вдасться розвантажити дороги та зменшити затори, бо чим менше авто — тим легше пересуватися іншим видам транспорту.

Ще однією перевагою відмови від постійного пересування автомобілем є користь для здоров'я, оскільки ходьба та велосипед покращують фізичну активність.

Крім того, всього один день без автомобілів показує, який вигляд можуть мати населені пункти без постійного трафіку. У багатьох європейських містах цього дня впроваджують низку заходів:

• перекривають центральні вулиці для автомобілів;
• проводять велопаради та піші екскурсії;
• організовують безплатний проїзд у громадському транспорті;
• влаштовують дискусії про екологічний транспорт і сталу мобільність.

День без авто у Києві

У столиці міська влада кілька років підряд до Всесвітнього дня без автомобілів закликала мешканців зменшити використання власного автотранспорту. Відомо, що частка викидів в атмосферу від автівок у великих містах України становить приблизно 80-85%. 

За словами колишнього директора Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Олександра Возного, у столиці цей показник навіть більший, зважаючи на кількість авто на вулицях — у будні містом пересуваються понад мільйон автомобілів.

У 2024 році для заохочення киян сервіс BikeNow надавав знижку 20% для поїздок на велосипедах та електросамокатах протягом 22 вересня.

Проблема шуму

На сайті Київської міської ради створили петицію із закликом ввести обмеження на гучність вихлопних систем автівок та мотоциклів. Автор зауважив, що через постійні обстріли кияни щоденно живуть у стані психологічного напруження, тому владу міста просять:

• запровадити чіткі нормативи допустимого рівня шуму від транспорту; 
• провести моніторинг та перевірки технічного стану глушників; 
• ввести штрафи для власників авто з гучним вихлопом; 
• розглянути тимчасову заборону таких транспортних засобів.

Наразі петиція вже набрала необхідних 6000 підписів, однак на сайті її статус — "не підтримано". У відповіді йдеться, що правоохоронці не мають дієвого механізму притягнення до відповідальності за підвищений шум транспорту.

Громадський транспорт у Києві

У столиці є достатньо видів громадського транспорту, щоб дістатися в будь-яку точку міста за годину-півтори. Натомість, за даними сервісу "Київ Цифровий", у місті налічується 322 паркінги, чого не вистачає для всіх автомобілів киян.

Вартість проїзду в метро та наземному транспорті не підіймали з 2018 року, наразі вона становить 8 грн за одну поїздку. Міська влада неодноразово заявляла, що це питання порушуватимуть до завершення воєнного стану в Україні.

Метро

У київській підземці існують три лінії: червона (Святошинсько-Броварська), синя (Оболонсько-Теремківська) та зелена (Сирецько-Печерська), які налічують 52 станції, що сполучають правий та лівий береги міста. 

За даними КМДА, минулого тижня столичним метро скористалися понад 5 мільйонів пасажирів. У будні на метро їздять приблизно 764 тисячі пасажирів, а у вихідні — понад 439 тисяч.

Інтервали руху поїздів у будні в години пік становлять 3:30-4:00 хв, у міжпікові — 5:00-6:15 хв, у вихідні — 6-7 хв.

Крім того, метро слугує укриттям під час російських повітряних атак, а також дозволяє безпечно дістатися необхідного місця. 

Наземний транспорт

Загалом Києвом курсують 1115 одиниць автобусів, тролейбусів і трамваїв, які з'єднують правий і лівий береги. Щодня маршрутами громадського транспорту в середньому користуються 151 956 пасажирів.

Водночас лише половина з них обладнані кондиціонерами — 504 одиниці, що влітку надзвичайно важливо для пасажирів:

• автобусів — 329 із 545;
• тролейбусів — 72 із 286;
• трамваїв — 103 із 284.

Крім того, у такий спосіб кияни зможуть швидше й дешевше дістатися іншого берега, аніж на авто, на якому доведеться стояти в заторах. Наприклад, Південний міст наразі закритий для автівок у напрямку з правого на лівий берег, а для громадського транспорту рух дозволений.

Самокати та велосипеди

Останніми роками велосипедних доріжок у Києві стало набагато більше. Наразі їхня загальна протяжність становить близько 200 кілометрів.

Повний список доріг для велосипедистів, які ще планують облаштувати, можна побачити тут.

У 2018 році з метою популяризації двоколісного виду транспорту у столиці презентували систему громадського велопрокату Bike sharing. Нині в місті функціонує декілька сервісів з оренди велосипедів: 

• Bikenow (громадський велопрокат з мобільним додатком, 5 грн коштує розблокування та 1,5 грн/хв поїздка);
• Veliki та Велократія (з пунктами в парках та біля ВДНГ, ціна стартує від 150 грн/год);
• Veloviva (пункти на Харківському шосе та на Воскресенці, ціна стартує від 200 грн/год);
• VeloHub (пункти розташовані на Оболоні та Теремках, ціна стартує від 200 грн/год).

Щодо самокатів — цей вид транспорту став надзвичайно популярним серед мешканців. Велика кількість киян навіть придбали собі власний. 

Компанії, що надають послуги оренди самокатів у Києві:

• Bolt (9 грн за розблокування, 3,80 грн/хв);
• Bikenow (69 грн безплатні старти, 9 грн — розблокування та 4 грн/хв);
• Zelectra (9 грн за розблокування + 4 грн/хв, а також 4 грн/хв паузи);
• FlyGo (10 грн за розблокування, у пн-чт 2,5 грн/хв, у пт-нд — 3 грн/хв).

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter