Пішла з життя відома київська художниця Оксана Грудзинська
Фото: фейсбук-сторінка Національного музею декоративного мистецтва України
11 січня пішла з життя заслужена художниця України, членкиня Національної спілки художників України Оксана Грудзинська. Їй було 100 років.
Про смерть мисткині повідомили на офіційній сторінці Національного музею декоративного мистецтва України в фейсбуці.
Світла, натхненна, осяяна добром і любов'ю особистість, до всіх приязна та доброзичлива, Оксана Аркадіївна приваблювала до себе таких же щедрих і талановитих людей. Щирий, з добрим гумором характер художниці віддзеркалюється в її творчих роботах. Колектив музею висловлює щирі співчуття родині Оксани Аркадіївни, — пишуть музейники.
Оксана Грудзинська є авторкою багатьох керамічних творів, що прикрашають міста України, інтер'єри будинків та музейні експозиції. Її роботи неодноразово експонувалися на персональних виставках і численних презентаціях українського мистецтва.
З 1947 року Оксана Грудзинська працювала в експериментальній майстерні художньої кераміки Інституту архітектури Академії будівництва та архітектури УРСР.
На початку 1970-х років почала працювати в Художньому фонді України, зокрема, на комбінаті монументального та декоративного мистецтва. Художниця проявила себе як неординарний монументаліст, виконавши ряд замовлень: оформлення фасаду павільйону "Тваринництво" на ВДНГ в Києві (1954 р.), вестибюлю Національного музею українського народного декоративного мистецтва (1964 р.), санаторію "Донбас" у Слов'янську (1967 р.), майолікові панно "Історія зв'язку" в інтер'єрі Будинку зв'язку в місті Деражня Хмельницької області (1971 р.), мозаїчні панно для механіко-металургійного технікуму в Києві (1972 р.), рафінадного заводу в Сумах (1982 р.), палацу культури хімічного об'єднання "Азот" у Рівному (1979 р.), ресторану в місті Кентау (Казахстан, 1965 р.), головного фасаду будинку культури Хоростківського цукрозаводу Тернопільської області (1970 р.). Вона також розробила інтер'єри заводу "Красное знамя" у місті Рязань (росія, 1985 р.), будинку культури спиртового заводу села Триліси Фастівського району Київщини (1970-ті рр.), бази відпочинку Запорізького металургійного комбінату на Бердянській косі тощо.
Одна з визначних монументальних робіт мисткині — декоративні панно у підземному вестибюлі станції метро "Хрещатик". Вони стали візитівкою не лише київського метрополітену, а й української столиці в цілому. Декоративні панно з яскравими квітковими візерунками складаються з 12 типів прямокутних плиток, що мають безліч варіантів компонування. В основі композиції — характерні для України мотиви рослинного орнаменту. Контури малюнка виконані технікою невисокого, ледь виступаючого рельєфу, і розписані кольоровими поливами відновного вогню.
Раніше "ТиКиїв" повідомляв, що на фронті загинув український актор Богдан Колесник. Він був відомий глядачам за ролями у серіалах "СуперКопи", "Опер за викликом", "Топтун", "Маестро" та "Виходьте без дзвінка".
