Як Angy Kreyda стала Просто Endji: про скандал із продюсером, сольну кар’єру та відьомську силу
Фото: пресслужба Просто Endji
Її голос звучав у гучних хітах "Враже" та "Байрактар", але одного дня вона зникла з гурту Angy Kreyda. Жодних офіційних заяв, жодного пояснення слухачам. Що сталося за лаштунками? Як тепер живе й творить 27-річна артистка Просто Endji (Ангеліна Каташинська) після розриву з продюсером?
Ангеліно, у грудні минулого року фани помітили зміни у складі гурту Angy Kreyda. На сторінках колективу у соцмережах з’явилася нова солістка. Ще в жовтні уважні слухачі відзначали у коментарях: "Голос інший, щось не так…" Поясни, що сталося?
Для мене цей проєкт завершився наприкінці вересня 2024-го. Все, що я отримала після чотирьох років роботи, — коротке SMS від продюсера Олексія Казанцева: "Дякую. Папа!"
Згодом я дізналася, що в той самий день він повідомив іншій учасниці гурту, що Angy Kreyda закривається, паролі від соцмереж змінено, а інформацію у Вікіпедії відредаговано. Та найбільш дивним було те, що ніхто не повідомив про це слухачів. Навпаки — про зміни мовчали, нову солістку певний час не показували, а в кліпах використовували силуети. Це виглядало доволі дивно, і не лише для мене.
В Instagram ти написала, що з тобою навіть не попрощалися. Але у Вікіпедії на сторінці про гурт написано, що це було ваше з продюсером Олексієм Казанцевим спільне рішення. Де правда?
Вікіпедія — це ресурс, який редагується користувачами. Я ніколи не створювала цю сторінку та не вносила туди правки. Всю інформацію змінював Олексій.
Звісно, він не міг просто заявити в публічному просторі, що вигнав мене. Значно легше було написати, що я пішла сама — це зекономило йому час на пояснення.
Ширяться чутки, що вас із продюсером пов’язували не лише робочі, а й романтичні стосунки. Що скажеш на це?
Звісно, ні. У нас були виключно робочі та дружні взаємини. Чотири роки ми їздили разом на концерти, виступи, фестивалі. Я знайома з його дружиною, друзями. Ми чудово проводили час як команда, але нічого більше.
Просто все має свій кінець. Навіть дружба.
В одному з інтерв’ю ти розповідала, що тобі заборонили виконувати пісні Angy Kreyda, навіть ті, які ти писала разом із командою. Як ти на це відреагувала?
Я була до цього готова. Давно знаю Олексія й розумію, як він працює. Звісно, шкода. Це моя праця, частинка мене. Але я вдячна, що Бог забрав саме це. У житті бувають набагато складніші випробування.
Чому, на твою думку, тебе замінили?
На початку співпраці все було чудово. Але коли проєкт почав приносити прибуток, ситуація змінилася. Коли ми почали обговорювати питання гонорарів, Олексію, очевидно, не сподобалося, що я заглиблююся в деталі. В якийсь момент стало зрозуміло, що в нього назрівав план змінити склад гурту.
Перед цим він неодноразово влаштовував сварки, супроводжуючи їх погрозами: "Проєкт буде закрито, нічого не буде…" Але зрештою мене просто усунули.
До речі, під час співпраці мені заборонили називати своє справжнє ім’я та прізвище в інтерв’ю. Мене можна було називати лише Енджі. Якщо журналіст випадково звертався до мене як до Ангеліни, одразу був скандал.
Також я могла вести комунікацію лише на робочих сторінках, тоді як особиста сторінка була прихована.
Це не перший і навіть не десятий конфлікт артиста з продюсером в українському шоу-бізнесі. Чи аналізувала ти досвід твоїх колег, які опинилися в такій самій ситуації?
Так. Я шокована тим, наскільки поширеними є такі історії. Але вони навіть заспокоїли мене: я не перша й не остання, хто зіткнувся з таким. Я могла б подати до суду. Але це означало б поставити на паузу творчість і витрачати час, нерви та великі гроші. Я знаю правду. І мої слухачі знають. Для мене важливіше рухатися далі.
Мені уже не хочеться виконувати старі пісні. Немає того запалу, який був на початку. Це асоціація з тим періодом, який вже пройшов.
До слова, я спілкувалася з EL Кравчуком, адже у нас з ним схожа ситуація. Він мене морально підтримав, за що я йому дуже вдячна….
Ти розпочала свій шлях як сольна артистка. Що змінилося у творчому процесі?
Починати завжди нелегко, і я зіштовхнулася з багатьма викликами, особливо творчими. Зараз я перебуваю в пошуку власного стилю та звучання. Не знаю, куди саме мене це приведе, але точно хочу, щоб у моїй музиці звучало більше мого інструменту.
Працювати в команді, звичайно, легше, але зараз у мене необмежена свобода у творчості. Тепер я можу самостійно вирішувати, як виглядатиме моя музика, як вона звучатиме і навіть який стиль оберу для кліпу.
Наприклад, раніше я не могла обирати сценічний образ. Тепер можу обирати, що вдягати, і робити так, щоб це гармонійно вписувалося в загальну картину. До речі, я практично не користуюся косметикою й завжди прошу візажистів мінімізувати макіяж. Одного разу мене так нафарбували для зйомок, що додали мені років десять — я себе не впізнала! Це інтерв’ю я навіть досі боюся переглядати. (Сміється.)
Зараз мене тягне на експерименти. Я трансформуюся й працюю над новим матеріалом. Спочатку мені все подобається… мелодія лягає ідеально, але потім переслуховую й розумію, що хочу щось змінити: додати, прибрати, дописати.
Я вже прийняла той факт, що для мене нічого ніколи не буде ідеальним. Можливо, було б простіше, якби поряд була людина, яка сказала б: "Так, це звучить круто, записуємо цей варіант!" Але поки що я у процесі пошуку і мені подобається цей період творчої свободи.
Сподіваюся, що вже незабаром вийде ще одна моя пісня. Дуже хочу випустити її до квітня — зробити собі подарунок на день народження.
Чи не боїшся, що після розриву з продюсером твоє ім’я забудуть?
Я не можу сказати, що була суперзіркою. Так, після "Враже" нас багато запрошували на телебачення, на концерти. Але люди рідко знали, хто виконує цю пісню. Адже в кліпі використовували стокові відео — мене там не було. Усе робилось на відстані, я була в Житомирській області, а Олексій в Рівному, і можливості зняти якийсь повноцінний кліп не було.
Зараз я не женуся за популярністю. Я хочу творити, шукати своє звучання, експериментувати.
Чи готова ти працювати з іншим продюсером у майбутньому?
Можливо. Я хочу будувати свою кар’єру самостійно, але якщо з’явиться вигідна пропозиція з повагою до моїх прав — чому б і ні? Тепер я знаю, як правильно домовлятися. Зараз мені більше потрібен саунд-продюсер, який буде втілювати мої ідеї, всі мої задуми в ноти, який підбере цікавий звук, щось нове…
Тебе почали впізнавати за піснями "Враже" і "Байрактар", проте зараз їх виконує інша солістка, Анастасія Буняк. Як, на твою думку, це сприйматиме публіка?
Я не можу знати напевно, але багато слухачів уже писали, що новий голос їм не подобається. Деякі спеціально шукали мене в соцмережах. Для мене це цінно, адже я створювала ці сторінки з нуля, і там уже тисячі підписників без жодної реклами. Мене дивує поведінка нової солістки. Вона пише про доброту, а потім підтримує негативні коментарі на мою адресу. Думаю, з часом вона усвідомить, що це неправильно, і їй буде соромно за свої слова.
Відчуваєш у собі відьомську силу, про яку співала? Можеш наслати порчу на кривдників?
Я точно відчуваю силу. Інакше не змогла б написати музику, яка зачіпає людей. Але витрачати енергію на помсту? Це заняття для слабких і ображених людей з низькою самооцінкою. Я йду своїм шляхом і обираю творчість.
Ти випустила "Серед тіней" — свою першу пісню у статусі сольної артистки. Хто написав вірші та музику? Чому ти вирішила стартувати саме з цієї роботи?
Авторка цієї пісні — моя викладачка з вокалу Наталя Мельничук, у якої я займалася довгий час. До речі, ви могли чути ще одну її композицію у моєму виконанні — це пісня "Брате", яку я співала в рамках проєкту Angy Kreyda.
Наталя була однією з перших, хто дізнався, що я більше не є частиною гурту. Вона підтримала мене та запропонувала цю пісню. Ми спробували її записати, і мені одразу сподобався цей матеріал. Для нового старту це чудова, світла композиція, яка несе в собі надію та добро.
Хто тебе підтримує на цьому новому шляху?
Мої друзі, рідні та, звичайно, слухачі. Багато людей залишилися зі мною, і це для мене безцінно. Дехто навіть спеціально шукав мене в соцмережах, писав з-за кордону, запитував про концерти.
Мені дуже прикро за моїх слухачів, тому що їх, по суті, ввели в оману. Хтось уже зрозумів, що сталося, хтось ще ні. Але я зробила все можливе, щоб донести правду: створила нові сторінки, розповіла свою історію в соцмережах. Хотілося б, щоб про це дізналося більше людей. Але, на жаль, багато медіа не підтримували мене.
Ти розповідала, що зараз отримуєш багато критики у соцмережах. За що? Як реагуєш?
Це критика від одних і тих самих людей: здебільшого від команди мого колишнього продюсера та, як я жартома кажу, "батальйону 16-річних" — людей, які мають вузький світогляд і багато злості всередині. Чесно, я на це вже не реагую. Навпаки, сміюся, адже якщо про мене говорять — значить, не можуть забути.
Я вже пережила хвилі хейту за "Враже", "Батька Бандеру", а також від російських ботів. Якби я звертала увагу на кожен негативний коментар, то давно б зійшла з розуму. Тому просто абстрагуюся й працюю над собою.
Ти вирішила виступати під творчим псевдонімом Просто Endji. Припускаєш, що колись будеш виступати без псевдоніма, а просто як Ангеліна Каташинська?
Я багато думала про це, обирала між псевдонімом і власним ім’ям, але зрештою залишила Просто Endji. Що буде далі — побачимо. До речі, я не вигадувала нічого нового. Енджі — це скорочене від мого імені, а Крейда з’явилося тому, що я не фарбуюся, і одного разу подруга сказала: "Ти біла, як крейда".
Зараз цю історію змінили: мовляв, Енджі означає ангел, а Крейда — це білий колір, тобто білий ангел. Мене це дуже смішить. І ось бачите, як легко змінювати історію. Не лише у Вікіпедії, а й будь-де. Я завжди говорила правду і продовжую це робити.
До гурту Angy Kreyda ти спочатку приєдналася як баяністка. Як у твоєму житті з’явився баян?
Насправді я прийшла як баяністка до гурту "Брем Стокер", а не до Angy Kreyda. А гурт Angy Kreyda почався саме з мене. Олексій запропонував мені спробувати співати, ми записали першу пісню, розіслали друзям, їм сподобалося. Так все і закрутилося — почали писати пісні, знімати кліпи.
Перший баян я взяла до рук у 10 років. Довго просила маму записати мене в музичну школу, і коли це нарешті сталося, я була на сьомому небі від щастя. Бігала, всім розповідала про це, хоча дехто дивився на мене, як на дивачку. Зараз згадую ті моменти з теплом…
Після 9 класу я вступила до Житомирського коледжу культури і мистецтв на кафедру народних інструментів, а потім продовжила навчання в Рівненському державному гуманітарному університеті. Там отримала диплом бакалавра та магістра. І ось уже 17 років я не розлучаюся зі своїм баяном.
Ти також граєш на укулеле, сопілці, трубі, синтезаторі… На якому інструменті грати найскладніше?
На трубі! Можливо, тому що я навчилася грати на ній буквально за тиждень. Нам потрібно було їхати на фестиваль, де я мала б грати на трубі, і я просто мусила її освоїти в короткі терміни. Грати на трубі важко, бо для цього потрібно добре розвинене дихання. Хоча якщо любиш інструмент, то складного нічого немає. В коледжі моя викладачка з домри та диригування казала, що я і на вінику зможу заграти. (Усміхається.)
Ти родом із села Андрушки в Житомирській області, гурт Angy Kreyda позиціонувався як рівненський, потім ти відкрила своїми піснями Київ та гастролювала по всьому світу… Де ти відчуваєш себе вдома зараз?
Для мене дім — це не просто місце. Це там, де збираються мої мрії, спогади, де я відчуваю підтримку і любов. Це може бути затишок рідного села, енергія Києва або незабутні миті за кордоном. Дім для мене там, де є можливість творити, бути собою, бути щирою та відкритою.
Чоловіча частина нашої редакції запитує: чи є у тебе хлопець?
У мене були стосунки ще до проєкту Angy Kreyda, але, на жаль, вони не витримали відстані. Тому скажіть вашим колегам, що вони можуть сміливо писати мені в дірект. (Усміхається.)
Де тебе найчастіше можна зустріти в Києві?
Рідко там буваю, але якщо ваші колеги все-таки напишуть, можливо, буватиму там частіше. (Підморгує.)
