Штучний інтелект пише вірші краще за людей? Тестуємо на 8 популярних чатботах
Фото: Freepik
Всесвітній день поезії відзначають 21 березня. Як дослідили в Університеті Піттсбурга, штучний інтелект вже навчився генерувати вірші так, що читачі не відрізняють їх від поезії Шекспіра та інших класиків-людей. А чи здатна українськомовна машина конкурувати з реальними митцями — ми протестували на ChatGPT та ще 7 віртуальних помічниках.
Автори дослідження — Браян Портер і Едуард Мачері з кафедри історії та філософії науки Університету Піттсбурга. Вони відібрали по п'ять справжніх віршів 10 англійських поетів — зокрема, Вільяма Шекспіра, Емілі Дікінсон та інших.
Далі дослідники попросили ChatGPT 3.5 згенерувати по п'ять віршів у стилі цих десяти англійських поетів. А після цього кожен із 1634 учасників експерименту рандомно отримав на розгляд десять віршів — п'ять, написаних людьми, та п'ять, згенерованих ШІ. Реципієнтів попросили визначити їх авторство — людини чи ШІ — та оцінити свою впевненість за шкалою від 0 до 100.
У другому дослідженні 696 учасників випадково поділили на три групи:
- одним повідомили, що вірші написані людиною;
- другим, що поезії створені ШІ;
- третім не надали жодної інформації про авторство.
Учасники, які знали про авторство ШІ, оцінили вірші нижче за всіма критеріями. Натомість група без інформації про те, хто написав твори, надала перевагу поезіям, згенерованим ChatGPT.
Дослідники припускають, що аудиторія, яка звикла до ритму та структур сучасної поезії (і тексту загалом), вважала творчість ШІ особливо привабливою на тлі старішої, лексично та граматично складнішої поезії класиків.
Втім, такі моделі ШІ, як GPT-4, не створюють поезії з особистого досвіду. Вони аналізують величезну кількість текстів, виявляють шаблони в ритмі, римуванні та виборі слів і складають нові вірші на основі вивченого матеріалу. Наприклад, ШІ не відчуває кохання, коли його просять написати відповідний твір. Він просто використовує зібрані поетичні висловлювання на цю тему — сонети Шекспіра, поезію епохи романтизму, сучасні вірші — і синтезує новий текст, що звучить автентично.
Вірш — це більше, ніж алгоритм. Це сенси, емпатія, одкровення, інверсія, дисидентство, пристрасть і раптовість. Поезія — це те, що відбувається в просторі між логікою та хаосом. [...] Штучний інтелект лише створює те, чим люди уявляють поезію, а не про те, чим вона є насправді, — прокоментувала дослідження поетеса Джоель Тейлор виданню The Guardian.
Як добре ШІ пише вірші українською
Як відомо, у цифровому просторі домінує англійська мова: більшість книг, статей, наукових досліджень та живих діалогів у відкритому доступі саме англомовні. А тому OpenAI та інші компанії першочергово тестують і покращують своїх віртуальних помічників на англомовних користувачах як найбільшій аудиторії.
Порівняно з англійською, українська мова має набагато менший пласт текстів, доступних для тренування. Через це мовна модель може гірше розуміти контекст, менш точно передавати стиль, а також частіше робити фактичні помилки. А складніша граматика й більша кількість відмінків ускладнюють ШІ обробку української мови на тлі англійської, де структура речень простіша.
Розуміючи недосконалість українськомовних моделей, ми все ж дали восьми безплатним чатботам такий запит: "Напиши вірш із 8 рядків про Київ у стилі Тараса Шевченка". Ось що у нас вийшло:
Над Дніпром-рікою місто золоте,
Де князі колись правили в добрі.
Києве мій славний, серце України,
Твої церкви сяють, мов зорі в імлі.
Згадую козаків, що волю боронили,
І мудрість віків, що в стінах твоїх живе.
Києве мій рідний, ти — душа народу,
В тобі б'ється серце України.
Над Дніпром, де кручі високі,
Стоїть місто, як з неба зняте.
Святині старі, мов віщі,
Шепочуть: "Не забудь, не забудь!"
Хрещатик, де колись корови
Паслися, а нині — шум і гнів,
Липки без лип, а в серці —
Пам'ять про тебе, Україно, живе.
Стоїть над Дніпром величавий,
В садах потопає, мов рай.
Київ — мій город золотоглавий,
Серце України, козацький край.
Хрещатик широкий, церкви золоті,
Каштани цвітуть, наче свічі ясні.
І пам'ять про предків у кожнім куті,
І воля народу у славній весні.
Ой Дніпро, Дніпро широкий,
Б'є хвиля об круті гори,
Там Київ наш стоїть високий,
Злотіють бані серед зори.
Там дзвони кличуть до молитви,
І стогне вітер між хатами,
Але не зломлять вражі битви —
Київ стоїть, як був віками!
О Києве, столице золота,
Де Дніпро пливе, де думка крилата,
Твій хрест стоїть високо на горі,
Тарас віршем славить тебе в своїй зорі.
Славні печери, де молитва лунає,
І Лавра велика у тиші стихає,
Ти місто козацьке, ти душа свята,
Київ — перлина, що в серці живе завжди.
Ой Києве, місте преславне,
Ти колиско наша рідная!
Над Дніпром ти величаво стоїш,
Світле місто, душею святеє.
Тут хрестились наші діди,
Тут молитви лилися до неба.
Ой, як сонце з-за гори зійде,
Так і слава твоя не згасне!
О, Київ, місто поміж віків,
Де берегами Дніпро співає,
Твоя краса, мов пісня пташки,
У серці глибоко приживає.
Зелені парки, золоті куполи,
І дзвонові звуки молитв ясних,
Тут кожен камінь, кожна стежина
Стоїть на сторожі пам'яті своїх.
Лежиш ти, Кияне,
На Десні-Славутині,
Гордий, величний сірома,
Спляча ти сила в Україні.
Вулиць широких столиця,
Визначний козачий край
Дарує щедрі свої ласки
На славу України путь.
ШІ навчився імітувати різні жанри — від класичної лірики до сучасного верлібру. Проте несподівані метафори, звукопис, тонкі психологічні нюанси йому не властиві. Людська поезія може містити багатошаровий сенс, алюзії та натяки, які виходять за межі простого текстового аналізу. Поети інколи порушують правила, експериментують, вигадують нові слова або змінюють їхні класичні форми, що робить поезію живою. І головне — кожен поет має унікальний стиль, що формується роками через життєві обставини та світогляд. Тож ШІ з людьми важко конкурувати.
Як тобі поезія штучного інтелекту?
Читай також: Чи штучний інтелект пише оповідання краще за людей?
