Чому бодишеймінг — це не ок і як із цим боротись?

Фото: Freepik

Напевно, ти чув чи чула про нещодавню історію із цькуванням директорки Національного музею голодомору-геноциду Лесі Гасиджак. Якщо коротко, то Юрист Клим Братківський написав у фейсбуці пост про те, що пані Леся не може бути очільницею цього музею через свою зовнішність. Цей допис викликав шквал обурення, а сама Леся Гасиджак повідомила, що готує позов до суду через такі висловлювання. Цькування через зовнішність або бодишеймінг, на жаль, зовсім не нова історія. Суспільство давно створює певні стандарти, нав'язує їх та намагається загнати всіх у якісь рамки. Особливо часто це стосується зовнішності жінок: жінка обов'язково має голитися, жінка має бути стрункою, жінка мусить... 

Ми вирішили зробити матеріал, який вчергове роз'яснить, чому бодишеймінг — це не ок, чому професійність людини не можна оцінювати через її зовнішність, як боротися з такими агресивними проявами та як це регулюється юридично.  

Як реагувати у 21 столітті на бодишеймінг? 

У 21 столітті дійсно дивно бачити людей, яким окей бодишеймити когось. Тут треба розуміти, що щаслива задоволена своїм життям людина навряд чи буде обурюватися через чужу зовнішність, ніж ставити чиїсь професійні якості під сумнів базуючись на вазі.  

Я рада тому резонансу, який викликала ситуація з директоркою музею, мені приємно бачити, що наше суспільство вже не готове толерувати невихованість і упередження. Що робити з такими ситуаціями? Пояснювати, чому це не ок. Якщо не самій людині, то тим, хто за ситуацією спостерігає збоку.  

Ми знаємо, що зовнішність і здоров'я необов'язково мають пряму залежність. Худі люди теж можуть бути хворими, товсті люди теж можуть бути здоровими. І в будь-якому разі оцінювати чуже здоров'я за зовнішністю не може навіть лікар. А тим більш оцінювати професійні навички. Клим Братківський своїм коментарем зашкодив тільки власній репутації, а пані Леся продовжуватиме робити свою роботу на своєму місці. 

Але, на жаль, ми живемо у світі, де зовнішність дійсно впливає на кар'єру людей. Є дослідження, які показують що більш конвенційно привабливі люди частіше отримують премії, також їм легше пробачають якісь проблеми на роботі, наприклад, запізнення. Однак це не означає, що ми маємо підігрівати цю систему, намагаючись шеймити людей за їхню зовнішність. 

Жінки частіше страждають через шеймінг? 

Так, дійсно професіоналізм жінок часто знецінюється, люди часто фокусуються на зовнішності жінок, а не на їхніх досягненнях. Ми досі можемо побачити в ЗМІ заголовки про те, в який костюм була вдягнена та чи інша політикиня, замість інформації про те, над чим вона зараз працює. Тоді як про чоловіків таких статей не пишуть. 

Як справлятися з бодишеймінгом? 

Щодо того, як справлятися з бодишеймінгом, то дослідження показують, що на здорове самоприйняття впливає кількість бодипозитивних зображень, які ми бачимо. Тому дуже важливо мати репрезентацію повних людей в медіа. Не тільки повних насправді, взагалі різних тіл: людей з інвалідністю, з різними травмами, високих людей, низьких — абсолютно всіх. Дуже допомагає штучно створити для себе такий простір, поки в ЗМІ бодипозитиву замало. Наприклад, підписатися на різних бодипозитивних блогерок і бренди.  

Я хочу наголосити на тому, що бодипозитив (а тим паче товсті люди) не пропагують ожиріння. Вони просто існують: займаються спортом, ведуть блоги, їдять у закладах, очолюють музеї тощо. Як можна пропагувати щось лише одним своїм існуванням? 

Я вірю, що ми можемо позбутися бодишеймінгу, але на це треба час, а також бажання людей працювати над собою зі своїми упередженнями.  

 

Розібратися з юридичним аспектом питання нам допомогла адвокатка лінії правової допомоги "ЮрФем: підтримка" Марина Саєнко. 

 

Чи є підстави для того, щоб подавати за бодишеймінг до суду?

Почнімо з того, що чинним законодавством України прямо заборонена дискримінація за різними ознаками, зокрема за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, до яких можна віднести й зовнішній вигляд людини.

Неприпустимість дискримінації гарантують Конституція України, норми міжнародного права та міжнародних договорів України (зокрема Конвенція про захист пав людини і основоположних свобод), а також спеціальні закони, як, наприклад, Закон України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні".

Українська правова система надає можливість кожній людині бути собою, проявляти свою індивідуальність та самореалізовуватись без негативних для себе наслідків, зокрема займаючись будь-якою діяльністю, що не заборонена законом, у тому числі обіймаючи будь-яку посаду, якщо вона відповідає за кваліфікаційними вимогами такій посаді та пройшла визначену процедуру призначення на посаду. 

 

 

Чи може зовнішній вигляд стати підставою для звільнення з посади?

Саме фаховість людини є ключовим та визначальним фактором при ухваленні рішення роботодавцем. Не має жодного значення, який у людини колір шкіри, зріст, колір очей, стать, вага, кількість волосся на тілі, її сімейний стан, наявність чи відсутність дітей, котів тощо. Все це не впливає на можливість якісно виконувати професійні обов'язки, тому не може бути перешкодою для самореалізації.

Наразі українське суспільство проходить багато еволюційних процесів у прискореному темпі через трагічні події. Вони дають нам необхідні сили для боротьби із зовнішньою загрозою, але водночас інколи знецінюють важливі процеси всередині суспільства. 

 

Зараз часто можна почути, що дискусії на будь-які позамілітарні теми є недоречними, бо "не на часі". Але спробуймо поглянути на це за допомогою так званого "вертолітного бачення", що дозволяє сфокусуватися не лише на предметі дискусії, а й простежити причинно-наслідкові зв'язки та загалом спрогнозувати вплив на суспільство.

Такий погляд дозволяє зрозуміти, що бодишеймінг по суті є спробою легітимізації поділу людей на сорти або касти (як грубо і дико це б не звучало в сучасному цивілізованому світі). Це дуже небезпечна стежка. Адже відсутність суспільного резонансу як реакції на образливі коментарі щодо зовнішності людини не тільки завдають шкоди її психічному та фізичному здоров'ю, а й запускають негативні суспільні процеси.

Ми маємо бути готовими вчитися, розвиватися, змінюватися, переосмислювати, домовлятись, ставати сильнішими. Це означає готовність кожної та кожного з нас до складних розмов, нових досвідів, виважених мудрих рішень. І питання не тільки у вдосконаленні законів. Ми маємо разом зростити в собі таке суспільство, яке буде людиноцентричним, тобто комфортним для кожної людини — незалежно від того, який вона має вигляд.

 

Як захищати себе від цькування з юридичної точки зору?

 

Оскільки наслідком дискримінації завжди є порушення або обмеження прав людини, то їх можна і потрібно захищати усіма законними способами, в тому числі й у судовому порядку. Від форми дискримінації та наслідків, до яких вона призвела, залежатиме формулювання позовних вимог у кожному конкретному випадку.

Йдеться про відновлення обмеженого права, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дискримінації людини за певною ознакою тощо.

 

Хочеться вірити, що українське суспільство здатне в найближчій перспективі еволюціонувати до того стану, коли такі явища, як бодмишеймінг, лукізм (дискримінація за зовнішністю, — ред.) будуть такими ж неприйнятними для абсолютної більшості, як, наприклад, расизм.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter