Ефект Даннінга-Крюгера: чому некомпетентні люди переоцінюють свої знання й навички
Фото: Getty Images
У житті нерідко трапляються люди, які вважають себе компетентнішими, ніж вони є насправді. Буває, що й ми самі несвідомо висловлюємо "експертну" думку в темі, яку знаємо на "три з мінусом".
У сучасній психології таку поведінку називають ефектом Даннінга-Крюгера. Це когнітивне упередження, яке змушує нас вірити у власну компетентність там, де знань насправді бракує. Чому люди переоцінюють свою обізнаність та як позбутися цієї звички — пояснює магістерка педагогічних наук, викладачка психології Кендра Черрі.
Впевненість у власній правоті — чому вона виникає?
Феномен, коли людина з низькою кваліфікацією робить помилкові висновки, дослідили соціальні психологи Девід Даннінг і Джастін Крюгер. Результати своїх експериментів науковці вперше виклали у 1999 році у Journal of Personality and Social Psychology.
Основна ідея ефекту Даннінга-Крюгера полягає в наступному: якщо ти чогось не знаєш, то не маєш можливості усвідомити свого незнання.
Люди, яким бракує усвідомленості, не володіють навичками, необхідними для розпізнавання власної некомпетентності. Поєднання низької самосвідомості та низьких когнітивних здібностей призводить до переоцінки своїх можливостей.
В одному з експериментів Даннінг і Крюгер попросили 65 учасників оцінити, наскільки смішними були різні жарти. Деякі респонденти надзвичайно погано визначали, що інші люди вважатимуть смішним, проте ці суб'єкти описували себе як чудових знавців гумору.
Дослідники припустили, що некомпетентні люди не лише погано виконують свою роботу, а й не здатні об'єктивно оцінити якість виконання завдань. Можливо, саме тому студенти, які отримують незадовільні бали на іспитах, іноді вважають, що заслуговують на вищу оцінку.
То що ж пояснює цей психологічний ефект? Даннінг і Крюгер припускають, що тут працює замкнене коло: якщо людина некомпетентна, їй бракує здібності усвідомити, наскільки вона некомпетентна. За успіх у роботі та усвідомлення власного браку знань відповідають одні й ті самі навички.
Когнітивне упередження щодо власної обізнаності дослідники також пов'язують із відсутністю метапізнання — здатності відступити на крок назад і подивитися на свою поведінку збоку. Люди часто оцінюють себе лише з власного суб'єктивного погляду. З цієї обмеженої перспективи вони здаються собі висококваліфікованими, тому сформувати реалістичне уявлення про свої здібності стає важко.
Серед інших факторів виникнення ефекту Даннінга-Крюгера науковці виділяють так звані ментальні скорочення та схильність мозку шукати закономірності там, де їх немає. Наш розум налаштований на те, щоби щодня осмислювати різнорідний масив інформації. Ми намагаємося пробитися крізь цю плутанину та інтерпретувати наші здібності, тож не дивно, що іноді не вдається оцінити їх реалістично.
Хто схильний переоцінювати свою компетентність
На думку дослідників, цим час від часу грішать усі люди. Справжні експерти в одній галузі можуть помилково вважати, що їхній інтелект і знання поширюються на інші сфери, в яких вони менш обізнані.
Наприклад, блискучий науковець може бути поганим письменником. Для усвідомлення своєї невмілості, йому потрібно добре володіти граматикою, композицією та іншими елементами письма. Через брак цих знань науковцю буде складно оцінити якість своїх текстів.
Варто зауважити, що ефект Даннінга-Крюгера не пов'язаний із низьким IQ чи дурістю. Когнітивне упередження може виникнути у будь-кого, незалежно від того, наскільки людина розумна.
Цікаво, що експерти, які справді є професіоналами у своїх галузях, часто схильні до протилежного ефекту — синдрому самозванця. Водночас компетентні люди сумніваються у власних здібностях і бояться, що інші вважатимуть їх шахраями. Тут проблема полягає в іншому упередженні: справжні експерти схильні вважати, що всі інші люди також обізнані у сфері їхніх знань.
Як подолати ефект Даннінга-Крюгера
Ефект Даннінга-Крюгера може виникати доволі часто, але існують підходи, які допоможуть виправити таку модель поведінки. Дотримуйся цих правил, щоб сформувати більш реалістичне бачення власних здібностей.
- Продовжуй навчатися. Якщо ти почав орієнтуватися в певній темі, продовжуй копати глибше. Щойно отримаєш більше знань, зрозумієш, скільки ще потрібно вивчити. Такий підхід допоможе подолати схильність вважати себе експертом.
- Звертайся до інших. Ще одна ефективна стратегія полягає в тому, щоб просити інших про конструктивну критику. Хоча іноді її буває важко сприймати, відгуки можуть дати цінне розуміння справжнього рівня твоїх знань.
- Сумнівайся. Навіть коли ти розширюєш свою обізнаність та приймаєш чужу оцінку, ти можеш продовжувати звертати увагу лише на ті знання, які підтверджують твою компетентність. Такий ефект у психології називається конфірмаційним упередженням. Щоб мінімізувати його вплив, продовжуй ставити під сумнів власні переконання та очікування. Шукай знання, які руйнуватимуть ілюзії повної обізнаності.
Справжні досягнення приносять куди більше задоволення, ніж оманливі перебільшення. Тож плекаймо в собі чесність і відкритість до нових знань.
