Київ доступний: як містяни можуть зробити столицю комфортнішою для всіх

"Смуга перешкод" із вибитої бруківки, високих бордюрів, сходів без нормативних пандусів — це те, із чим кияни, на жаль, звикли миритися щодня. А ще трапляються неозвучені світлофори, неробочі ліхтарі, аварійні дитмайданчики, хаотичні паркування авто, відсутність зрозумілої навігації. Цей список може продовжити кожен житель столиці, адже всі стикалися з певним дискомфортом у міському просторі.
Громадська організація "Доступно.UA" розповіла редакції "ТиКиїв", як містяни можуть посприяти підвищенню інклюзивності у своїх районах. Тож читай та дізнавайся, як і кому повідомляти про проблеми й бар’єри, що створюють незручності та можуть нести загрозу здоров’ю містян.

Наскільки Київ відповідає нормам інклюзивності сьогодні?
Порівняно з попередніми роками ситуація у Києві поступово змінюється. Наприклад, у місті облаштовують безбар’єрні маршрути до ЦНАПів. Також деякі бізнеси почали вкладати кошти в архітектурну доступність своїх просторів — зокрема, дублювати сходинки пандусами, нівелювати пороги, облаштовувати тактильну навігацію тощо. Проте не всі втілені рішення відповідають Державним будівельним нормам, тому інколи вони неефективні.
На жаль, виділити райони, які найбільше відповідають нормам інклюзивності, поки що не можна. Наприклад, якщо поруч з підземним переходом облаштували наземний пішохідний перехід — це значно збільшує рівень комфорту для маломобільних людей. Але після переходу на іншу сторону вулиці людина все одно стикається з бар’єрами — високими бордюрними каменями, розбитим асфальтом, недоступним входом до магазинів тощо. Тобто доступність залишається точковою, а не системною в межах районів.

З якою проблемою зручності міського простору найчастіше стикаються кияни?
Ми б виділили три основних проблеми:
- Недоступність великої частини транспортної інфраструктури.
- Відсутність понижень, загальної навігації (зокрема тактильної) на пішохідних шляхах.
- Недоступність будівель різного призначення — від державних структур та комунальних підприємств до бізнесу.
Куди можна звернутися, щоб розповісти про проблему у своєму місті?
Для Києва це сервіс 1551 (через дзвінок, застосунок чи сайт). Жителі інших міст можуть скористатися платформою "Відкрите місто". Мешканці мають право звернутися до місцевої влади або комунальних служб і вимагати змін. Відповідальні органи зобов’язані розглянути повідомлення і надати офіційну відповідь.
"Доступно.UA" випустила анімаційний експлейнер для небайдужих громадян. Це покрокова інструкція з підказками, як можна вплинути на благоустрій свого населеного пункту.
Скільки минає часу від повідомлення про проблему до її розв'язання?
Все залежить від категорії звернення та виконавця, якому передають роботу. Статус звернення та дату планового виконання можна подивитися у сервісі 1551. Інколи доводиться чекати — деякі рішення неможливо втілити швидко. Буває так, що звернення відхиляють або рішення переносяться на наступний рік. У таких випадках ефективнішою є колективна дія: якщо подібні звернення надійдуть від кількох людей чи мешканців будинку, запит можуть розглянути ще раз.
Чи можуть громадські організації посприяти розв'язанню проблеми?
Якщо громадська організація займається проблемами, схожими на твою, ти можеш попросити, щоб ГО надіслала звернення від себе. Це підсилить увагу до питання. Громадські організації можуть звертатися в департаменти напряму, надсилати офіційні листи та медіазапити, висвітлювати питання у соцмережах.

У які ще способи можна повпливати на доступність свого міста?
Підписуй петиції, долучайся до ініціатив громадських активістів у своїх районах. Започатковуй ініціативи самостійно, обговорюй наявні проблеми із сусідами, надсилай запити до міськради. Розповідай знайомим про те, що вони також можуть впливати на зміни у місті. Роби репости та приходь на акції. Що більший розголос, то вища ймовірність, що проблему розглянуть та усунуть.
"Квіти через місяць зів’януть, а пандуси будуть корисними завжди"
Киянин Артем Прощенко користується кріслом колісним. Він працює юристом, веде активний спосіб життя, бере участь у марафонах та часто виїздить до центру міста в справах.
Артем мешкає на третьому поверсі. Раніше біля входу в його під’їзд були встановлені рейки — скористатися ними чоловік не міг, адже вони несуть небезпеку для життя.
Щоб дістатися до дверей, які ведуть у під’їзд, треба піднятися на десять сходинок. На них ЖЕК встановив дві рейки, які лежать під страшним кутом — я називаю їх "дорога смерті" чи "дорога в один кінець". Ними просто нереально скористатися ні людям на кріслах колісних, ні батькам із дитячими візочками. Коли мені потрібно було вийти з дому, я просив друзів підстрахувати, іноді допомагали водії із соціального таксі, — розповідає киянин.
Артем почав шукати варіанти, як можна замінити рейки на нормальний пандус.
"Після початку повномасштабного вторгнення здавалося, що це трошки не на часі… Але потім я побачив новину, що адміністрація мого району виділила великі кошти на висаджування тюльпанів. Я був шокований. Квіти через місяць зів’януть, через рік знову доведеться робити тимчасове візуальне оформлення. А пандуси й наземні переходи будуть корисними для маломобільних людей завжди".

Чоловік написав лист-звернення, в якому розповів, хто він і де мешкає, а також прикріпив фотографії рейок на сходах. Артему відповіла управлінська компанія, яка обслуговує будинки його мікрорайону. Паралельно із цим активіст попросив "Доступно.UA" також надіслати звернення до цього управління.
Роботу зі встановлення пандуса виконували представники аварійних служб. Якщо в когось проривало трубу, вони зривалися з місця і їхали на виклик — це їхня основна діяльність. Але до встановлення пандуса вони поставилися з повагою: у процесі монтажу показували кут нахилу, щоб перевірити, чи буде мені зручно користуватися ним, — розповідає активіст.
Невдовзі киянин поїхав на спортивні змагання, а коли повернувся додому, вперше без сторонньої допомоги зміг дістатися під’їзду з валізами. Серед мешканців будинку Артем був не єдиною людиною, яка користується кріслом колісним, тож зручний пандус завжди стає у пригоді.
"Артем витратив чимало сил для того, щоб відстояти свої права, але завдяки таким проактивним людям в Україні відбуваються зміни на краще, — каже виконуюча обов’язки керівника "Доступно.UA" Наталія Пархитько. — Так, цей пандус не є ідеальним, тому що він не відповідає всім Державним будівельним нормам. Але люди, які проживають у будинку, можуть ним скористатися і мають змогу потрапити додому без сторонньої допомоги".

Зручний міський простір — це не привілей, а норма, яка має бути доступною на всіх столичних вулицях. А посприяти позитивним змінам у місті може кожен небайдужий киянин.