Нові назви старих вулиць Києва. Дізнайся більше про сучасні урбаноніми
Фото: Вікіпедія
Вже декілька років у Києві активно змінюють назви вулиць, провулків та бульварів, що пов'язані з росією чи радянським минулим.
У сьогоднішньому матеріалі розповімо про нові назви вулиць, які нещодавно перейменували.
Вулиця Тагільська – вулиця Оксани Мешко
Колишня вулиця Тагільська, що пролягає в Подільському та Шевченківському районах, отримала свою назву у 1955 році. Ймовірно, назва пов'язана з річкою Тагіл, що тече на території росії.
Нова назва – вулиця Оксани Мешко, на честь учасниці опозиційного руху в Україні у повоєнний період. Мешко була лідеркою Української Гельсінської групи, що боролась за права людини та націй в Україні відповідно до Заключного акту Наради у справах безпеки й співпраці в Європі.
Свого часу Українська Гельсінська група піддавалась жорстким репресіям з боку КДБ. Всю свою молодість Оксана Мешко присвятила боротьбі за права українців та була активною учасницею правозахисних рухів в Україні, за що її декілька разів арештували. Її життя складалося з постійних обшуків, викликів до КДБ, звинувачень у антирадянській пропаганді, допитів, а у 1980 році її примусово запроторили у психіатричну лікарню в Києві. У віці 76 років жінка отримує новий вирок – шість місяців ув'язнення і п'ять років заслання. У 1985 році пані Оксана повертається із заслання до Києва.
Вулиця Марини Цвєтаєвої – вулиця Олександри Екстер
Колишня назва вулиці у Деснянському районі міста – вулиця Марини Цвєтаєвої, російської поетеси. З березня 2023 року вона отримала назву на честь Олександри Екстер – художниці, яскравої представниці європейського кубізму та футуризму, а також українського авангарду.
Дослідники вважають Екстер однією із засновниць стилю ар-деко. Є припущення, що саме українське народне мистецтво надихнуло художницю на різноманіття кольорів у роботах, і саме під впливом Екстер французькі кубісти почали додавати колір та експериментувати з ним у своїх роботах.
Також існує версія, що саме Екстер відкрила для відомого художника Павло Пікассо кольори та контрасти, яких він до того уникав.
Вулиця Біломорська – вулиця Катерини Гандзюк
Назву Біломорська вулиця отримала в 1955 році й була пов'язаною з назвою російського міста Бєломорськ, а також Біломорканалом, збудованим в рекордні темпи руками ув'язнених людей. Нова назва – вулиця Катерини Гандзюк.
Катерина була українською громадською діячкою, яка критикувала правоохоронну систему за бездіяльність у боротьбі з сепаратизмом, була волонтеркою Itchy Trigger Finger Ukrainians, де займалася патріотичною рекламою для жителів окупованого Криму, стала співзасновницею Агенції громадської журналістики "МОСТ", де публікувались антикорупційні розслідування щодо влади Херсонської області. І це, звичайно, не повний список діяльності активістки. У 2018 році Катерина Гандзюк померла після нападу на неї, що стався біля її житла у Херсоні. Ця подія стала резонансною через відсутність результатів розслідування вбивства активістки. Через декілька днів після її смерті всією країною пройшла акція "Хто замовив Катю Гандзюк?"
Площа перемоги – Галицька площа
Площа у центрі міста раніше називалася площею Перемоги. Таку назву вона отримала у 1952 році на честь перемоги радянського союзу у Великій вітчизняній війні. Цікаво те, що Галицька – це не нова назва площі: таку назву вона носила тричі за історію свого існування.
Площа сформувалася у 19 столітті й отримала назву Галицька, адже саме звідси починався шлях до Галичини. Проте у 1926 році вона отримала нову назву – площа Повстання 1905 року, але назва не прижилася, тому вже у 1944 році їй повернули першу назву – Галицька.
Бульвар Дружби Народів – бульвар Миколи Міхновського
Колишній бульвар Дружби народів відтепер має назву бульвару Миколи Міхновського.
Визначення "дружба народів" в радянських країнах завжди було пропагандистським. Популяризувати "дружбу народів" почали ще в 30-х роках, тоді ж і виникли ідеологеми "старший і менший брат", "сім'я народів", "росія-матінка" тощо. З грудня 2022 року бульвар носить ім'я відомого українського громадського діяча Миколи Міхновського.
Міхновський поклав своє життя за самостійність України. Саме він став першим представником українського націоналізму, а також був діячем Української Республіки. З-під його руки вийшла брошура "Самостійна Україна" – збірка ідей Революційної української партії (РУП). Також він підготував проєкт "Конституції Міхновського", в якій Україна – вільна федеративна держава.
