Що ми (не) знаємо про безпеку на дорогах Києва. Інтерв'ю з Олексієм Білошицьким
Олексій Білишицький. Фото: пресслужба патрульної поліції
Київські дороги — це постійний виклик: від щільного трафіку і проблем із паркуванням до аварійних ситуацій. Чому виникають затори, як боротися з порушниками паркування та що насправді впливає на безпеку в столиці?
"ТиКиїв" поспілкувався з Олексієм Білошицьким, першим заступником начальника Департаменту патрульної поліції України. Далі — простими словами про складні дорожні проблеми.
Чому водії їздять занадто швидко
Чому водії так люблять їхати швидше за дозволене?
Насправді причин цьому декілька, і це питання комплексне. Насамперед у нас так побудовано законодавство, що присутня досить висока толерантність до порушень саме швидкісного режиму.
На відміну від багатьох інших країн, у нас дозволено, так би мовити, "без штрафів" перевищити ліміт до 20 км/год. Наприклад, якщо в місті дозволено 50 км/год, то рух до 70 км/год не карається. Це є порушенням, але відповідальність настає тільки після перевищення на понад 20 км/год. Це перший аспект.
Другий аспект полягає в тому, що навіть за умови такої високої толерантності, самі штрафи за перевищення швидкості залишаються неактуальними. Зараз штраф за перевищення на понад 20 км/год сягає 340 грн. А якщо ж ми говоримо про порушення, зафіксоване в автоматичному режимі камерами, сума сплати становитиме 170 грн за умови сплати в перші 10 днів.
Ми розуміємо, що штраф невідповідний — це буквально вартість кількох літрів пального.
Мета відповідальності — виховання порушника, а в цьому разі, через свою неактуальність, вона, навпаки, спонукає до порушення. Багато водіїв думають: навіть якщо мене притягнуть до відповідальності, це все одно мізер, який кожен готовий заплатити.
Третім аспектом я б виокремив фактор великого міста. Всі завжди кудись поспішають і думають, якщо будуть рухатися на 20–30 км/год швидше, то зекономлять багато часу. Насправді ж це лічені хвилини, можливо, навіть секунди. Адже є багато світлофорів, перешкод, і навіть якщо розігнатися на якійсь ділянці — все одно зупинишся на світлофорі або перехресті.
Чи реально змусити всіх їздити повільніше?
Насправді ми вже багато працюємо в цьому напрямі. Зараз у нас діє подвійна система контролю за швидкісним режимом. З одного боку, контроль здійснюється за допомогою приладу TruCam, коли поліцейські в ручному режимі здійснюють фіксацію та притягують до відповідальності. З іншого боку, діє система автоматичної фіксації, яку ми запустили у 2020 році. Тільки за цей рік ми маємо вже понад 4 млн постанов саме за порушення швидкісного режиму.
Робота ведеться масштабна, але, повертаючись до попередньої тези, на жаль, нинішні штрафи не лякають водіїв. Через це фактично обидві системи поки що працюють не на повну потужність.
Звісно, система автоматичної фіксації буде розширюватися, ми встановлюватимемо додаткові камери, робитимемо це більш акцентовано. Водночас залишаються ті проблемні питання щодо розміру штрафів та законодавства, які є наразі.
Проблема заторів
Як можна розігнати затори? Які їхні основні причини?
Це також досить системна проблема. Насамперед — це сама побудова міста. У багатьох районах вона є застарілою і не передбачає такої кількості транспортних засобів. Навіть зараз, коли кількість авто значно збільшилася, інфраструктура не те що не встигає — вона дуже далека від необхідного рівня.
Як показує практика, необхідні розв'язки та додаткові шляхи сполучення нині не будують через об'єктивні та суб'єктивні фактори.
Яскравий приклад — окружна дорога навколо Києва. Це вже давно не об'їзна дорога, а просто широка вулиця в місті, яка не виконує функції об'їзду. Розбудова столиці вже вийшла за її межі. Тому щоб зменшити навантаження на райони, потрібно зменшити транзитний рух містом. А також ухвалити інфраструктурні рішення, які перенаправлять транспортні потоки.
Другий важливий аспект — суб'єктивний фактор. Дуже часто водії нехтують правилами дорожнього руху, поспішають і потрапляють у ДТП. А ДТП — це миттєве ускладнення руху, яке впливає на ситуацію на всій ділянці та суміжних дорогах, адже потік може зупинитися повністю.
Часто буває так, що через невелику аварію учасники тривалий час перекривають дорогу, бо не можуть розібратися між собою.
Ми спонукаємо всіх більше користуватися можливістю складання європротоколу, а не чекати поліцію, яка так само проривається через той самий затор, створений учасниками ДТП. У закордонних країнах на невеликі аварії поліцію здебільшого взагалі не викликають.
Які порушення правил дорожнього руху трапляються у Києві найчастіше? Наскільки часто пішоходи порушують правила або стають причиною ДТП?
Якщо ми говоримо про Київ, то лише цього року ми винесли понад 160 000 постанов за порушення швидкості. Це найчисленніше порушення, і воно є дуже небезпечним. 41% всіх ДТП із потерпілими та загиблими трапляються саме через перевищення швидкості.
Що стосується пішоходів, то з початку року ми притягнули до відповідальності понад 1800 осіб. Найчастіші порушення — перехід проїжджої частини у невстановленому місці та ігнорування сигналів світлофора. Це досить велика кількість порушень, тому ми звертаємо увагу не тільки на водіїв, а й на пішоходів.
Безпека під час відключень світла
Як на статистику аварійності впливають відключення світла? Чи усі світлофори працюють?
Відключення світла дуже сильно впливають на кількість ДТП з потерпілими пішоходами. Якщо брати період із 15 жовтня і дотепер, то на території Києва сталося 199 ДТП із загиблими або травмованими пішоходами. Це на 17% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Щодо світлофорів: у Києві дуже багато об'єктів зараз під'єднані до резервного живлення. Ми в онлайн-режимі слідкуємо за критичними перехрестями, які визначені як найбільш вразливі. За необхідності, коли автоматика не спрацьовує або джерело альтернативного живлення розрядилося, ми виставляємо регулювальників і керуємо рухом вручну.
Чому люди паркуються там, де не можна? У Києві за останні роки з'явилося багато місць, де прибрали стихійні паркінги, облаштували смуги громадського транспорту, але водії все одно їх займають. Чому так стається?
На жаль, це питання і культури поведінки, і свідомого порушення правил дорожнього руху.
Багато водіїв виправдовують себе простими фразами: "Мені на п'ять хвилин", "Мені сюди треба", "А де мені поставити авто?", "Немає місця" тощо. Це безпосередньо впливає і на затори, і на безпеку руху, адже часто автівки залишають там, де вони заважають огляду для інших водіїв. Це дійсно проблема, з якою місто бореться.
Варто зазначити, що тут пріоритетну роль відіграють інспектори з паркування, які працюють при КМДА, а поліція в цьому разі лише наглядає та допомагає.
Це досить європейський підхід: в інших країнах паркуванням здебільшого займаються саме такі інспектори, а поліція долучається другорядно.
Я знаю випадки, коли водіям дешевше сплатити штраф, аніж платити за паркування. Що ви про це думаєте?
Так, в Україні штраф за неправильне паркування дуже низький. Єдине, що обходиться порушнику справді дорого, — це евакуація транспортного засобу. Там вже зовсім інші суми, плюс втрата часу та незручності. Тому евакуації дійсно бояться.
На вашу думку, чого містяни зазвичай не розуміють або не знають про роботу патрульної поліції? Чи трапляються нецільові дзвінки?
Нецільові запити трапляються, але їх не так багато.
Тут, напевно, хочеться сказати про інше. Є ті, хто не до кінця розуміє, що патрульна поліція насправді виконує величезний спектр функцій. Це не лише безпека дорожнього руху. Це і громадська безпека, і реагування на всі виклики та повідомлення громадян на лінії 102 та 112.
Це також виконання безлічі функцій щодо підтримання обороноздатності держави. Це постійна допомога Силам оборони: і логістика, і контрдиверсійні заходи, і безпосередні оборонні дії.
Важливо сказати про зведену бригаду патрульної поліції "Хижак". Наші хлопці зараз дають відсіч ворогу практично на всіх напрямках фронту. Тобто бригада, яка складається з патрульних поліцейських, бере безпосередню участь у бойових діях.
На поліції зараз лежить дуже велике навантаження. Але треба пам'ятати: поліцейські — це такі самі люди, як і всі ми. Якби ви зустріли їх на вулиці без форми, ви б не відрізнили їх від пересічних громадян. Це люди з такими самими думками та мріями, але вони прийшли на службу за покликанням і намагаються максимально допомогти людям.
Що б ви порадили киянам, щоби підвищити безпеку на дорогах?
Напевно, варто почати з себе — з культури водіння та самодисципліни.
Багато людей досі не користуються пасками безпеки, хоча для інших це вже стало рефлексом. Наприклад, я відчуваю дискомфорт, якщо не пристебнутий під час поїздки. А інші люди цим питанням нехтують. Багато хто нехтує правилами дорожнього руху, поспішаючи без потреби. Часто відсутня взаємна повага між учасниками руху. І це дійсно те, з чого потрібно починати.
Але якщо говорити про менш філософські, а більш практичні поради, то зараз, під час блекаутів, дуже важливо пам'ятати про максимальну уважність. Водіям слід повністю виключити використання гаджетів, телефонів, щоб нічого не відволікало. Бути максимально уважними, особливо на неосвітлених ділянках, і знизити швидкість.
Безпечна швидкість — це не те саме, що дозволена. Безпечна — це та, на якій водій впевнений, що зреагує на будь-яку ситуацію і зможе уникнути ДТП. Якщо це — слід їхати 30 км/год, щоб уникнути небезпеки.
І для пішоходів також дуже важливо в цей період намагатися одягатися у світле: білий, жовтий кольори дають більше видимості, адже темний одяг її погіршує.
Використовуй світловідбивні елементи, ліхтарики — максимально все, що може привернути увагу та позначити себе на дорозі.
