Український дім: Ленін, Фрипулья, Роден, Майдан
Фото: Олександр Панченко
Старші покоління киян це місце не дуже люблять. Все не можуть пробачити, що заради будівництва музею Леніна (нині — Український дім) було зрито добрячий шмат Володимирської гірки. А ще зруйновано літній кінотеатр та історичну будівлю — готель "Європа".
А от кияни, які народилися пізніше, мають до будівлі геть інші почуття. І це не про часи, коли в її стінах проводилися Великі скульптурні салони чи Антикварні виставки. А про часи гарячих подій на Майдані: тоді колишній дім Леніна перетворився на дім Захисників. Тут люди могли переночувати, відпочити, поїсти.
Тож розповідаємо про історію цієї з усякого погляду незвичайної будівлі.
Руїніада
Цьому місцю не щастить. Щоб тут не побудували — через якийсь час від нього залишаються лише руїни. Спочатку на площі був Перший міський театр. Після його знесення (через аварійний стан) кілька років тут царювала пустка. Доки у 1857 році за проєктом архітектора Олександра Беретті не було розпочато будівництво триповерхового будинку — готелю "Європа".
Коли до влади дорвалися більшовики, то готель зачинили. Натомість споруду передали під різноманітні установи (традиційно подробивши фанерними перегородками колись шикарні апартаменти на безліч маленьких кімнаток).
Будинок двічі збиралися знести (до війни — і одразу після неї). Проте він спромігся дотягнути аж до 1979 року. Саме тоді він і пав жертвою будівництва Київського філіалу Центрального музею Леніна.
Ленін у Києві, Київ без Леніна
Не дивлячись на те, що у Києві Ленін не бував жодного разу (на відміну від його братів, сестер та матері), було вирішено відгрохати на честь Ілліча окрему будівлю (до того музей імені "вождя" працював у приміщенні колишнього Педагогічного музею). Місце обрали з шиком — у самісінькому історичному центрі.
Білосніжну "скриню" за проєктом архітекторів Вадима Гопкала (керівник групи), Вадима Гречини, Володимира Коломійця і Леоніда Філенка спорудили в 1978-1982 роках.
Фото: uadim.in.ua
Зрозуміло, що авторський колектив споруди та її художнього оформлення був відзначений Державною премією УРСР імені Шевченка.
Оформлення інтер'єрів
Треба віддати належне авторам експозицій — ви самі спробуйте зробити музей на честь якоїсь особистості... без жодної речі цієї особистості. Тому балом у музеї заправляли копії та копії-копій.
Демонструвався у київському музеї і такий цікавий експонат... як "смертельне" пальто Ілліча. Тобто пальто, в яке він був вдягнений, коли його смертельно поранила Фанні Каплан (яка, на відміну від Леніна, в Києві бувала — кілька років тому ентузіасти на Подолі навіть відкрили скромну меморіальну дошку на її честь).
Так-от, таке фейкове пальтечко — зі слідами куль — красувалося у вітринах всіх (без винятку!) музеїв Леніна, які тільки існували на території Радянського Союзу! Мабуть, їх клонували.
Щодо інтер'єрів, то над їхнім створенням працювали кращі з найкращих українських художників! Так, автором революційних гобеленів був Анатолій Гайдамака та Лариса Міщенко.
Якщо відкинути пропагандистське навантаження, то це були справжні шедеври монументального мистецтва. Шкода, що їхня доля невідома. Вони могли зайняти належне місце у майбутньому музеї Антикомунізму.
До речі, Лариса Василівна також є автором неймовірних вітражів, що прикрашають купол будівлі. Коли через них проходили сонячні промені, то це було фантастичне видовище! На жаль, після того, як неподалік був "прильот", вітражі із зовнішньої сторони закрили захисними щитами.
Окремо варто згадати космічні — круглої форми світильники, які прикрашають хол будівлі. Якщо придивитися до них, то стає зрозуміло, що такі світять на платформі станції метро "Палац Україна". Свого часу залишки ламп передали метрополітену саме з Українського дому.
Друге життя будівлі
Леніна з будівлі виселили лише у 1993 році. Відтоді це — Український дім. Головний культурний центр міста. Саме в ньому (ще до демонтажу вітрин з комуністичним мотлохом) провів персональну виставку художник Фрипулья — він же Федір Тетянич.
Свідки того перфомансу стверджують, що то було грандіозне видовище: в залі ще височіла кам'яна постать Леніна, а навколо неї були розкидані купи якогось неймовірного сміття з усіх усюд — то художник створював свої нереальні роботи (за які одні вважають його генієм, а інші — божевільним).
Також саме у стінах Українського дому (а точніше у залі кінолекторію, де раніше демонстрували нетлінки про Леніна) відбулися перші два концертних сезони (за часів незалежності) Київської філармонії, яка тимчасово перебралася сюди через ремонт свого приміщення. Також тут відбулися два фестивалі експериментальної електронної музики. А ще — численні ярмарки та виставки... котів (гроші заробляти якось потрібно).
Часи розквіту
До ери Мистецького Арсеналу Український дім переживав свій культурний зльот. У його стінах проводилися пафосні Антикварні та скульптурні салони. Пам'ятаю як привозили роботи Пікассо, Далі та Родена. І наші віпи, які прийшли на цю подію, після подачі шампанського спокійненько ставили на скульптуру Родена "Мислитель"... келихи.
Нещодавно Український дім презентував нову айдентику та поділився з нами своїми планами. Так, дирекція працює над тим, щоб зробити центр більш відкритим.
Мріє запросити в нього усіх митців: архітекторів, письменників, художників, акторів, перетворивши будівлю на такий собі величезний артмайданчик (до речі, одразу після виставки Марії Примаченко в залах Українського дому покажуть роботи іншої відомої художниці — Катерини Білокур).
