Емоційне зараження: чому нам буває погано від чужих емоцій

Фото: Freepik

За даними Gradus Research, торік 77% людей в Україні відчували сильну знервованість і стрес, а ще 52% — внутрішню напругу та тривожність. Негативні переживання, безперечно, виникають внаслідок критичних подій. Утім, не лише надзвичайні ситуації позбавляють психічної рівноваги — інколи достатньо спостереження за іншою людиною, щоб перейняти її тривогу та стрес.  

Ми зібрали дослідження науковців, які пояснюють феномен емоційного зараження. Про те, як воно виникає та кого найбільше травмує, чи можуть почуття передаватися через соцмережі, а також як віднайти баланс при спілкуванні із тривожними людьми — читай далі.  

Як виникає емоційне зараження

Вперше теорія емоційного зараження була описана у 1993 році психологинею Елейн Гетфілд в однойменній праці. Науковиця стверджувала, що люди схильні автоматично імітувати вираз обличчя співрозмовника, його інтонації, позу та рухи для емоційного зближення. Подібна несвідома мімікрія є способом адаптуватися до людини та досягти співпереживання. Цікаво, що ще на початку XX століття психолог Теодор Ліпс стверджував, що емпатія є наслідком імітації фізичних проявів емоцій.  

Також емоції можуть передаватися вербально та інтонаційно. Одне із досліджень Гетфілд показало, що коли позитивне чи негативне переживання висловлюється за допомогою голосу, людина, яка чує звуки, починає відчувати відповідні емоції.  

У наші дні теорія емоційного зараження глибоко вплетена у різні сфери життя — професійну комунікацію, маркетинг, взаємини. За словами однієї з авторів Harvard Business Review Крісті Хеджес, "стрес поширюється, як зараза". Саме тому настрій керівника часто формує емоційний стан усього колективу.  

Ловці емоцій — жертви зараження

Професор Університету Erasmus Віллем Вербеке ділить співрозмовників на два типи у контексті емоційного зараження. Носія первинної емоції науковець називає "передавачем", а того, хто переймає переживання — "ловцем". Звісно, чистих передавачів і ловців не існує — кожна людина у різних обставинах може відігравати першу або другу роль. 

Утім, деякі люди бувають більш схильними до того, щоб наслідувати переживання. Пояснюючи це, Вербеке пропонує ділити людей за такими характеристиками:

• Харизматичні — здатні заражати емоціями й самі легко підхоплюють чужі переживання.
• Емпатичні — схильні заражатися емоціями інших, але рідко передають власні. 
• Експансивні — легко передають свої переживання іншим, але самі не заражаються.
• Невиразні — рідко заражають своїми емоціями й так само рідко переймають чужі.

Чи поширюється емоційне зараження в інтернеті?

В епоху соцмереж емоційне зараження набуло нових форм. Сучасні дослідження виявили, що заразитися переживаннями іншої людини можна навіть не спостерігаючи за нею. 

Наприклад, у 2014 році науковці Корнелльського університету здійснили масштабний експеримент, у якому залучити 689 000 випадкових користувачів Facebook. Дослідники поділили юзерів на дві групи: одній показували у стрічці здебільшого позитивний контент, а другій — негативний. Спостереження за поведінкою "піддослідних" виявило, що люди, які бачили більше депресивних дописів, частіше використовували негативні слова у створенні власних постів. Така сама закономірність спостерігалася й у споживачів радісного контенту.   

Хоча емоційне зараження є потенційно травматичним досвідом взаємодії, людство не могло не побачити в ньому джерело ресурсу. У маркетингу існує ціла категорія підходів із залучення аудиторії — "емоційна інженерія".

Вчені Джуліана Ізабелла та Гамільтон К. Карвалью у своїй науковій праці Emotional Contagion and Socialization згадують досвід японських маркетологів, які використовували програмне забезпечення для сканування посмішок. Аналіз руху очей, вигину губ та мімічних зморшок допоміг навчити співробітників демонструвати максимально щирі посмішки при роботі зі споживачами. Менеджери, які успішно пройшли навчання, повідомляли про підвищення задоволеності своїх клієнтів.

Як запобігти емоційному зараженню

Якщо люди передавали б один одному лише позитивні почуття, емоційне зараження не було б проблемою. Утім, життя наповнене не лише радісними моментами. Не тлі травматичних подій більшість відчувають стрес і тривогу, що в сучасному українському контексті стає особливо відчутним. Негативні переживання передаються від людини до людини, стаючи болем цілого суспільства.

Чи означає це, що нам потрібно уникати контактів із тривожними людьми? Навряд чи, адже таке рішення виключає фактор взаємопідтримки, який є особливо важливим у ближньому колі спілкування.

Емпати страждають від того, що не можуть повністю відсторонитися від чужого стресу. Але емоційне зараження можна вчасно виявляти та брати під контроль — потрібні лише навички. 

Happiful описує такі прояви емоційного зараження:

• У присутності людини ти починаєш компульсивно переїдати, щоб відволіктися від внутрішньої напруги.
• Ти стабільно уникаєш зорового контакту з людиною, часто перемикаєш увагу на сповіщення в телефоні.
• Твій неспокій поряд із людиною проявляється у дрібних діях: клацанні ручки, гризінні нігтів, смиканні ногою тощо.
• Ти несвідомо відкладаєш діалог із людиною, яка тебе заражає. Наприклад, довго не відповідаєш їй у месенджері.
• Після розмови з людиною, ти відчуваєш головний біль і надмірну втому.

Подібні реакції можуть свідчити про те, що тебе заражають стресом і тривогою. Щоб чужі емоції не поглинути повністю і не призвели до відсторонення та непорозумінь, Happiful рекомендує декілька допоміжних рішень.

• Аналізуй емоції

Роби крок назад та намагайся усвідомлювати свої переживання — їхні причини, різновид, інтенсивність. Розуміння того, що є каталізатором стресу для тебе стане першим кроком до усвідомлення почуттів інших та протистояння негативу.

• Будь поруч, але не нав'язуй підтримку 

Якщо твоя близька людина перебуває у стресі, дай їй можливість самій визначити, коли вона буде готова до діалогу. Підтримка у слушний момент допоможе уникнути додаткової емоційної травматизації для вас обох.

• Подбай про себе без провини

Інколи важливо відсторонитися від ситуації, наскільки критичними не були б переживання близьких. Щоб допомагати іншим, ти сам маєш бути у ресурсі, тому не нехтуй самовідновленням і бажанням усамітнитися. 

• Культивуй стресостійкість

Ти не зможеш постійно уникати стресових ситуацій і тривожних людей, тому важливо укріплювати власну емоційну стійкість. Практикуй спосіб мислення, який хочеш бачити в людей свого оточення. Позитивні афірмації, усвідомлене дихання та інші техніки допоможуть ефективно долати стрес.  

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter