Есей, що закохає тебе у біг: де знайти суперсилу та впевненість у собі
Фото: Тетяна Гриньова
"Ненавиджу бігати", "біг — це не моє": коли я чую такі думки від людей (доволі часто), то запитую, чи бігали ці люди раніше. Виявляється, що більш ніж половина ніколи не пробували або робили це в останній раз у школі. Як амбасадорка бігу з 11-річним досвідом, фінішерка 42-х марафонів та авторка бігової колонки відчуваю необхідність зробити так, щоб ти не тільки спробував, а й закохався у біг. Прочитай цей текст уважно!
Коли я їду за кермом зранку і бачу бігунів, я відчуваю радість і заздрість одночасно. Радість, тому що знаю, який кайф вони відчувають прямо зараз, заздрість, адже я зараз хотіла б так само, а не стояти у трафіку.
Це не очевидно пересічному водію чи перехожому: пам'ятаю себе, пролітаючи свій десятий кілометр під снігом о 7 ранку, десь повз зупинку на Арсенальній, і сумні обличчя людей у великих пуховиках та пальтах. На них було більше співчуття чи здивування, ніж заздрості… Я б побажала їм дізнатись, якою щасливою та енергійною я була у тому стані, під снігом, у тоненькій флісці та лосинах.
Коли я біжу, мені не важлива погода. Так, вона має значення перед виходом із дому, але вже за 5-10 хвилин тобі байдуже — то вітер, сніг, дощ чи туман. За пару кілометрів ти входиш у ритм, за п'ять — входиш у той самий омріяний "потік", де вирішуються всі проблеми й задачі.
Коли я біжу, я відчуваю свободу думок: я можу подумки писати тексти, генерувати ідеї, на які не наважилась би у ліжку чи кріслі. Іноді я думаю, що було б непогано працювати під час пробіжок. Іноді я саме так і робила: щоправда, я писала тексти, поки йшла біговою доріжкою.
Коли я біжу, я відчуваю сміливість мріяти! Я сама собі СЕО, фаундер, астронавт і доктор наук. Я Нобелівський лауреат і володар Оскара. Я володар всіх Кілець, я Королева-Мати, я Опра Вінфрі й Маргарет Тетчер, я Меріл Стріп і Анна Вінтур. Я можу напланувати й намріяти собі неймовірні речі, і навіть якщо вони збуваються потім всього на 0,1%, мені подобається цей імпакт…
Коли я біжу, я відчуваю себе дуже сильною, ВСЕсильною, я можу що завгодно. Ні, це не сектантство, і я не зійшла з розуму: про такий ефект від фізичних тренувань та бігу, зокрема, говорять навіть психотерапевти. Той факт, що ти зміг перемогти себе і пробігти 2-5 км або 10-20 (кому що), дає очевидний результат "на табло" і буст впевненості у собі, якщо він тобі зараз потрібен. Коли мені погано — я біжу. Бо знаю, що після точно стане краще!
Коли я біжу, я відчуваю себе привабливою: я дика кішка, Зендея і Томб Райдер одночасно. Я знаю, що можу більше, краще, довше, швидше, я знаю, що можна докачати прес чи біцепс, — але нічого не порівняється з легкістю вранішнього бігу, коли відчуваєш себе першою людиною на Землі, найкрасивішою за замовченням, бо рух — і є сама природа. Неважливо на кубики, — я дуже вдячна собі за те, що колись, 11 років тому, вибрала цю звичку (а вона — мене?). Я не уявляю, ким би я була, якби не біг…
Коли я біжу, я зустрічаю багато потенційних друзів: нових, незнайомих, але вже для мене цікавих і дуже красивих. Так, я кажу про бігунів, яких я зустрічаю. У нас є мовчазне правило, соціальний договір бігунів всього світу: всі бігуни — хороші люди, всі бігуни заслуговують на підтримку, всі бігуни — красиві (all runners are beautiful!).
Так, якщо ти вперше виходиш на пробіжку і тобі страшно, що досвічені бігуни будуть зневажати тебе за темп, техніку, маленьку дистанцію — забудь це. Бігова солідарність — це підтримка кожного, і байдуже — бігає він 20 років чи 1 день. Якщо ти вийшов бігати сьогодні — ти вже бігун. І наш друг! Мій син каже про бігунів на вулицях будь-якого міста: "Дивись, мам, твій друг!". І, так, він має рацію!
Своєю першою пробіжкою, яка стала стартом "всього", я вважаю 9 травня 2013 року. Серйозно, я пам'ятаю цю дату: пройшов місяць із дня народження мого сина, тобто з пологів. І лікар дозволив мені фізичні навантаження. Я не стала зволікати й вийшла на тренування у той самий день, коли це стало дозволено. Я пробігла чотири кілометри, і якими прекрасними здавались вони мені! Свобода, всесильність, краса міста і людей навколо, любов до життя і віра у найкраще! Так, після пологів, маючи дитину на грудному вигодовуванні, бігати не дуже легко фізично, але емоційно — те, що було мені необхідно. Вийти з дому без "+1" і відчути себе вільною та легкою.
Цю історію я повторювала багато разів: з того часу я ніколи не переривала свої пробіжки більше, ніж на пару тижнів. Я завжди беру кросівки у подорожі, навіть найкоротші. Я бігаю в -20 та +30, я знаходжу час на біг завжди: коли багато роботи й коли я на відпочинку, після вечірок і перед конференціями та відповідальними виступами. Просто я знаю, що без пробіжок я не зможу впоратись із цими викликами. Без пробіжок я перестану ставити виклики собі!
Перший півмарафон я фінішувала через півтора року після початку системних пробіжок, перший марафон — після трьох з половиною років. З того часу було 42 марафони, сотні півмарафонів і безліч інших дистанцій. Я не професійний бігун, я відданий аматор, достатньо системний, щоб продовжувати вже другий десяток років, недостатньо дисциплінований, щоб ставити нові рекорди.
Мій тренер говорить, що я вроджений марафонець: у мене ніколи не було травм, не боліли коліна й ахілли, я жодного разу не сходила з дистанцій на змаганнях. Я могла б навіть перемагати на невеликих стартах у своїй віковій категорії, якби старалась більше, але я не маю для цього мотивації та часу. Мені достатньо знати, що у мене завжди є моральна підтримка та улюблене хобі: я знайду собі заняття і компанію (так, до речі, бігуни й бігові клуби є скрізь по світу) у будь-якому місті та країні. Це моя ідентифікація та опора.
Мене також мотивує знання, що комусь моя історія та поради стануть у пригоді: коли важко, коли не зрозуміло, коли хочеться свободи, сил, впевненості у собі — виходь на пробіжку! Це не змінить світ, але може змінити твій день, тиждень, рік, і, можливо, життя.
Я не Муракамі й ніколи їм не стану: я ніколи не напишу таку книгу про біг, як він. Але я знаю, що кожен бігун — по-своєму письменник, коли він у процесі, коли він переставляє ноги, коли він ловить цей біговий кайф і свободу, він може все, що забажає. Бути письменником, бути переможцем, бути Нобелівським лауреатом та чемпіоном світу. Можеш і ти!
