Чи мають українці використовувати ШІ в роботі: очікування та реальність роботодавців
Фото: freepik.com
Найбільша лякалка про ШІ — що він зробить всіх безробітними та потім всіх погнобить. "Повстання машин" і всілякі інші жахи. Давайте ще раз проговоримо, у чому сильні сторони ШІ, і кому варто "проапгрейдитися" до повелителя ШІ.
Документальна рутина
Відверто кажучи, багато хто у своїй роботі ненавидить саме це — порпання у папірцях, пошук інформації та введення її до звітів та інших форм. І тому охоче віддадуть цей функціонал машинам, аби займатися чимось кориснішим та приємним. Наприклад, менеджер з продажів мусить витрачати купу часу на договори, акти, внесення-перевірку-активацію-архівацію. А так він би в цей час продавав і приносив компанії додаткові гроші. Або менеджер з персоналу може нагенерити прикольний текст вакансії, не сушачи собі голови й посортувати "чужими руцями" резюме. А перекладач може оптимізувати результати своєї праці за допомогою ШІ — наприклад, вичитати на помилки та одруківки. Тому всім, хто працює з документами, варто ближче познайомитися з ШІ та навчитися давати йому завдання та отримувати користь від співпраці з ним.
Масиви даних і аналітика
Друге — це робота з великими масивами даних у прогнозуванні, аналізі збуту, управлінні запасами тощо. І професійних сфер застосування теж сила-силенна. Від медицини, логістики до виробничих, торговельних компаній і навіть урядових установ. Економить час та ресурси. Знов-таки, логістикам, маркетологам, бізнес-аналітикам варто доповнити арсенал своїх навичок взаємодією зі ШІ, і тоді аналітика ефективності рекламних кампаній, контроль публікацій в соцмережах, прогнозування поведінки користувачів може бути перекладена на ШІ. А ще фахівцям, що працюють з зображеннями та графікою — так ШІ помічний у поліпшенні якості фотографій та формуванні зображень. Поки ми кепкуємо з деяких невдач ШІ, але він швидко вчиться.
Отже, вже зараз українці помічають застосування ШІ в:
- охоронних системах (42%);
- креативній індустрії (41%);
- банківських послугах (40%);
- обслуговуванні клієнтів (40%).
ЯК УКРАЇНЦІ ЗАСТОСОВУЮТЬ ШІ? ОПИТУВАННЯ
Вони вважають, що найбільш доцільно застосовувати штучний інтелект для оптимізації виробничих процесів та боротьби з корупцією — 54% і 51% відповідно. Чоловіки частіше за опитаних в цілому є прихильниками ідеї застосування ШІ для контрпропаганди (31% проти 26%) та ухвалення рішень у сфері управління державою (24% проти 19%).
До речі, поки що не всі роботодавці не додали окремого рядка у вакансії — вміє працювати з ШІ, але для 7% це вже "маст хев", для 8% — на окремі посади й для 18% це буде перевагою.
Тому можна почати з малого — потренуватися у співпраці з ШІ на буденних завданнях. Наприклад, вдома можна за допомогою ШІ рахувати калорії щоденного раціону та складати меню, формувати списки покупок і шукати маршрути, якщо збираєшся у незнайоме місце. ШІ може побути рекрутером на тренувальній співбесіді, допоможе вивчити іноземну мову, порекомендує джерела або книги для подальшого навчання або пошукає інформацію чи нагенерує ідеї.
Але. У прикладному сенсі існує непередбачувана поки ситуація — скільки та яких робочих місць скоротиться. І питання: а куди дінуться скорочені, чи зможуть вони перекваліфікуватися на "керманичів ШІ", або будуть просто звільнені? І чи не приведе їх звільнення до економічних гараздів для компаній, але погіршення сервісів для споживачів? Наприклад, застосування чат-ботів для спілкування з клієнтами — вони здатні заспокоїти розгніваних споживачів розумними та втішними словами. Але навряд чи зможуть виправити ситуації нестандартні, з якими телефонують споживачі. Для розв'язання рутинних питань — так, тут оптимізація значуща і розумна. Але як відділити стандартні запити та нестандартні, як оцінити логіку та контекст… Тому застосування таких інструментів помічне, але не вирішує всіх проблем. І ніяк не базується на відповідальності за скоєне.
Може, тому ми не довіряємо новій технології. Попри те, що загалом ми ставимося прихильно до застосування ШІ — переваги штучного інтелекту визнають 76% українців, а 73% опитаних погоджуються з тим, що технологія здатна полегшити життя людства — тим не менш, з пересторогою до розвитку штучного інтелекту ставлять 57% респондентів. Головні побоювання: втрата роботи та знецінення фаху, загроза неконтрольованої діяльності, повстання машин і можлива агресія до людини.
Враховуючи, що застосування ШІ почалося відносно нещодавно і не вивчено достеменно, 45% українців вважають, що потрібне законодавче врегулювання в галузі ШІ (серед опитаних з матеріальним становищем вище середнього (53%) та вищою освітою (51%) таких значущо більше).
Це має сенс, враховуючи, що сучасні видатні філософи, такі як Ювал Ной Харарі, дуже скептично відносяться до широкого безконтрольного застосування ШІ:
"Що означає для людей жити у світі, де великий відсоток історій, мелодій, образів, законів, політик та інструментів формується нелюдським інтелектом, який знає, як із надлюдською ефективністю використовувати слабкості, упередження та уподобання людського розуму — і знаючи, як встановити близькі стосунки з людьми?
ШІ може швидко поглинути всю людську культуру — все, що ми створили за тисячі років, — переварити її та почати викидати потік нових культурних артефактів...
Настав час зважати на ШІ до того, як наша політика, наша економіка і наше повсякденне життя від нього залежатимуть.
Так, цей потужний засіб має "подвійне призначення" — він може бути як інструментом, так і зброєю. І не завжди він "винуватий" у тих проблемах, що з ним пов’язані. Наприклад, його здатність генерувати так звані "галюцинації" — ШІ "додумує"деякі свої відповіді, роблячи їх довершеними з мовної точки зору, але помилковими з фактичної точки зору. Все мало б бути просто: штучний інтелект обробляє інформацію, яку йому дають, і виділяє якусь основну лінію. Потім, коли йому трапляються дані, які не відповідають цій лінії, він класифікує їх як випадаючі показники, далекі від норми.
Але хто вирішує, що нормально, а що ненормально? Чіткого визначення немає, тому що воно часто залежить від контексту. А штучний інтелект не сильний у розумінні контексту. І таких нюансів багато. І ми поки не здатні адекватно на них реагувати. А іноді навіть не розуміємо їх загроз. На відміну від таких мислителів як Харарі. Можливо, саме тому Харарі додав своє ім’я до листа, підписаного тисячами експертів, із закликом до мораторію на дослідження моделей штучного інтелекту, які можуть взаємодіяти з текстами, зображеннями та звуками з "тривожними нюансами".
Ми винайшли те, що забирає у нас владу. І це відбувається настільки швидко, що більшість людей навіть не розуміють, що відбувається. Нам потрібно переконатися, що ШІ приймає правильні рішення щодо нашого життя. Наразі ми дуже далекі від вирішення.
Така точка зору Харарі не просто має право на існування. Вона має бути попереджувальним маркером для тих, хто готовий віддати ШІ всю силу влади.
Авторка: Тетяна Пашкіна
