Як допомогти близькій людині побороти залежність від азартних ігор: поради МОЗ
Лудоманія (або ігроманія) — це розлад психіки, який полягає у патологічній пристрасті до азартних ігор. Якщо твою близьку людину спіткала така проблема — час бити на сполох! Як саме діяти — пояснили у МОЗ України.
Читай також: Як поводитися з людиною, яка перенесла інсульт
Ігрова індустрія приносить істотний прибуток, тому й активно розвивається. А для зручності та широкого поширення серед населення більшість видів азартних ігор в наш час — в онлайн-режимі. З'являється все більше різних інтернет-казино, де можна випробувати долю, не виходячи з дому, а також онлайн-ігор, які потребують постійного вкладання грошей. Онлайн-ігри особливо небезпечні через свою доступність, в тому числі серед неповнолітніх користувачів, психіка яких ще вразлива й особливо схильна до такого виду залежностей.
Залежність від азартних ігор розвивається у людей, схильних до її прояву. Все починається на психологічно-емоційному рівні. Хвороблива тяга до адреналіну та азарту зумовлена глибоким незадоволенням собою або тим, що коїться в житті. Це своєрідна спроба не розв'язувати проблеми, а втікати від них, знімати з себе відповідальність за те, що відбувається. Багато хто просто відмовляється боротися за себе й близьких із життєвими труднощами. Також ігрова залежність часто супроводжується або є наслідком різного виду хімічних залежностей — алкоголізму, наркоманії.
Симптоми залежності від ігор схожі з симптомами інших залежностей — аж до прояву синдрому відміни (ломки) при відсутності можливості грати, тяги, підвищеної дратівливості, втрати контролю і неможливості зупинитися.
Ігрова залежність формується непомітно впродовж певного періоду. Її супроводжує марнування все більшої кількості грошей та часу на гру, збільшення частоти гри, ставок тощо. Коли гравець помічає перші негативні прояви, він намагається приховати їх від оточення та вирішити все самостійно.
Якщо останнім часом життя близької людини цілком зосереджене довкола азартних ігор, або ця пристрасть викликає у неї та у родини безліч проблем — слід замислитися. Можливо, вона страждає на залежність?
Якщо перші прояви вже даються взнаки, потрібно:
- Звернутися по консультацію до психолога або лікаря. Важливо з'ясувати, чи дійсно поведінка близької людини відповідає критеріям того, що вона має залежність. Якщо так — отримати інформацію щодо лікування.
- Уникати конфліктів. Не треба впадати у відчай та використовувати ультиматуми, зачиняти вдома тощо. Це не призведе до покращення, а тільки спровокує агресію у гравця. Також не варто вмовляти не грати чи припинити з цією шкідливою звичкою. На даному етапі ігроман, імовірно, вже не може зробити це самостійно.
- Спонукати людину відвідати спеціаліста: спокійно пояснювати, що допомога необхідна, і ти підставиш плече в разі потреби.
Утім, для членів родини проблема ігрової залежності стає помітною здебільшого лише тоді, коли гравець уже має супутні проблеми, з якими не здатен впоратись, — борги, кредити, проблеми на роботі тощо. Отож, лудоманія може серйозно зашкодити не лише залежній людині, але і її родичам.
В Україні діє Реєстр лудоманів — осіб, для яких обмежені доступ до гральних закладів та участь в азартних іграх. На початку 2024 року він налічував 3,7 тисячі осіб. З них переважна більшість (87%) потрапила до списку торік. Загалом за минулий рік кількість лудоманів зросла у 8 разів!
Як діяти, щоб допомогти собі та близькій людині, яка грає?
За даними МОЗ, найчастіше у проблемі залежності значну роль відіграє сім'я. Тому і боротьба може бути колективною. Перший крок до одужання має зробити сам ігроман, сказавши вголос: "Так, я залежний". Утім, шлях до незалежності від гемблінгу доведеться пройти разом.
Родині потрібно вибудувати із залежною людиною більш здорові стосунки, які опосередковано зможуть підтримувати мотивацію до лікування. Як це зробити?
- Зберігати терпіння й підтримувати. Залежність від азартних ігор може бути вкрай важкою для ігромана та його близьких, тому прояви взаємної підтримки надважливі.
- Знайти допомогу. Є спеціалізовані центри, які можуть допомогти людям, які страждають на залежність від азартних ігор. Слід попросити близьку людину звернутися по допомогу до таких організацій.
- Обмежити доступ до грошей. Якщо залежний спускає всі кошти в онлайн-казино, є варіант обмежити доступ до фінансів, щоб він не міг їх витрачати на ігри.
- Не звинувачувати та не засуджувати. Важливо пам'ятати, що залежність — це хвороба, а не вибір. Не потрібно створювати умови, в яких ігроман почуватиме себе ще більш уразливим.
- Намагатися зберігати здорові стосунки. Залежність може серйозно впливати на атмосферу в родині. Варто підтримувати здорові стосунки та уникати конфліктів. Але й пам'ятай, що розв'язати проблему залежності за іншу людину не вийде. Вона сама повинна наважитися на зміни та знайти відповідну допомогу. А ти станеш лише опорою в цьому процесі.
У разі патологічного гемблінгу може знадобитися фармакологічне лікування, ба навіть лікарня чи спеціальний реабілітаційний центр. Там застосовують комплексний підхід до лікування залежності з поєднанням індивідуальної та групової психотерапевтичної роботи, а також психологічної допомоги рідним.
Як діяти, якщо лудоман відмовляється від лікування?
Тоді членам сім'ї чи близьким, які живуть із залежним, потрібно звернутися до психолога, психотерапевта чи лікаря-психіатра, які допоможуть знайти правильний підхід.
Бувають випадки, коли з першої спроби у лікуванні не вдається отримати стійкий результат. Засмучуватися не слід — краще надалі підтримувати ігромана в пошуку дієвого способу лікування. МОЗ наголошує: цей складний шлях проходило чимало залежних — і багато з них змогли впоратися. Головне — вірити, що твоя близька людина обов'язково одужає та зможе жити здорове й щасливе життя!