Фронтмен гурту EPOLETS Павло Варениця про повернення на сцену, Київ та кохану дівчину

Фото: instagram.com/epolets

Наприкінці січня гурт EPOLETS відіграв свій сольник, присвячений 10-річчю альбому DOGMA. Ми поговорили з фронтменом гурту Павлом Вареницею про повернення у музику, Київ, що надихає та особисте… 

Павле, розкажи про концерт EPOLETS у Києві, чому він знаковий для гурту? 

До цього виступу ми готувалися дуже довго, і концерт вийшов класним! Ми присвятили його ювілею нашого першого альбому DOGMA й зіграли хіти з інших наших релізів. І найголовніше — презентували вінілову платівку, а це — знакова подія для будь-якого артиста. Публіка нас чудово зустріла! 

Альбому DOGMA вже десять років, і з моменту випуску платівки у 2014-му відбулися зміни не тільки в суспільстві — змінилися, власне, й ви… Як сприймаєте цю роботу зараз, що в ній і досі актуальне? 

Під час повномасштабної війни альбом заграв новими барвами та дав нам можливість зібрати кошти для захисників України. На концерті ми не просто співали  пісні, а й провели аукціон для "Азову", дружньої для нас бригади, в якій нині служить наш ударник. Ведучою була Соня Сотник з "Радіо Рокс", за що їй красно дякуємо. Ми розіграли багато пов'язаних з гуртом дрібниць і загалом зібрали 112 тисяч грн.

Я наразі живу в Одесі, дуже люблю повертатися до Києва з концертом.

До того ж альбом DOGMA писався саме в столиці, і тут багато місць, пов'язаних з ним. Наприклад, пісня "Кожен новий день" виникла за пляшкою вина на Оболонській набережній, написав її під час чергової прогулянки між літніми концертами. Більшість текстів я писав у метро, тож іноді для цього спеціально спускався в підземку. Як на мене, це ідеальне місце, щоб сховатися від людей. Я зосереджувався там на власних думках і надихався атмосферою. 

Ти створив свій перший гурт в 11-річному віці. Поділися з нами цією історією — що стало поштовхом для такого кроку? 

У мене були близькі друзі, з якими ми гуляли, грали в баскетбол, слухали одну й ту ж музику — наприклад, фанатіли від Nirvana, Pearl Jam, Metallica та інших гуртів. Тож вирішили зібрати власний гурт. Кожен вибрав свій інструмент, мені залишилася бас-гітара. Тоді я написав свою першу пісню, яка стала хітом літнього табору на Дністрі, в який я їздив щороку. Там було щось про чорне дуте пальто на дівчині, в яку я був закоханий. (Сміється.) Відтоді й розпочалася моя творчість.  

Потім ти пішов у мореплавство. Чому вирішив повернутися в музику? 

На флоті я пройшов тернистий шлях від кадета до механіка, побачив, як-то кажуть, світ. З часом зрозумів, що мені все важче дається розлука з близькими, тож вирішив шукати справу свого життя на березі. Так я згадав про те, що колись співав у гурті та навіть зібрав кавер-бенд, з яким почали виступати в барах. Саме він згодом переріс в EPOLETS.

Гурт брав участь у шостому сезоні шоу "Х-Фактор" та увійшов до 12 найкращих. Потім на деякий час ви зникли з інформаційного простору. Чому так сталося? 

До шоу ми позиціювали себе як інді-гурт, але після "Х-Фактора" прийшли нові слухачі. Вони, як і ЗМІ, очікували від нас якихось мейнстримних кроків, ми намагалися, але це не було органічним. Зрештою, саме це тисло на нас, викликало різні суперечки всередині гурту. Ми на якийсь час втратили орієнтири, тому вирішили зробити паузу на рік. Цей період став важливим для кожного. Всі переосмислили підхід до творчості й почали працювати з новими силами. 

Хто та що зараз впливає на музику гурту, хто надихає? 

Я постійно шукаю щось нове і чекаю щотижня на добірку релізів. З них і беру натхнення. Назву крайнє зі свого плейліста: Labrinth, Jaxmin Bean і нещодавно відкриті Fonteines DC і Holywatr — кайф! 

Хто з молодих українських виконавців є у твоєму плейлісті? Можливо, з кимось ти б хотів записати спільну пісню?

Мені до душі творчість Кажанни — її глибокі образи, метафори, грув і відчуття стилю. Дуже давно чекав саме на таку музику. Також мені досить близький, так би мовити, панківський інфантильний вайб гурту "Скажи щось погане". Можливо, з кимось би й записали спільну роботу! 

Свій останній альбом "Темна вода" ти охарактеризував як такий, що символізує новий етап в історії гурту. Поділися, що нового нам чекати?

Я буквально зараз повертаюся з нашої студії, де ми записали новий матеріал. У квітні відбудеться презентація нового повноформатного альбому. Першого за… сім років. Тож ще трошки — й усе покажемо! 

Учасники гурту EPOLETS не надто діляться із прихильниками подробицями особистого життя. Тому не можемо не спитати зараз, хто з вас одружений, а хто все ще холостяк? 

Гітарист Юрій Лясота — холостяк, басист Володимир Ступенчук — неодружений. В ударника Ігоря Смирнова дружина і дві доньки. В мене є дівчина та дві собаки. Зі своєю коханою Мариною я познайомився ще коли був моряком, років "надцать" тому. У соцмережах ми ділимося творчістю, не надто показуємо особисте, але й не приховуємо нічого.

До речі, щодо собак... Вони величенькі, відверто кажучи, з ними непросто. Власне, заради них ми купили машину, бо досі в цьому не було потреби. Я і досі автівку використовую здебільшого для собак і для поїздок до друзів до Києва чи на захід.

В Instagram ти розповів, що торік переживав ментальні проблеми та вирішив подолати їх, пишучи пісні. А до психолога звертався?

Хто зараз їх не переживає! Але я вирішив зробити як музикант — спочатку поговорити з собою через творчість, а потім звернувся до фахівця. Важливо шукати методи, щоб допомогти собі. Зараз я періодично консультуюсь з психотерапевтом. Влітку мені вдалося себе переналаштувати й перезавантажитись. 

Які одеські звички ти привіз до столиці?

Перш за все звичку повертатися до Одеси. (Усміхається.) За сім років життя у Києві я так і не звик до його розміру, тому у 2021 році вирішив повернутися назад. Якщо серйозно, то єдине, що в мене є зі звичок з Одеси — любов до морепродуктів. Знаю два класні місця в Києві, де їх взяти, але завжди радію порадам від друзів. Звичка їсти та шукати морепродукти — в моїй крові. 

Які місця у Києві тебе найбільше надихають та де тебе можна зустріти? 

Хоча я й повернуся до Одеси, щомісяця буваю в Києві. Приїжджаю в гості, всі мої друзі лишилися у столиці. Зранку люблю гуляти в Ботсаду з собаками. Обожнюю пити каву і коктейльчики на Пейзажці влітку. Жити не можу без барахолки на Почайній і без секонд-хенду на Лісовій! (Усміхається.) Це особливе місто з унікальною атмосферою. Чи хочеш ти побути один, чи хочеш розвіятися в людних місцях, Київ надихає своїм різноманіттям!

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter