"Україна без сміття": засновниця про перезапуск бізнесу, кав'ярню та екотренди майбутнього
Фото: Суспільне Новини, Сенів Оксана
Ініціатива "Україна без сміття" відкрила кав'ярню на території сортувальної станції в Києві. Дещо раніше проєкт оголосив про перезапуск бізнесу. Про нові формати, допомогу військовим, формування екосвідомості українців поговорили із засновницею Євгенією Аратовською.
Про перезапуск бізнесу
У 2015 році, плануючи займатися наданням послуг у сфері поводження з відходами, я зареєструвала ТОВ. І тільки через 2 місяці була зареєстрована громадська організація. Можна сказати, що мій проєкт сьогодні повертається до основ, заради яких він створювався, а саме — показати приклад успішного соціального підприємництва. До речі, саме кейс товариства увійшов у перший український підручник про соціальне підприємництво.
Громадську організацію у 2015-му ми зареєстрували, щоб мати змогу проводити культурні й освітні проєкти за сприяння меценатів і донорів. У 2015 році про сортування сміття було дуже мало якісної інформації, та тільки сьогодні ми можемо впевнено говорити про те, що українське суспільство достатньо обізнане в питаннях сортування відходів.
Бути Impact-Driven Business сьогодні непросто, але ми мусимо надихати колег не зупинятися, припинити розраховувати на гранти та залежати від них, розпочинати власну справу. Адже українське суспільство до такого формату взаємодії вже готове, популярність УБС — тому найкраще підтвердження.
Соціальне підприємництво не тільки про гроші, воно несе цінність і розв'язує певні соціальні проблеми, з якими не здатен боротися традиційний бізнес через різні причини (немає економіки, низька маржинальність, потрібно довго працювати над брендом і лояльністю).
Тож ми, соціальні підприємці, заповнюємо цей вакуум, розв'язуємо соціальну проблему, подаємо приклад іншим, і таким чином масштабуємо свої цінності.
Про бізнес-стратегію
Ми вже стали незалежними у 2020 році, коли почався локдаун. Це був перший дзвінок про те, що маємо навчитися розраховувати на власні сили, якщо хочемо займатися справою, яку любимо. В нас є різні підрозділи, які продукують оборотні кошти проєкту:
- заготівля вторинної сировини та її подальший продаж;
- переробка пластику і створення власних продуктів;
- послуги для населення (УБС Кур'єр, Пластик поштою (НП і Укрпошта), утилізація текстилю, утилізація неліквідних пластиків тощо);
- послуги для бізнесу (Зелений Офіс, продаж контейнерів для сортування, освітні лекції, івенти на станції);
- Капсула сортування (окрема інноваційна інфраструктура сортування, яка працює без консультантів);
- розробка власних продуктів (контейнери для сортування, ігри, книги тощо);
- корпоративна стала сувенірка;
- кав'ярня-крамниця.
Про запуск кав'ярні
На станції сортування "Україна без сміття" відкрилася кав'ярня. Вона є частиною нашої стратегії фінансової стійкості. Обороти кав'ярні та магазину допомагають нам покривати поточні витрати (оренда, зарплата, комунальні й експлуатаційні платежі) на функціонування громадського простору станції сортування.
Купувати товари у привабливому місці, де можна помити руки, відвідати вбиральню, взяти собі якісну каву, присісти за столиком, щоб пошерити контент — це все частина хорошого клієнтського досвіду. Розуміючи, що на нашій станції всі ці можливості є, людина розглядає поїздку на сортування не тільки, як обов'язок, який забирає в тебе час, але і як можливість провести його із задоволенням, паралельно владнати свої питання, коли, наприклад, не встигаєш поїсти, а на станції є смачні сендвічі й …кава!
У кав'ярні ми даємо 5 гривень знижки на каву із собою у власну чашку. Ціни в нас невисокі, а якість дорівнює найкращим закладам Рейтарської, умовно. Тому що супер якісна кава — це елемент гарних емоцій в дуже несподіваному місці.
З меню:
- еспресо — 35 грн;
- флет вайт — 85 грн;
- матча — 55 грн;
- какао — 45-60 грн;
- чай — 35 грн.
Культура сортування сміття в Україні
Потрібно "потрапити в серденько", щоб від взаємодії був відгук у людини — це wow! Така реакція у наших відвідувачів, хто вперше опинився на станції, в капсулі або в кав'ярні. Нам пишуть: УБС, ви знову здивували, ви завжди дивуєте та стаєте все кращими й кращими, це неймовірно. Часом люди не усвідомлюють необхідність сортування, або бояться, що буде складно, це забере купу часу. Невідомість лякає і відштовхує, це природно.
Ми багато працюємо над комунікацією, над покращенням клієнтського досвіду, коли самі клієнти починають нас радити своїм друзям, продукують контент, стають нашими найкращими друзями й адвокатами. Через цей рівень довіри, який формується довкола УБС, легше розпочати сортування вперше.
Ми розуміємо, що це робота в довгу, знаємо, що не буде шалених прибутків, та нам настільки в кайф все, що ми робимо. Цей драйв дорожчий за будь-які прибутки. Бути в колі своїх і надихати людей на справжнє піклування про довкілля — це дає нам багато задоволення, енергії та позитивних емоцій. Наш клієнт це відчуває, бачить, як ми вкладаємося, як закриваємо "болі" клієнта, як лагідно "тримаємо за руку" і саппортимо їх щодо всіх питань стосовно сортування, до найдрібніших деталей.
Тобто залучення людей — це, в нашому випадку, і мистецтво, і дуже багато любові, яку генерує наша робота.
Ключові досягнення за час війни
Основне досягнення — ми працюємо і розвиваємося, наша команда вчасно отримує зарплату, а станція стала добрим міським простором, який відвідує вже багато гостей, що вимушено переїхали з інших міст. Зробили те, що не зробили до війни — відкрили першу Капсулу сортування на Пимоненка, 13, відкрили кав'ярню, запустили відзнаку для компаній, які сортують NO WASTE WORKPLACE, скоро вийде наша настолка — гра про сортування. Дякую собі та команді подумки щодня за те, що ми не здалися у перші три місяці війни, не виїхали з країни, а залишаємося тут, вдома.
Що із сортувальною станцією на ВДНГ?
Ми знову в перемовинах і не полишаємо надій закрити цей "гештальт", тож хто знає, може, нова станція на ВДНГ стане ще однією нашою перемогою. Сьогодні наш план — стати крутим міським простором, який об'єднує дуже різних людей навколо сортування відходів.
Відкривати нові Капсули сортування. Бути фінансово незалежними. Запустити проєкт переробки пластиків із новою силою.
Як "Україна без сміття" допомагає військовим?
Ми запровадили низку ініціатив, без цього зараз ніяк, бо якщо проєкт чи людина має аудиторію — вона має збирати донати й допомагати військовим. У нас є ініціатива "Підвісь пакет", щоб надавати послугу сортування волонтерським штабам і військовим. Ми вивозимо роздільний збір зі штабу Тати Кеплер "Птахи" завдяки таким підвішеним пакетам. Також ми регулярно збираємо компоненти для окопних свічок (парафін, бляшанки та картон).
Збираємо одноразки-курилки для системи скидання на дронах. Нещодавно розпочали збирати пакування від кіндерів і тубусів від вітамінів, вони теж використовуються волонтерами у військових цілях. Також до нас звернулися по аерозольні балончики. Видаємо все, що може наблизити перемогу і захистити наших військових.
У перші місяці війни роздали всі скляні пляшки на "коктейлі", постачали пластикові пляшки для технічної води на прихисток на вокзалі. Мали досвід створення швейного цеху (пошив плитоносок і розгрузок) у Дніпрі, закуповували ліки для лікарень, вивозили тварин із притулків, сьогодні все це здається сном, як ми мали сили та встигали зробити так багато на шаленому драйві.
Нещодавно почали робити збори для наших колег по природозахисній діяльності, хто зараз перебуває на фронті.
Власні екологічні звички
Я сортую все, навіть органіку, і викидаю не більше 500 грамів сміття на місяць. Не люблю, коли хтось не закриває крана і вода тече даремно. Вмикаю світло тільки там, де воно необхідно. В мене є регулятор опалення, коли йду з дому ставлю все на мінімум. Стала дуже прискіпливою у покупках — одяг, їжа, заклади харчування, обиратиму якісне, натуральне, якщо компанія має власний соціальний проєкт — це буде великим плюсом. Надаю перевагу метро або йду пішки. Мої діти знають всі ці правила і теж економно витрачають ресурси.
Екосвідомість українців — тренд майбутнього
Стрес залишає нам менше "оперативної пам'яті", щоб пам'ятати про все. Але саме сортування дуже допомагає долати стрес. Поїздка на станцію стає медитацією та отриманням якісних позитивних емоцій — по-перше, бачиш класних і усміхнених людей всередині, по-друге, працюєш руками, без смартфона (перезавантажуєш фокус уваги). А ще після виконаних справ розумієш, що ти попри все — молодець. Не можна говорити, що сортування "не на часі", коли наші військові ціною власного життя виборюють кожен метр окупованої української землі.
Ми живемо у відносно мирному тилу і маємо ці метри так само свято оберігати, не захаращувати їх своїми продуктами життєдіяльності, тому що ліньки. Пам'ятаймо про військових. Завжди.
