Женя Галич про службу в ЗСУ, сольник у Києві та ціну Перемоги
Колаж: ТиКиїв
Гурт O.Torvald уже 4 та 5-го жовтня дасть концерти у столичному клубі Bel Etage. Ми поспілкувалися з фронтменом Женею Галичем про службу в ЗСУ, трек "Київ вдень і вночі", критику пісні "Антитіл" "Фортеця Бахмут" та дізналися, які пісні почують фани під час виступу.
Які пісні ти будеш виконувати на концертах у Києві? Що заплановано у програмі?
Це будуть єдині концерти, які ми зіграємо в цьому році, тож ми плануємо відірватись на повну та хочемо, аби люди так само кайфонули разом з нами.
4-го жовтня відбудеться додатковий концерт, половину треклисту якого складають наші слухачі. Кожного дня у нас у соціальних мережах ми робимо "батл" між двома піснями, проголосувати можна донатом. В залежності від того, яка пісня назбирає більше донатів, ту ми й зіграємо. До того ж на кожному концерті ми презентуємо зовсім новий трек, який до цього ще ніхто не чув. На концерт 5-го жовтня ми підготували програму самі. Будуть пісні, які випущені відносно нещодавно, це "Голосові", "Дихай", "Київ вдень і вночі", а також пісні з минулих альбомів. Але ми дуже заморочились із шоу, переходами, віджеїнгом.
Нещодавно ти переклав свій хіт "Київ вдень та вночі" українською. Чи потрібно перекладати всі пісні, що були написані російською?
Ми не плануємо. Ми взагалі не хотіли перекладати пісні, бо в нас більша частина матеріалу і так написана українською. "Київ вдень і вночі" це виключення, адже ми часто стали помічати її в тіктоці, але російську версію. І зараз вона ріже вухо. Київ має звучати українською.
Ти розкритикував пісню Фортеця Бахмут гурту Антитіла. Якими ж, на твою думку, мають бути пісні про війну?
Це нормально писати про війну, адже культура має відображати те, що зараз відбувається в суспільстві. Проте це має бути зроблено з повагою до ситуації. Мене дуже дратує, коли люди, які повиїжджали, починають відверто спекулювати. Таке собі іспанське\американське ТРО. Я пишу тільки про те, що пережив сам. Це для мене і є тим лакмусовим папірцем: пиши про те, що пережив сам. У нас вийшов ЕР "Голосові", який складається з трьох аудіо, в яких можна почути справжні голосові повідомлення мого батальйону, коли ми були в Бахмуті. Сама ж пісня, лірично, не використовує слова, які так чи інакше мають відношення до військової справи. Мені особисто не подобається "Фортеця Бахмут", я про це сказав прямо. Однак, мені дуже подобаються їхні романтичні пісні, вони в цьому органічні. Але я розумію, що "Фортеця.." допомогла комусь у важкий період. Комусь вона давала надію або підіймала дух. І це круто, що ми можемо обирати, що нам слухати, а що ні.
Де межа між шароварщиною/байрактарщиною та патріотизмом? Як би ти сам пояснив "шароварщину"?
Не можна назвати якісь конкретні критерії, за якими можна відрізнити, де шароварщина, а де ні. Це суто інтуїтивно. Для мене це, коли у пісні чи в кліпі показують якісь стереотипні речі про українців. Хочете використовувати історію, традиційні образи – окей, але розберіться спочатку в цій темі. Так само і з байрактарщиною, дуже дивно чути пісні про джавеліни або байрактари, якщо виконавець ховається від військкомату чи "воює" за тисячі кілометрів від фронту.
Щодо книг і фільмів важко сказати, бо мені поки що не вистачає на це часу.
Кого з молодих українських артистів ти зараз слухаєш та рекомендуєш?
Структура щастя, Sadsvit.
А як щодо власних пісень. Які з них набули нових сенсів?
Вся перша частина альбому "Diller Kaifu", пісні "Ненавиджу вас всіх", "Парад брехні і маячні", "Мій герой", "Бийся", вони всі були написані у 2019 році, але зараз ти їх сприймаєш зовсім по-іншому.
Як поєднати творчість і службу в ЗСУ? Чого найбільше бракує на фронті?
Якщо я знаходжусь на виїзді, то поєднувати майже неможливо. Там ти тільки зайнятий поточними справами й тим аби вижити та вижили твої побратими, ну, і дати п*зди окупантам. Завжди бракує спорядження, тож не забувайте донатити.
Чого б ти хотів від тих хто в тилу? Чи правда що суспільство розслабилось?
Мені здається, що якась частина дійсно розслабилась. Особливо після того, як росіяни відійшли від Києва. Я багато разів стикався з неповагою до військових, слів "та ми тебе туди не відправляли", "та де ти взагалі воюєш?", і це говорили людям, які тільки-тільки повернулись з гарячих точок. І здебільшого це величезні мужики на лексусах з барсєточками. Але все ж таки, багато хто продовжує донатити, привозити корисні речі і т.д., за що їм велике дякую. Ще велика проблема у тому, що ЗМІ постійно кажуть, що "перемога вже близько", що "от вже влітку ми будемо в Криму", і це дуже розслабляє людей. Не буде завтра перемоги, і післязавтра теж не буде. Тому постійно треба готуватись, донатити, допомагати. Ми не маємо право про це забувати.
Що робити з тими, хто наживається на війні? Як до цього відносяться військові?
Притягати до кримінальної відповідальності. Конфісковувати все майно, всі гроші та відправляти на потреби війська. Ну, як відносяться, звичайно ж, що хєрово. Вони там втрачають кінцівки, побратимів, життя. А хтось в цей момент думає як би прикупити нову тачку або віллу.
Чому ти пішов на фронт і як це взагалі – бути відомою людиною на фронті?
Коли я йшов, я не думав, що йду на фронт, я не знав, що таке фронт. У мене не було навіть думки "не піти". Я йшов захищати свою Батьківщину, дім, своїх близьких, свою країну. На фронті немає відомих людей. Ти так само сидиш з усіма в окопі, так само проходиш підготовку. Так само відгрібаєш від комбата, якщо зробив щось не те. Єдине, я можу використовувати свою публічність, аби більше допомагати своєму підрозділу, збирати донати.
Що таке Перемога для тебе?
Це повне звільнення всіх окупованих територій, повернення всіх наших військовополонених і насильно вивезених цивільних та дітей. Притягнення до відповідальності всіх військових злочинців. Виплата репарацій. Не думаю, що це буде швидкий процес, але хотілось би вірити, що правда і справедливість переможе.
Якою ти бачиш Україну після війни?
Я думаю, це буде зовсім інша країна. Нам точно треба вже розробляти програми для реабілітації військових та цивільних, які постраждали від війни. І треба аби цивільні знали, як себе поводити у подібних ситуаціях. Ми точно не маємо розслаблятись і треба постійно бути готовими, бо з таким сусідом це може повторитись через пару років.
Як змінився Женя Галич за час війни? Що вдалось побороти у собі?
Я зрозумів, що проблеми, які мали значення до повномасштабного вторгнення зараз настільки малозначущі. Я дуже сильно переосмислив свої цінності та погляди. А як я змінився, це не мені судити.
