Як росіяни знищують українську культурну спадщину
![Як росіяни знищують українську культурну спадщину](/media/6170a88f-db70-42bc-8112-7415503c0209.png)
Будинок культури та історико-краєзнавчий музей на Київщині, Драматичний театр у Маріуполі, гімназія в Лисичанську, Національний університет Каразіна у Харкові, краєзнавчий та художній музеї в Херсоні. Російська війна в Україні не лише забирає життя українців – вона знищує нашу культурну спадщину.
Повномасштабне вторгнення вже завдало українській культурі та історичним об'єктам збитків майже на три мільярди доларів. Про найзухваліші спроби злочинців вбити українську культуру – далі у матеріалі.
Станом на кінець березня 2023 року через російську агресію в Україні зруйновано чи пошкоджено понад 1373 об’єкти культурної інфраструктури, з них майже третина зруйновані. Найбільше постраждали об'єкти в Донецькій, Харківській, Київській, Херсонській, Миколаївській та Луганській областях.
![](/media/ckeditor_uploads/2023/04/11/7eea3588-8615-4402-999b-b1b703ba73d0.png)
З 24 лютого 2022 року по 1 березня 2023-го в ЮНЕСКО зареєстрували 245 об’єктів культурної спадщини України, що постраждали чи знищені через повномасштабну війну. Однак насправді таких об’єктів може налічуватися близько тисячі.
![](/media/ckeditor_uploads/2023/04/11/7ec38bfd-a8ea-401d-a105-983c5f192e40.png)
Зупинімося детальніше на кричущих випадках російських нападів на українську культуру.
Іванківський історико-краєзнавчий музей
Ще в перші дні війни окупанти знищили снарядом історико-краєзнавчий музей у селищі Іванків на Київщині. Там зберігалися полотна українських митців. Зокрема, 25 картин всесвітньовідомої художниці Марії Примаченко. Близько 10 робіт вдалося врятувати – під обстрілами картини виносили працівники музею. Усі ж інші експонати згоріли вщент.
Центральний будинок культури в Ірпені
![](/media/ckeditor_uploads/2023/04/11/279307208_3375657609387404_235249714086162962_n-1.jpg)
За 60 кілометрів – у сусідньому Ірпені – окупанти зруйнували Центральний будинок культури. Йому цьогоріч мало виповнитись 70 років. Ліпнина, візерунки та архітектура будівлі були окрасою і родзинкою колись затишного міста на Київщині.
Маріупольський драматичний театр
![](/media/ckeditor_uploads/2023/04/11/04870000-0aff-0242-5e4f-08da33f7f844_cx7_cy12_cw90_w1597_n_r1_st_s.jpg)
На півдні Донеччини, у Маріупольському драматичному театрі, від ворожого вогню переховувалися близько тисячі містян. 16 березня 2022 року в будівлю 19 століття в центрі міста російський літак скинув надпотужну бомбу. Окупантів не зупинив навіть напис "Діти" з обох боків подвір'я. За озвученими даними, під завалами театру загинули шість сотень людей.
Національний музей Григорія Сковороди у Харкові
![](/media/ckeditor_uploads/2023/04/11/280204556_5167902573253141_8405221782531345781_n.jpg)
У травні 2022 року російська ракета знищила Національний музей Григорія Сковороди на Харківщині. Це був маєток 18 століття, у якому філософ працював останні роки свого життя. На щастя, експонати вдалося врятувати. Їх заздалегідь перевезли у безпечне місце.
Харківський національний університет ім. Каразіна
![](/media/ckeditor_uploads/2023/04/11/original-2.jpg)
У Харкові окупанти зруйнували будівлі університету імені Каразіна. Від бомбардувань і обстрілів постраждали навчальні корпуси, музей природи, бібліотека та спортивний комплекс. Університет пережив дві війни та бій за місто у 2014 -му, але не витримав вогню окупантів.
Лисичанська гімназія
Також росіяни спалили вщент один з найкращих освітніх закладів Луганщини – гімназію в Лисичанську. Її наприкінці 19 століття збудували бельгійці. Вона входила до ансамблю Бельгійської архітектурної спадщини Лисичанська. Будівля проіснувала понад сто років.
Краєзнавчий та художній музеї на Херсонщині
Нищили та мародерили загарбники й восени минулого року. Тікаючи з Херсона, російські окупанти пограбували два найбільших музеї міста – краєзнавчий та художній. Украдене вивозили вантажівками. Серед втрачених експонатів: іконописи, роботи Айвазовського, Врубеля, старовинна зброя, антикварні меблі, золото тощо. Загалом понад 15 тисяч цінних речей.
Повернення культурних пам’яток
Окупанти вивезли з території України десятки тисяч культурних цінностей, однак наразі підрахувати їх точну кількість неможливо.
Як розповіли у Міністерстві культури та інформаційної політики, точну кількість викраденого й вивезеного майна, документації та предметів мистецтва можна буде визначити лише після завершення війни.
Якщо більшість документації існувала в паперовому вигляді, то зараз, коли вона втрачена, потрібно звіряти кілька джерел... Це дуже кропітка робота, і вона займає час, бо колекції великі, – розповіла заступниця міністра культури та інформаційної політики України Катерина Чуєва.
У Мінкульті нині не беруться прогнозувати, коли ж будуть повернуті всі культурні цінності.
Навіть якщо ми точно знаємо, де знаходяться всі ці предмети, і якщо немає добровільного акта повернення, то такі процеси через судові розгляди можуть тривати дуже довго. Ми говоримо про роки. Будемо сподіватися, що не про десятиліття, – додала Чуєва.
Попри намагання ворогу не вдалося стерти українську спадщину з історії. Польща, Німеччина, Італія, Велика Британія та США вже готові долучитися до пошуку втрачених артефактів та відбудови зруйнованих українських пам'яток культури.