Подаруй старому одягу нове життя: як працює благодійний фонд "Кошик добра"
Сортування одягу. Зображення: редакція "ТиКиїв"
Питання, куди подіти старі речі, постає чи не щоразу після масштабного прибирання одягу. Найпростіший шлях — смітник. Однак це ані екологічно, ані корисно. Допомогти планеті могла б переробка, та в Україні з цим ще непросто.
А от що точно стане хорошим рішенням для непотрібного одягу — то це "кошик добра". Так, той самий великий синій контейнер, на який ти не раз звертав увагу дорогою додому.
Редакція "ТиКиїв" поспілкувалася із заступником директора благодійного фонду "Кошик добра", що вже багато років займається збором і передачею одягу тим, хто цього потребує. Читай далі, аби дізнатися, як один пакет речей може змінити значно більше, ніж здається на перший погляд.
Благодійний фонд "Кошик добра" заснували у 2018 році в Києві — як організацію, спрямовану на розвиток соціальних та екологічних проєктів. Для втілення ініціативи обрали досі непопулярну в Україні модель "соціального підприємництва" — себто формат повного самозабезпечення.
Заступник директора фонду Дмитро Третяченко пояснює, що за таких умов увесь цикл роботи відбувається без сторонньої підтримки — грантів чи спонсорських коштів. З одного боку, це складно. З іншого — фонд напрацював модель, у якій залежить лише від себе та небайдужих містян.
Головним напрямком роботи організації стало збирання одягу для людей, які потребують підтримки. Як це працює?
Благодійний фонд встановив у всіх районах міста "кошики добра" — великі сині контейнери, яких у Києві налічують уже кілька сотень. Ідея проста: аби доступ до них мав кожен, а донація стала максимально комфортною.
Шукай мапу "кошиків добра" на сайті благодійного фонду!
Зібравши вже непотрібний, однак чистий одяг у гарному стані, ти просто кладеш його до контейнера. От і все — твій внесок зроблено. Далі до роботи долучаються волонтери фонду.
Вони збирають одяг у спеціальні великі пакети, а згодом — сортують його відповідно до актуальних потреб.
Варто раз і назавжди розвінчати міф: "кошики добра" не стоять роками без належного утримання. Зовсім навпаки — за ними доглядають, чистять зовні й усередині. І це попри те, що вони повсякчас потерпають від вандалізму.
Дмитро розповідає, як щойно пофарбований контейнер уже наступного дня може знову бути вкритим графіті. І все ж він намагається не звертати на це уваги:
Зрештою ми почали ставитися до цього спокійно. У нас є багато роботи й немає часу реагувати на таких людей. Ми боремося добром зі злом!
Тож контейнер знайдено, донацію зроблено, одяг відібрано. Що відбувається далі? Частину речей відправляють на адресну доставку: за особливим запитом або ж у ті регіони, де фонд поки не має власного простору. З початком повномасштабного вторгнення у цбому списку опинилися й прифронтові міста та селища.
Інші речі потрапляють до банків одягу — соціальних магазинів, де все можна роздивитися, приміряти й забрати додому безоплатно. Дмитро підкреслює, що вони прагнули створити для людей по-справжньому комфортне місце, а не щось схоже на секондхенд чи стелаж із непотрібними речами.
У Києві банк одягу працює на вул. Бориспільська, 9/87. У Ворзелі — на вул. Курортна, 58.
З початком великої війни донати стали важливою підтримкою і для наших захисників. Наприклад, у Ворзелі люди розплітають в'язані речі й виготовляють шкарпетки для військових або ж розпорюють старі пуховики та шиють із них подушки.
Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана
Хмельницького. Фото: надане героєм
Завдяки донаціям, різноманітним ініціативам та співпраці, зокрема з Окремою президентською бригадою імені гетьмана Богдана Хмельницького, благодійному фонду "Кошик добра" вдалося допомогти ЗСУ на понад 2 мільйони гривень — і це лише у 2025 році.
Дмитро з ентузіазмом розповідає про розширення діяльності фонду й постійно наголошує на тому, наскільки важливою для них є допомога українським бійцям. Та й узагалі — усім соціально вразливим категоріям населення.
Найцінніше — це подяка людей, яким ти допомагаєш.
У розмові ми жартуємо, що "Кошик добра" прийде з допомогою навіть тоді, коли ти сам на це не наважуєшся. Дмитро ділиться історіями про те, як волонтери привозили одяг безхатькам під час видачі гарячих обідів, адже "навряд вони самі зможуть завітати до магазину". Або ж — про тісну взаємодію з іншими фондами та громадськими організаціями задля того, щоб охопити якомога ширший ареал підтримки.
І люди відповідають на цю небайдужість взаємністю. Зірки та блогери, як-от Андрій Джеджула, з власної ініціативи долучаються до популяризації роботи фонду, а кияни часом телефонують із проханням забрати речі з дому, бо все просто не вміщається до "кошика".
Дмитро щиро цьому радіє. Коли фонд не має ресурсів для власного просування, такі моменти важать дуже багато.
Наша реклама — зворотний зв'язок.
За понад 7 років роботи благодійний фонд "Кошик добра" започаткував низку ініціатив, пов'язаних не лише зі збором одягу. Так, узимку організація провела акцію "Таємний Миколай", у межах якої небайдужі дорослі могли потішити дітей із малозабезпечених родин.
Крім того, фонд безперервно підтримує "Удайцівський навчально-реабілітаційний центр". Для його вихованців волонтери змогли організувати апітерапію — лікування за допомогою живих бджіл, — яку згодом вдалося розвинути до кількох вуликів на території центру.
центру". Фото: надане героєм
"До нас постійно звертаються, і ми ніколи не відмовляємо", — підсумовує Дмитро, описуючи завдання й виклики, з якими вони стикаються щодня. І ця допомога була б неможливою без кожного з нас.
Тож збирай непотрібні речі, шукай найближчий "кошик добра" й ділися своїм теплом з іншими!
Читай також:
