Спецпроєкт "Уроки життя": ХАС, Діана Глостер та Нікіта Кісельов
Колаж: "ТиКиїв"
Чи пам'ятаєш ти свою першу вчительку? Перший дзвоник, шкільних друзів? У спецпроєкті "Уроки життя" до Дня знань разом із відомими людьми ми пригадали ті особливі моменти, коли шкільні уроки ставали уроками життя…
Нікіта Кісельов, співак, автор пісень, 27 років
Знаковою вчителькою в моєму житті була моя класна керівниця Надія Сергіївна, яка супроводжувала мене протягом шкільних років. Разом із нею я пройшов крізь вогонь і воду... Думаю, для творчої людини шкільне навчання завжди має особливе значення. У школі відбувалося багато цікавих подій: конкурси, вокальні заняття, концерти, які часто не вписувалися в шкільний графік. Але Надія Сергіївна з розумінням ставилася до моєї творчої діяльності, допомагала правильно розподіляти час, успішно складати всі екзамени та виконувати завдання.
Моїм улюбленим предметом у школі була історія України. Викладачка Жанна Миколаївна — дуже харизматична і неординарна жінка, яка з великою силою і енергією розповідала про українську історію. Вона надихала нас читати, досліджувати, заглиблюватися в матеріал... Завдяки їй ми занурювалися в історію України з особливим захопленням!
За роки навчання я зрозумів, що не предмети та уроки є найважливішими у школі, а комунікація з людьми, вміння правильно себе презентувати у соціумі і набуття навичок спілкування. Це найцінніші уроки, які дає школа. Вона готує нас до самостійного дорослого життя. У моїй школі учнів заохочували обирати ті предмети, які найбільше їх цікавили, і робити на них основний акцент, приділяючи більше часу тому, що дійсно надихає і викликає жагу до знань.
Я відчуваю велику вдячність за внесок моїх вчителів. При зустрічі обов'язково їх обійму та подякую за те, що вони розуміли мене, підтримували та навчали життєвих мудростей. Ці люди героїчні, адже вони роблять надзвичайно важливу справу в нашій країні. Всі знають, що педагоги заробляють мало, і не завжди учні до них ставляться з належною повагою. А працювати з маленькими дітьми, у яких постійно змінюється настрій і формується характер, дуже непросто. Тому я вважаю, що це неймовірні люди, які готують нове покоління до дорослого життя. Я дякую всім вчителям нашої країни за їхню працю!
Diana Gloster, співачка, 31 рік
Я добре пам'ятаю ім'я та прізвище моєї першої вчительки в школі у Луганську — Нестерова Галина Іванівна. Я була б неймовірно щаслива дізнатися, що вона жива, і мати можливість знову зустрітися з нею. Вона була не просто першою вчителькою, а людиною, яка захищала мене протягом усієї початкової школи, адже я зазнавала булінгу від однолітків, і вона завжди була на моєму боці. Перший урок я не пригадую, але добре пам'ятаю, що у нас був маленький клас, і я завжди любила виходити до дошки, навіть коли була не готова, бо сприймала це як виступ на сцені. (Посміхається.)
Найулюбленішою вчителькою для мене залишається Тамара Валеріївна Корченова, з якою ми досі періодично спілкуємося. Вона стала мені не просто вчителем, а справжнім авторитетом, другом, підтримкою та прикладом для наслідування. Я дуже люблю її й до сьогодні.
Школа навчила мене фокусуватися на тому, що мені дійсно подобається робити, до чого я маю хист. Це рятувало, коли було важко в стосунках з однолітками чи батьками. Я приходила до школи, і те, що я любила — організовувати заходи, ставити номери, писати сценарії — завжди допомагало тримати душевний і фізичний баланс. Згодом я навіть стала президенткою школи! Зосереджуючись на тому, що приносило мені радість, я відчувала себе щасливою людиною, навіть коли навчальний процес був складним.
Якби я зараз зустріла своїх вчителів, я б щиро подякувала їм за терпіння, мудрість та стійкість, адже тепер я розумію, наскільки важко працювати з дітьми. Я б також попросила вибачення перед ними, оскільки добре пам'ятаю, що час від часу їм було нелегко навіть зі мною, хоча я була старанною ученицею. Були моменти, коли через мене вони могли нервувати або робити зауваження. Хотілося б підтримати їх і міцно обійняти.
ХАС, співак та радіоведучий, 33 роки
Мою першу вчительку звали Галина Вікторівна. Це була моя любов! Я пам'ятаю свій перший урок, він був жахливим, бо я не розумів, що відбувається. Позаду стояла моя мама, яка спостерігала за мною, я плакав, бо не розумів, що від мене хочуть, і чому я маю малювати якісь палички в зошиті...
Згодом улюбленим предметом у школі стала геометрія, яку викладала Крабар Марія Іванівна. Вона завжди заохочувала мене до того, аби на дошці розв'язувати одну задачу з геометрії цілий урок, мені це подобалося. Щоправда, не знаю, як мені це знадобилося у житті, адже все одно я обираю "не ті кути" (Посміхається.)
Найважливіший життєвий урок зі шкільних років, який я засвоїв: не важливо, яка в тебе оцінка стоїть у щоденнику чи в табелі, важливо, щоб з тобою було, про що поговорити.
Якби я зустрів своїх учителів зараз, то я б їм подякував, бо вони вплинули на мій розвиток, без них я б точно не був таким, яким я є сьогодні. Ну, й, напевно, деяким з них окремо побажав би переглянути своє бачення і ставлення до професії, оскільки деякі з них були не на своєму місці.
