Владислав Городецький: світський лев, володар химер і фінансовий геній
Фото: колаж "ТиКиїв"
23 травня виповнюється 161 рік, як народився славетний україно-польський архітектор. Його повне ім'я — Лешко Дезидерій Владислав Городецький. Він не був корінним киянином, зате спроєктував найвідоміші столичні будівлі. А чим ще запам'ятався "київський Гауді"?
Початок шляху
Народився Владислав Городецький у шляхетній польській родині з фамільним маєтком у селі Шолудьки. У дитинстві майбутній зодчий їздив у кареті з кучером, мав власного коня й фортепіано віденської фабрики Зейтнера. Утім, дядька Городецького заслали до Сибіру за участь у повстанні проти російської імперії. І через борги маєток довелося продати.
Владислав закінчив Одеське реальне училище при лютеранській церкві святого Павла. Згодом — навчався в Імператорській Академії мистецтв у Петербурзі: там його дипломною роботою була гімназія в стилі неоренесансу в Умані.
У Києві Владислав Городецький оселився 1890 року, врешті проживши тут 30 із 66 років життя. За цей час він спроєктував:
- Національний художній музей України (тоді Музей старожитності і мистецтв);
- Караїмську кенасу (нині Будинок актора);
- Миколаївський костел;
- цілий центральний квартал, який називався Київський Париж (від Хрещатика до Банкової);
- Будинок із химерами тощо.
А ще Городецький залишив по собі купу легенд посмертно...
Легенда 1. Коти й медики
Владиславу Городецькому приписують чи не всі чудернацькі будинки столиці. Роками вважалося, що саме він спорудив Будинок із котами на Гоголівській, 23, а також Клініку Маковського на Гончара, 33-Б, де помирав Петро Столипін, прем'єр-міністр російської імперії.
Однак, попри схожі риси, Будинок із котами — це насправді задум зодчого Володимира Безсмертного: він також спроєктував чудовий Будинок з ірисами на Лук'янівці, про який ми якось писали. А лікарню звів "батько київського модерну" Ігнатій Ледоховський — про деякі його будинки ми теж згадували.
Читай також: Занедбаний Париж у центрі Києва
Легенда 2. Нюх на гроші
Пан Городецький — це піонер маркетингу. Він полюбляв привертати до себе увагу доволі ексцентричними витівками — і кожну холоднокровно монетизував. Його роль дивакуватого світського лева вдало конвертувалася у гроші. Кажуть, що архітектор часто проїжджав Хрещатиком у своєму авто (до речі, одному з перших у Києві) з відкритим верхом та з мавпочкою на плечі. Цим Городецький лякав фаетони, які тоді ще запрягалися кіньми.
Фаетон — це легкий чотириколісний екіпаж з відкидним верхом.
Подейкують, що у Городецького навіть були ручні слон та носоріг, з якими він часом прогулювався — настільки Владислава живив дух дослідника-натураліста.
Легенда 3. Вперед і вгору
Владислав Городецький полюбляв не лише кататися на автівках — він також фанатів від польотів. Кажуть, зодчий товаришував з відомим авіаконструктором Ігорем Сікорським і перший серед усіх архітекторів політав з льотчиками.
Легенда 4. Химерний спір
Будинок із химерами знаний у всьому світі, адже біля нього Президент України зустрічає поважних гостей. Але насправді будівля не має на фасаді жодної химери: чудернацькі створіння, що її прикрашають — цілком реальні тварини.
Попри чутки, що Городецький спроєктував цей будинок після африканського сафарі, споруда з'явилася значно раніше — немовби мрія про майбутню подорож. А ще — як парі: одного разу Городецький та київський архітектор Олександр Кобелєв побились об заклад, що на пагорбі, придбаному паном Владиславом, неможливо в короткі терміни щось побудувати. Та два роки по тому там уже стояв будинок. Через це його так і прозвали — Химерний будинок архітектора Городецького.
Легенда 5. Володар монстрів
Кияни вірять: тому, хто знайде на Будинку з химерами маленького крокодила, неодмінно пощастить. Тварини були й всередині споруди: Городецький розмістив там свої мисливські трофеї — голови, шкіри та роги вбитих звірів. І хоча будинок лякав перехожих, це не вберегло його від пограбування: одного разу звідти винесли столового срібла на 4000 рублів — а в ті часи оренда квартир у ньому сягала до 3500 рублів на рік! Хоча підозрюють, що піонер маркетингу банально привертав химерами увагу до свого цементного заводу, де й були виготовлені всі ці дивні скульптури. Адже в початковому плані будинку їх не було.
Легенда 6. Родинне божевілля
Щодо Будинку з химерами існує ще один міф. Буцімто донька Городецького втопилася у Середземному морі, і він спорудив цю дивну будівлю, де з горя й оселився. Насправді ж донька пережила свого відомого батька на кілька років.
Є підозра, що всі негативні легенди про зодчого вигадали радянські діячі як покарання за те, що той емігрував, коли тодішня влада націоналізувала його будинок.
Легенда 7. Гроза фауни
Владислав Городецький був фанатом полювання та навіть одним із найспритніших стрільців у світі. У Києві він був членом Імператорського Товариства правильного полювання — клубу шанувальників спортивної стрільби та мисливства.
Також Городецький перебував у складі аналогічних клубів інших країн. Брав участь і перемагав у змаганнях зі стрільби в Європі. За своє життя він багато подорожував Сибіром, Персією, Афганістаном, Середньою Азією та Африкою.
Остання вабила його найбільше: про це він писав у книжці "Щоденник мисливця. У джунглях Африки". Там чимало відвертих і натуралістичних малюнків пана Городецького з тваринами, яких він уполював — нервовим людям не радимо дивитися. Городецький сам ретельно готував зброю для подорожі. Заради сафарі він навіть заклав будинок, у якому жив тоді — але так і не зміг його повернути.
Легенда 8. Судові пристрасті
Під час будівництва Миколаївського костелу загинув молодий робітник. У трагедії виконроб звинуватив Владислава Городецького. Було розпочато судову справу. В архітектора взяли підписку про невиїзд. Призначили експертизу, яка й постановила, що винен Городецький.
Та подейкують, що друзі та колеги "відмазали" зодчого. Коли той поклопотав про повторну експертизу, яку проводили вже його друзі (зокрема й архітектор Будинку з котами), провину Городецького не довели, а всю відповідальність поклали на загиблого — мовляв, потрібно було акуратніше поводитися із лебідкою.
Легенда 9. Фаянсовий геній
Владислав Городецький мав хист до будь-якого бізнесу. Так, наприкінці XIX століття великий зодчий будував… туалети. Його "Будівельна контора домової каналізації" спеціалізувалася на будівництві дворових туалетів, які він під'єднував до міської каналізації. А ще Городецький спроєктував каналізацію під Хрещатиком, цілу й дотепер. Бізнес-жилка Городецького далася взнаки й тоді, коли він придбав завод із виробництва вуглекислоти та штучного льоду в Сімферополі.
Легенда 10. Мрія на чужині
Позаяк Владислав Городецький збудував релігійні споруди кількох конфесій, він мріяв також побудувати велику мечеть... у Тегерані. Останні 10 років свого життя зодчий був емігрантом. Спочатку — в Польщі, де, подейкують, співпрацював з американцями й звів міську лазню з басейном в місті Згерж: зараз там іноді знімають фільми і серіали. А потім Городецький поїхав до Ірану як головний архітектор Синдикату зі спорудження перських залізниць. Саме за його проєктом збудували залізничний вокзал у Тегерані.
Мрія побудувати мечеть не здійснилася: у Тегерані в Городецького стався серцевий напад, після якого зодчий помер. Поховали його також в іранській столиці.
Київські адреси Владислава Городецького:
✓ Вулиця Кирилівська, 53: тут архітектор жив разом із сім'єю своєї дружини — доньки купця 1-ї гільдії Корнелії Марр, з 1889 року;
✓ Вулиця Городецького, 3 (тоді Миколаївська): тут зодчий оселився, коли закінчив проєктування вулиці та побудував більшість будинків, приблизно в 1895-1897 роках. Тут же він і працював над проєктом Будинку з химерами;
✓ Вулиця Банкова, 10: Будинок з химерами було закінчено в 1902-1903 роках. Тут архітектор і оселився — в одній з квартир. Інші здавав в оренду. А під вестибюлем Владислав мав майстерню.
