5 вистав, які перемогли на всеукраїнському фестивалі-премії "ГРА"
Кадр із вистави "Білка, яка прожила 100 років". Фото: Настя Телікова, фейсбук theatre.zv
П'ять вистав у десяти номінаціях стали лауреатами всеукраїнського театрального фестивалю-премії "Гра". Цього року його провели вп'яте. Церемонія нагородження відбулася 9 грудня у Будинку актора в Києві.
У межах заходу назвали найкращі постановки 2021-2022 років. На участь у фестивалі-премії подали 134 різножанрові сценічні проєкти з понад 20-ти міст України. 10 мистецьких фахівців експертної ради сформували спочатку довгий, а потім і короткий список претендентів.
12 відібраних вистав показали наживо в Києві, Львові, Івано-Франківську та Рівному. Фіналістів оцінювали п'ять представників міжнародного журі, які приїхали з Литви, Естонії, Швеції, Польщі та Італії. Вони визначили переможців у чотирьох загальних та шести індивідуальних категоріях.
"ТиКиїв" розповідає про вистави, які стали тріумфаторами нинішнього фестивалю-премії.
Зерносховище
Режисер: Максим Голенко
Театр: Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр
Нагороди: найкраща драматична вистава, найкраща режисерська робота, найкраща чоловіча роль, найкраще музичне рішення
Дія відбувається в селі Зелений Кут на Полтавщині на тлі Голодомору 1932-1933 років. Вистава показує, як "радянська влада з гарного українського села зробила за кілька років фактично цвинтар, а з церкви — зерносховище, в якому загнивало зерно, поїдене мишами".
Один із героїв — Арсей Печориця з бідної родини. Він мріє одружитися з Мокриною Старицькою, дочкою заможного селянина, якого вважають куркулем. Проте батько дівчини проти. Тим часом до села приїжджає уповноважений з району Книжник Мортко, щоб здійснювати колективізацію та розкуркулення, за сюжетом.
Однойменну п'єсу авторка "Поганих доріг" і "Спіймати Кайдаша" Наталка Ворожбит написала 2009 року на замовлення Королівського шекспірівського театру у Великій Британії. В основу твору драматургиня поклала історію власної сім'ї. Її дідусь був єдиним з 11-ти дітей у своїй родині, хто вижив під час Голодомору.
Прем'єра постановки Максима Голенка відбулася 10 вересня 2022-го. Режисер також ставив такі п'єси Наталки Ворожбит, як "Кайдаші", "Вій", "Саша, винеси сміття", "Зелені коридори". Зокрема, й за "Зерносховище" Голенка номінували на Шевченківську премію 2024.
На цьогорічному фестивалі-премії "Гра" саме цей спектакль здобув найбільше нагород — чотири. Окрім призів за найкращу драматичну виставу та режисуру, відзначили актора Марка Дробота за роль Книжника Мортка, а також актора й композитора Станіслава Лозовського та тріо "Веремія" за музичне і звукове оформлення.
Чи можна про трагедію геноциду українського народу говорити ось так? Сучасна воєнна реальність лиш підтверджує правдивість тексту. Так, це строкатість, хаос та кітч — але це цілісно. Часом тригерно, але не маніпулятивно. Іноді смішно, але крізь сльози, — каже експерт фестивалю, музичний культуролог Олександр Островський.
Білка, яка прожила 100 років
Режисер: Стас Жирков
Театр: Київський академічний театр "Золоті ворота"
Нагороди: найкраща камерна вистава, найкраща жіноча роль, спеціальний приз журі
Головна героїня моновистави — жінка зі Стокгольма, яка жила 1901-го до 2001-го й нічого не забувала. Протягом усього 20 століття вчилася любити й відпускати, приймати себе та інших. Хтось її сприймав, а інші не помічали. А ще їй подобалося спостерігати за білками й годувати їх, за сюжетом.
В основі вистави — п'єса драматурга Олега Михайлова "Справжня історія Фрекен Гільдур Бок, однолітки сторіччя". У ній автор розповідає про хатню робітницю-героїню творів про Малюка і Карлсона шведської письменниці Астрід Ліндґрен.
Прем'єра пройшла 13 березня 2021 року. Спектакль поставив режисер Стас Жирков, серед інших робіт якого — "Сталкери", "Слава героям", "Альбатроси", "Хлібне перемир'я", "Батько".
"Білка, яка прожила 100 років" посідає друге місце за кількістю нагород нинішнього фестивалю-премії "Гра". Окрім призу за найкращу камерну виставу, відзначили акторку Віталіну Біблів за роль Фрекен Бок, а також вручили спеціальний приз журі автору п'єси Олегу Михайлову.
На сцену актриса виходить у білому об'ємному костюмі з вушками і хвостом, у нього ж потім, завершивши свою історію, і загорнеться, мов у саван. Усе життя вона була Фрекен Бок, білкою в колесі, доглядальницею для багатьох і прикладом для усіх інших, навіть не замислюючись над цим. Стильно, глибоко, красиво, пронизливо, блискуче, — говорить експертка фестивалю, театрознавиця Людмила Олтаржевська.
146 зірок, видимих неозброєним оком
Режисер: Дмитро Захоженко
Театр: Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки
Нагорода: найкраща вистава на перетині театральних жанрів, мистецького синтезу і перформативних форм
Постдокументальний інтерактивний мюзикл про представників ЛГБТ-спільноти, страх іншості й дискримінацію за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Виставу створили на основі соціологічного дослідження якості життя ЛГБТ-людей у Львові. Складається переважно з монологів на матеріалі 17-ти реальних інтерв'ю.
У назві — посилання на сузір'я Єдинорога, яке містить 146 зірок, видимих неозброєним оком, і яке вважають одним із символів ЛГБТ-спільноти.
Режисер постановки — Дмитро Захоженко, драматургиня — Оксана Данчук. Прем'єра відбулася 8 вересня 2021 року.
Спектакль назвали найкращим на перетині театральних жанрів, мистецького синтезу і перформативних форм.
У роботі поєдналися громадянська позиція і сміливість винесення на кін все ще дражливої в українському суспільстві теми інакшості з драматичною дією, різностильовими вокальними композиціями та варіативним пластичним малюнком акторських образів. Актори майстерно переходять від гри за сценарієм до гепенінгу та тонко транслюють документальні тексти, — каже експертка фестивалю, театрознавиця Юлія Щукіна.
Нехай щастить
Режисер: Степан Пасічник
Театр: Харківський державний академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка
Нагорода: найкраща вистава-рефлексія на події російсько-української війни
Виставу визначають як український народний фарс часів війни. Йдеться про Діда та Бабу, які щасливо жили в селі разом з онуком Іванком. Коли прилетіли ворожі літаки й почали скидати бомби, Іванко взяв рогатку, виліз на дерево і шишками став їх збивати, за сюжетом.
Режисер Степан Пасічник створив спектакль за мотивами п'єси "Війнонька", яку грузинський драматург Баса Джанікашвілі написав під впливом подій російсько-грузинської війни. Прем'єра пройшла 29 грудня 2022 року.
Постановка перемогла в новій номінації "найкраща вистава-рефлексія на події російсько-української війни".
Вистава ідеально вписується в контекст подій російсько-української війни. В інтерпретації Степана Пасічника сміх переплітається з гіркотою, а дія перенесена в наші реалії. Постановка іскриться дотепністю та сповнена кумедних ситуацій, провокуючи на щирий сміх, — говорить експертка фестивалю, мистецтвознавиця Анна Білик.
Лісова пісня на полі крові
Режисер: Ростислав Держипільський
Театр: Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка
Нагорода: найкраща сценографія
Вистава поєднує сюжети драматичних поем Лесі Українки "Лісова пісня" та "На полі крові". Герої першого твору — Мавка, Лукаш, мати Лукашева, дядько Лев, Килина і Перелесник — існують тут поруч із персонажами другого — Юдою та прочанином. Це історія "про велику любов — земну і небесну, про страшну зраду — собі справжньому і своєму Вчителю, про величезний біль і велике прощення".
Постановка режисера Ростислава Держипільського мала прем'єру 26 листопада 2022 року.
За сценографію спектаклю відзначили художницю-постановницю Юлію Зауличну.
Зміксувавши два твори, Ростислав Держипільський створив цілісне полотно. Сюжети переплітаються настільки тісно, що часом здається, ніби особливу виразність набувають саме в такому спільному форматі. Автори налаштували на сакральне дійство, в якому закодовані меседжі, універсальні для будь-якого періоду історії розвитку людства, — каже Людмила Олтаржевська.
Фестиваль-премію "Гра" 2018 року заснувала Національна спілка театральних діячів. Головна мета — зміцнення української театральної спільноти та визначення провідних тенденцій вітчизняної сцени.
