9 книжок про повномасштабну війну, виданих в Україні
Колаж: "ТиКиїв"
"Коли починається війна, слова стають зайвими — потрібні дії. А потім виявляється, що й самі слова змінилися, розкришилися, набули нових сенсів та звучання", — говорить Остап Сливинський у своїй книзі "Словник війни". Проте повномасштабне вторгнення стало поштовхом для українських письменників — за два останні роки (2022-2023) в Україні вийшло друком понад 350 книжок про війну.
Створюють літературу про російське вторгнення цивільні й військові, але за очевидних причин все ж таки більше книжок пишуть у тилу. Ті, хто зараз на фронті, у найкращому випадку ведуть щоденники в соцмережах або нотатки у смартфонах.
Ми відібрали 9 книжок про війну, що були написані й опубліковані після великого вторгнення. Це свідчення цивільних, які пережили окупацію, репортажі журналістів чи істориків або реакції письменників на події у форматі нон-фікшн. Серед них: книжки про Бахмут та Маріуполь, історична робота Плохія, щемливий роман про осиротілу мати, збірка репортажів, антологія есеїв та оповідань і повний довідник озброєння української армії.
"Бахмут" Мирослава Лаюка. Київ, Ukraїner, 2023
У період найінтенсивніших боїв за Бахмут, взимку та в березні 2023 року, письменник Мирослав Лаюк і фотограф Данило Павлов проживають дні й ночі з українськими піхотинцями й артилеристами, медиками й капеланами, рятувальниками та дітьми у місті й околицях, де тривають артилерійські обстріли та вуличні бої. Результатом тих поїздок є книжка репортажів та есеїв про побут війни, про те, чому військові роблять манікюр і як з'являються позивні, про непоправні втрати, історію Бахмута та феномен пам'яті й забуття.
Мирослав Лаюк народився 1990 року на Прикарпатті. Закінчив Національний університет "Києво-Могилянська академія", PhD в галузі філософії та літератури. Його твори були перекладені й опубліковані 11 мовами, учасник поетичних фестивалів та літературних подій у Південній Африці, Австрії, Хорватії, Чехії, Литві, Польщі тощо.
"Позивний для Йова" Олександра Михеда. Львів, Видавництво Старого Лева, 2023
"Мова війни — це коли, працюючи над книжкою, виправляєш теперішній час на минулий. Бо гинуть ті, про кого розповідаєш". А найжахливіше — читати про тих, кого не стало вже після видання праці.
Щоденник війни та колективної пам'яті, який створювався протягом тринадцяти місяців від 24 лютого 2022. Це хроніки воєнних злочинів, рефлексії свої та чужі. Це історії автора, його друзів, знайомих і незнайомих, живих та тих, кого вже немає.
Михед написав про те, що пережив разом із дружиною, виїжджаючи з Гостомеля, про своїх батьків, які майже три тижні були в Бучі під час окупації. Він досліджує питання: як ми втрачаємо найрідніших друзів і домівки, як змінюються українські діти і яку постпам'ять матиме наступне покоління. Врешті — хто кожен із нас у цій війні?
Олександр Михед народився 21 квітня 1988 року у Києві, освіту здобув у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка, кандидат філологічних наук. Організатор багатьох мистецьких конференцій та куратор літературних проєктів. До 24 лютого 2022 року жив у Гостомелі.
"Російсько-українська війна. Повернення історії" Сергія Плохія. Київ, КСД, 2023
Важлива просвітницька розповідь від українця, що став професором кафедри української історії у Гарварді. Сергій Плохій пише про те, що зі спробою захопити Київ, росія підірвала геополітичний порядок, що був зацементований з часів закінчення холодної війни. Плохій простежує витоки та еволюцію конфлікту від розпаду Російської імперії до розпаду СРСР і розвитку в Україні демократичної політичної системи.
Україна, стверджує автор, залишається центральним елементом російського уявлення про себе навіть тоді, коли українці пішли радикально іншим шляхом. Зараз, як ніколи раніше, вона є найбільшою лінією розлому між авторитаризмом і демократичною Європою, оскільки новий поділ світу відбувається навколо економічних наддержав — США і Китаю.
Праця увійшла до переліку найкращих книг 2023 року Financial Times, The Times, Sunday Times, TLS.
Сергій Плохій народився 23 травня 1957 року у Горькому (нині Нижній Новгород). Має громадянство США. Він — український та американський історик, професор кафедри української історії в Гарвардському університеті, директор Гарвардського українського наукового інституту. Один з провідних спеціалістів з історії Східної Європи та член Українського ПЕН.
"Маріуполь. Надія", Надія Сухорукова. Київ: Лабораторія, 2023
"Це місто мого дитинства, моєї любові, мого щастя. Я бачила його різним, але ніколи не думала, що побачу його мертвим".
Авторка пише, що під час блокади Маріуполя вдалося не впасти у відчай лише завдяки власному щоденнику. День за днем вона фіксувала події у місті, яке повільно перетворювалося на попіл та руїни. Відверто і до болю емоційно, вона показує Маріуполь очима його мешканки та демонструє силу надії, яку неможливо знищити навіть найпотужнішими бомбами.
Уривки з книги звучали під час виступу міністра закордонних справ Латвії Едгара Рінкевича у Європарламенті. Також за мотивами щоденника литовський режисер Андрюс Саулюс (Вільнюський драматичний театр) поставив виставу.
Надія Сухорукова — маріупольська журналістка й ведуча на телебаченні, де в авторській програмі розповідала про життя рідного міста. Під час блокади Маріуполя Надія вела щоденник. У березні їй разом із друзями вдалося виїхати з Маріуполя на автівці. З собою вона мала лише сумку з документами та лабрадора Енджі.
"Мами", Марія Матіос. Львів, А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2023
"Мами" — це історії 5 матусь, які втратили своїх дітей. "Такої чорної і твердої дороги немає більше ніде, як дорога матері до могили сина", — єдиний син Марії також помер у 2019 році… Книжка показує сильні й страшні почуття осиротілих матерів, війну та особливості світовідчуття людей з психологічними травмами.
Що лишається матері, коли життя забирає у неї найцінніше — власну дитину, і вона опиняється у прірві відчаю і безсилля? Де вона бере сили не збожеволіти від невимовного болю і вселенської скорботи, які вже навічно оселилися у її серці?
Марія Василівна Матіо́с — українська письменниця та політична діячка. Переможниця численних літературних премій, зокрема, Шевченківської премії з літератури, Коронації слова та Книги року BBC. Народна депутатка України VII, VIII скликань. Має неофіційний титул "найпліднішої письменниці України". Входить до сотні найвпливовіших жінок України.
"Словник війни" Остапа Сливинського. Київ, Vivat, 2023
Поет, перекладач і літературознавець Остап Сливинський зібрав та упорядкував документальні свідчення, аби зафіксувати нове значення слів, що стали звучати інакше, втратили свій початковий сенс.
Серед людей, чиїми голосами промовляє "Словник війни", — ті, хто змушені були покинути домівки й пуститися в невідоме, волонтери й медики, військові, громадські активісти й митці — всі вони дуже різні, але об'єднані спільним переживанням і єдиним поривом, це люди, чиє життя змінила війна. Переклад книжки вже вийшов у Німеччині та невдовзі з'явиться польською, словацькою, румунською, грузинською, японською і корейською. Унікальні свідчення українців занотовані та перекладені на понад 15 мов.
Співавторами і співавторками словника стали: Костянтин Васюков, Юлія Вротна, Оксана Давидова, Лариса Денисенко, Яніна Дияк, Катерина Єгорушкіна, Андрій Жолоб, Євген Клімакін, Оксана Курило, Арина Лепетюх, Світлана Мельник, Олександр Моцар, Лесик Панасюк, Олена Прилуцька, Анна Процук, Богдана Романцова, Юлія Романюк, Віолетта Терлига, Дмитро Ткачук, Станіслав Туріна, Вікторія Черняхівська.
Воєнний стан: антологія. Meridian Chernovitz, 2023
До антології "Воєнний стан" увійшли 50 есеїв провідних українських інтелектуалів. Це багатоголосий текст про суворі та тривожні реалії російсько-української війни, книга репортажів дуже різних людей, об'єднаних одним — їх усіх війна вирвала зі звичного ритму життя. Книга не лише про героїчний спротив українського народу окупантам, про біль, сумніви та страх, а й про емпатію, відчуття єдності та віднайдення своєї ідентичності. Передмову до збірки написав Головнокомандувач Збройних сил України — генерал Валерій Залужний. Куратори й упорядники видання — Євгенія Лопата та Андрій Любка.
До проєкту долучилися 50 авторів — письменники, журналісти, науковці, музиканти, волонтери, військові — широке коло людей, які об'єдналися, аби сформулювати важливі висновки 2022-2023 років. На обкладинці розміщена картина українського художника Матвія Вайсберга "Янгол ЗСУ".
Тут роз'яснюють, які меседжі Україна передає світу. Чому Україну потрібно підтримувати та чому війна проти України — це війна проти всього демократичного суспільства? Дані тексти є дзеркалом нашої епохи, зафіксованим моментом, історією, яку вивчатиме майбутнє покоління українців.
Автори: Алім Алієв, Софія Андрухович, Юрій Андрухович, Володимир Аренєв, Станіслав Асєєв, Мирослава Барчук, Андрій Бондар, Христина Венгринюк, Юрій Винничук, Тамара Горіха Зерня, Ярослав Грицак, Тамара Гундорова, Лариса Денисенко, Любомир Дереш, Сергій Жадан, Оксана Забужко, Пітер Залмаєв, Катерина Калитко, Вахтанг Кебуладе, Макс Кідрук, Олег Коцарев, Євгенія Кузнєцова, Дмитро Лазуткін, Андрій Любка, Юрій Макаров, Роман Малиновський, Олександр Михед, Костянтин Москалець, Юлія Мусаковська, Олеся Островська-Люта, Юлія Паєвська (Тайра), Світлана Поваляєва, Ігор Померанцев, Віталій Портников, Мар'яна Прохасько, Тарас Прохасько, Валерій Пузік, Володимир Рафєєнко, Микола Рябчук, Мар'яна Савка, Григорій Семенчук, Ірина Славінська, Елеонора Соловей, Людмила Таран, Ганна Улюра, Ірина Фінгерова, Ірина Цілик, Артем Чапай, Артем Чех, Володимир Шейко.
"Зброя перемоги. Перший повний довідник озброєння української армії" Михайла Жирохова. Харків: Віват, 2023
Щоразу, коли український народ дізнається про нове постачання зброї від країн-союзників, з'являється сталеве переконання у безсумнівній перемозі України. Але що ми знаємо про цю техніку? Які її назви, міри потужностей та дальність стрільби? Дана ексклюзивна інформація міститься у найповнішому довіднику з озброєння та військової техніки "Зброя перемоги" Михайла Жирохова.
Видання наповнене описом бойових характеристик різних видів зброї вітчизняного та світового зразка, а також розповідями представників Збройних Сил України про цікаві випадки й історії, які виникли під час застосування у бою різноманітної техніки.
Михайло Олександрович Жирохов — український історик та журналіст. Спеціалізації — конфлікти на пострадянському просторі, історія авіації. Є автором близько 300 друкованих праць в періодичних виданнях росії, України, Чехії, Сербії та інших країн.
77 днів лютого. Україна між двома символічними датами російської ідеології війни. Reporters, Київ: Лабораторія, 2023
77 днів — це від 23 лютого до 9 травня. Ця книга про війну складається з літературних репортажів журналістів видання Reporters і присвячена першим трьом місяцям війни.
"У дитинстві вона не могла зрозуміти, чому люди у фільмах про блокаду Ленінграда постійно лежать. А коли Маріуполь узяли в облогу росіяни, і вона з чоловіком багато днів прожила без води, їжі й тепла під постійними обстрілами, зрозуміла — коли лежиш, то економиш сили та енергію".
У "77 днів лютого" увійшли репортажі, написані журналістами українського видання Reporters у період між 23 лютого і 9 травня — двома символічними датами в російській мілітарній ідеології. Вторгнення російських військ в Україну зупинило лік днів і відкинуло українців у міжчасся, де досі триває лютий — місяць початку великої війни. У цьому міжчассі і в цих відвертих історіях є біль, страх, ненависть, подекуди відчай. Та головне — надія.
