Brave! Factory Festival 2024: дводенний рейв із тінями забутих предків

Фото: пресслужба Brave! Factory Festival

Brave! Factory Festival 2024 — подія, на яку чекали тисячі шанувальників електронної музики. Уперше фестиваль відбувся в Києві на території кіностудії імені Олександра Довженка. Так організатори поєднали сучасні біти з кінопростором, де знімали культові "Тіні забутих предків"... 

На 24–25 серпня кіностудію перетворили на величезний індустріальний простір. Подекуди його декорували зеленими насадженнями, а біля них розмістили кошики з яблуками для всіх охочих. Увагою не обділили жодного закутка: тут були й темні зловісні зони, і по-доброму казкові, де можна було просто неба насолодитися дійством.

Фішкою цьогорічного фестивалю стали артінсталяції, органічно вписані в простір кіностудії. Зокрема:

• відеомапінг на трубу з періодичним гаслом FREE AZOV;
• аудіореактивна зварна конструкція, синхронізована з виступами музикантів на сцені Garden;
• об'єкт "Гоголь наш!" — спадок від "Гогольфесту": металева кольорова голова письменника, яку обклали мішками з піском — у тон подій в Україні;
• інтерактивна світлова інсталяція "Шевченко все бачить".

Кінетичні скульптури, інтерактивні інсталяції, захопливі візуальні ефекти — усе це створювало відчуття, ніби ти в епіцентрі унікального творчого процесу. А ще — яскраві образи, карколомні вбрання й щасливі обличчя гостей фестивалю.

Точний портрет відвідувача окреслити важко. Тут були як хардові фанати електронної музики у шкірі та латексі, так і батьки з дітьми та песиками. Кожен міг примірити будь-який образ або ж лишитися собою, щоб увійти у дводенний кураж під техно та електронну музику.

Depo стало центром тяжіння для поціновувачів глибокого та потужного звуку open-air. Від тутешньої музики в танок пускалися навіть ті, що прийшли "просто подивитися". Особливо запам'яталися вибухові сети перформерів, які поєднали найкраще з техно та хаусу: від легких мелодій до ритмічних бітів.

Avtotzeh вразив індустріальною естетикою. Саме тут поєднали гру світла й тіні, створивши ілюзію, ніби ти всередині величезного двигуна, де кожен звук — частина механізму. Подейкують, що саме тут ремонтували автівки різних епох.

Pavilion — найбільша локація з найкращим звуком. (Усе це завдяки стінам зі звукоізоляцією.) Музика тут не просто звучала: вона буквально взаємодіяла з простором, відображаючи кожну ноту на величезних екранах. 

Auditoria стала відкриттям для тих, хто шукав чогось більшого, ніж просто танці. Цей майданчик запропонував кіномузичні кросовери, де під живий звук поєднали візуальне та звукове мистецтво. Тут можна було не лише насолодитися музикою, а й зануритися в магію кіно, де кожен кадр синхронізований із ритмом.

Тут також демонстрували експериментальний танцювальний фільм, який досліджує емоційні стадії розриву з домом —  відеороботу "Коріння" режисерки Лілії Сивицької.

Не обійшлося й без сучасних воєнних рефлексій. Як-от кіноробота "Вибухи біля музею" Яреми Малащука й Романа Хімея. Вона присвячена Херсонському обласному краєзнавчому музею, який розграбували окупанти під час відступу в жовтні 2022 року.

Garden серед музичного хаосу став оазою спокою. Тут відвідувачі могли відпочити на зручних пуфах та лежаках, релаксуючи під звуки ембієнтної музики. В густих вербах можна було провести час наодинці з собою. Або ж в обіймах близьких людей із коктейлем в руках, хитаючись у ритм легкої музики.

Попри війну в Україні, до лайнапу Brave! Factory приєдналися як відомі українські артисти, так і іноземні гості, що вирішили підтримати нашу державу в ці важкі часи. За два дні фестивалю тут виступили більше за 40 артистів! Серед закордонних сміливців завітали:

• Reade Truth (США);
• Heith (Італія);
• Mari.te (Венесуела—Іспанія);
• PRZ (Німеччина);
• VSK (Італія).

Цьогоріч на "Сміливій фабриці" Стас Корольов уперше зіграв наживо свій альбом "Round 2: Цифровий Утікач". Це — другий альбом виконавця, створений через одночасний багатоканальний запис джаз-рокового гурту, який Стас спродюсував протягом 2023–2024 років. Диджейка та засновниця лейбла Tresydos Mari.te з Каракаса вразила вишуканим поєднанням хаусу та андеграундної музики. Народжений у Лондоні та базований у Берліні Spencer Parker майстерно поєднав хаус, техно та диско...  А Bogdan Zaiets & Elijah live презентували на Brave!Factory свій новий матеріал.

Фани мікс-жанрів насолоджувалися ретельно продуманими диджейськими міксами, диджей-сети охоплювали стилі хаус, техно, індастріал, нью-біт та інші важко пояснювані жанри. 

А на фудкорті людей було чи не більше, ніж на майданчиках. Страв пропонували чимало: від класичних бургерів і піци до всіляких закусок, салатів, солодощів, фруктів і запашного плову. Втім, навіть тут гості танцювали. Міцні напої теж були, проте відверто кажучи, від потужного плейлиста на фестивалі "сп'яніли" всі.

Попри відсутність черг на вході, приязний персонал і карети швидкої допомоги поблизу, були в організації й мінуси. Хоч мапи для відвідувачів підготували завчасно, відвідувачам було важко зорієнтуватися, де яка локація і як туди потрапити.

Засмутила й кепська вентиляція на майданчиках Pavillion та Avtotzeh. Через значну вологість і брак свіжого повітря всі довкола змокріли від поту в перші ж хвилини. Як ми дізналися, спершу організатори планували змонтувати розприскувачі води на вулиці та встановити вентилятори. Проте не встигли.

Та навіть ці нюанси не затьмарили захвату від події. Brave! Factory Festival 2024 об'єднав різноманітні музичні стилі та мистецькі напрямки в одне велике дійство. "Смілива фабрика" занурила гостей у світ, де немає меж між реальністю та фантазією.

Попри війну, що триває, українська електронна музика продовжує розвиватися, відображаючи реалії сьогодення. Новий час народжує нові звуки. З найбільш дискусійних трендів — використання семплів звуків сирен повітряної тривоги, радіоперехоплень, жорстких, агресивних ритмів, що символізують незламність. Музичні критики називають це своєрідною формою терапії для багатьох українців, що дозволяє трансформувати травматичний досвід у потужну енергію. А світові виконавці вкотре нагадали нам, що музика — це мова, яка не знає кордонів. 

Текст: Євгеній Чорний, фото: Олег Горбунов 

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter