Івасюк проти радянської влади: як створювався мюзикл "Червона рута"

Фото: zankovetska.com.ua

У грудні в Києві покажуть мюзикл "Червона рута" про легендарного українського співака й композитора Володимира Івасюка. Як створювалася ця вистава і як головна роль дісталася зірці серіалів Марку Дроботу? Читай у нашому матеріалі.

Постановку біографічного мюзиклу про Володимира Івасюка "Червона рута" здійснив ще у травні львівський Національний театр ім. Марії Заньковецької.

Його сценарій написала відома драматургиня Наталія Ворожбит ("Спіймати Кайдаша", "Кіборги", "Дике поле"), причому спершу вона задумала його для кіно — і воно ще буде: фільм за її кіносценарієм згодом зніме компанія "Пронто Фільм" (режисер Тимур Ященко, продюсер Максим Асадчий).

Проте головний режисер театру ім. Заньковецької Максим Голенко першим вполював на цей матеріал і вмовив Наталю переробити сценарій для театральної сцени.

"Я, мов яструб, видивляюсь, де й що є цікавого в країні, хто з драматургів що пише, — розповів Максим Голенко в інтерв’ю телеканалу "ДІМ". — Раз на пів року я моніторю Наталку Ворожбит — питаю, чи не написала вона часом щось цікавеньке. Якось вона обмовилася, що є кіносценарій про Івасюка, який ніяк не можуть запустити. Я його прочитав і зрозумів, що це історія, з якою я можу зайти у Львів. Вона мені дуже сподобалась! Ця історія вже була придбана продюсерами фільму, але ми їх умовили й орендували сценарій".

Проте Наталія Ворожбит зазначає, що її сценарій не претендує на правдивість. Та й творці вистави позиціюють її як "майже біографічний майже мюзикл".

"Зізнаюся, я страшенно переживав, бо кожна людина в оркестровій ямі була знайома з Івасюком, знає, який він мав вигляд, що говорив і про що думав… — каже Максим Голенко. — Тому ми й зробили такий хід: не створювати історію суто про Івасюка — ми зробили її про українського культурного героя. Тому у нашій виставі Софія — не Ротару, а просто Софія, а Братунь у нас просто Поет. Тут нема конкретики, ми не претендуємо на документальність".

До речі, творчу групу вистави консультували сестри Володимира Івасюка Галина та Оксана, і вони теж зазначили, що для них важливо не розповісти біографію брата, а показати, яким має бути український культурний герой у важкий для країни час.

Марк в ролі Володимира

Події вистави охоплюють різні етапи життя Володимира Івасюка: його навчання в музичних школах, медичному інституті та консерваторії, розквіт кар’єри, творчі пошуки, популярність, переслідування радянською владою, розкриватиме різні грані його життя та творчості.

Тому на сцені Івасюка втілюють два актори: юного композитора грають Ігор Возьний чи Артем Слюсаренко, а роль вже зрілого Володимира виконує зірка серіалу "Кріпосна" Марк Дробот, який цього року долучився до трупи театру.

Причому до "Червоної рути" Дробот вже вирішив, що театральну кар’єру завершив і зосередиться на кіно. Але цей матеріал настільки його вразив, що він сам попросився на роль Володимира Івасюка.

"У мене вперше Марк попросився на роль. До того я увесь час його підмовляв. Він неймовірний театральний актор зі скаженою енергетикою, — розповідає Максим Голенко. — Мені потрібен був актор, який витягне 3 години вистави на "своєму горбі". З Марком у нас було кілька вистав, і я знаю, що він зможе. Та Марк казав, що він уже закритий для театральної кар’єри й зосередиться на кіно. А тут раптом така історія: батько Марка дуже любив Івасюка, і Марк був вихований на піснях Івасюка. А потім я довідався, що Марк ще й співає! І зрозумів: у мене варіантів більше нема".

"Коли я почув, що Макс Голенко має працювати над "Червоною рутою", я дуже захотів взяти участь у цій виставі, — каже Марк Дробот. — Було бажання з’єднатися не тільки з Володею, а і з батьком, бо вперше я почув пісні Володі саме від нього. Я ніколи не зможу зіграти Володю, тобто стати Володею. А відтворити його життя, любов до людей, роботи, пісень, текстів я можу".

До речі, ті, хто вже бачив виставу, зізнаються, що співає Марк просто чудово, а виконання ним у фіналі вистави "Балади про мальви" навіть змушує глядачів плакати.

Бетон проти таланту

Сценографію мюзиклу здійснила головна художниця театру Юлія Заулична, яка зізналася, що сценарій Наталії Ворожбит був для неї дуже складним для втілення у сценічному просторі. Вона вирішила протиставити в сценографії тоталітарну державу та вільну творчу енергію, тому використала в декораціях бетонні конструкції:

Я взяла за основу сценічного оформлення постамент, який Володимир Івасюк заповнив і переповнив собою — прорвав своїми творами громіздкий суцільний бетонний постамент вождям, замінив синтетичні радянські псевдоцінності справжнім мистецтвом, — говорить Юлія.

Що ж до костюмів, то на чорно-білому фото з родинного архіву композитора художники за костюмами побачили вишиванку, яку носив Івасюк, і разом з українським брендом вишитого одягу SVARGA відтворили її орнамент.

А блакитний, вишневий та жовтий кольори у ньому використали, бо саме їх застосовувала модельєрка Алла Дутковська, яка одягала Івасюка і його колег.

Тригодинна вистава вийшла масштабною: в ній залучений майже повний акторський склад театру ім. Марії Заньковецької, а ще є й запрошені актори, серед яких — відома київська акторка Римма Зюбіна, що грає няню маленького Володимира.

Балетмейстер театру Олексій Бусько створив потужну хореографію, а хормейстерка Оксана Явдошин потурбувалася про те, щоб хіти Івасюка у виконанні акторів вистави звучали максимально професійно.

"Це історія про злам радянської системи: наче було враження, що система зламала митця, але насправді його творчість через певний час "добила" систему, — каже режисер Максим Голенко. — Це майже релігійна історія про Христа від культури: він не дожив до 33 років, лише до 30, був принесений в жертву. Я дуже переживав, бо у нас Івасюк зображений не як боженька, а як людина.

Та його сестри подивилися прем’єру і дали нам офіційне "добро".

У Києві мюзикл "Червона рута" можна буде побачити 9 й 10 грудня в Театрі ім. І. Франка.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter